АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Аналіз основних показників світового ринку нафти

Читайте также:
  1. А) Завдання і джерела ревізій основних засобів
  2. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу
  3. Амортизація основних засобів та нематеріальних активів
  4. АНАЛІЗ ABC-XYZ В УПРАВЛІННІ МАТЕРІАЛЬНИМИ ЗАПАСАМИ
  5. Аналіз активів та пасивів підприємства
  6. Аналіз беззбитковості підприємства
  7. Аналіз бюджетного фінансування соціального захисту населення в регіоні (Калуський район, Івано-Франківська область)
  8. Аналіз валового прибутку підприємства
  9. Аналіз виконання договірних зобов’язань і реалізації продукції
  10. Аналіз використання виробничої потужності підприємства
  11. Аналіз використання матеріальних ресурсів
  12. Аналіз використання матеріальних ресурсів

Функціонування товарного ринку, який передбачає торгівлю різною сировиною та продуктами її переробки, його розширення або скорочення, попит і пропозиція залежать від умов, що складаються на ньому, тобто від кон’юнктури, дослідження якої дозволяє визначити зміни і коливання у сферах виробництва та реалізації окремих видів товарів.

Аналіз показників ринку нафтопродуктів слід проводити шляхом вивчення та оцінювання таких груп показників: тенденції кон’юнктурних змін; стан ринку; наявність бар’єрів; продуктові й географічні межі ринку; структура ринку нафтопродуктів; конкурентне середовище ринку та ділова активність ринку нафтопродуктів.

За весь час на світовому ринку сирої нафти, яка є ключовим ринком енергоносіїв, спостерігається ціновий бум. За період з 1998 р. — часу локального мінімуму на нафтовому ринку — до 2005 р., коли середньорічна вартість сирої нафти в поточних цінах перевищила 50 долл./барр., вартість одного барреля залежно від сорту сирої нафти виросла не менше чим у 4 рази. У поточному році зростання продовжилося: вартість російської нафти Urals в середньому за січень-квітень склала 59.5 долл./барр. (зростання на 35% рік до року), а в першій половині травня — 65 долл./барр. (рис. 2.3)

Рис. 2.3 Динаміка середньомісячних цін на сиру нафту (за минулі роки)

Світовий видобуток нафти в 2008 становив близько 3,8 млрд. т на рік, або 30 млрд. барелів на рік. Таким чином, при нинішніх темпах споживання, розвіданої нафти вистачить приблизно на 40 років (таблиця 2.1), нерозвіданої - ще на 10-50 років. Також зростає і споживання нафти - за останні 35 років воно зросло з 20 до 30 млрд. барелів на рік. [4]

Таблиця 2.3 Країни з найбільшими запасами нафти (За даними BP Statistical review of world energy 2009)

Країна Запаси % від світових запасів Видобуток² На скільки років вистачить
Саудовська Аравія 264,1 21,0    
Іран 137,6 10,9    
Ірак 115,0 9,1    
Кувейт 101,5 8,1    
Венесуела 99,4 7,9    
ОАЕ 97,8 7,8    
Россія 79,0 6,3    
Лівія 43,7 3,5    
Казахстан 39,8 3,2    
Нігерия 36,2 2,9    
США 30,5 2,4    
Канада 28,6 2,3    
Катар 27,3 2,2    
Китай 15,5 1,2    
Ангола 13,5 1,1    
Члени ОПЕК 955,8 76,0    
Весь світ 1258,0 100,0    

Аналізуючи таблицю 2.3, можна зробити висновок, що найбільший запас нафти мають Ірак і Венесуела і надалі можливо ці держави будуть провідними світовими державами, так як енергетичні ресурси є головними джерелами життя на землі. Також видно, що якщо скласти весь запас нафти в світі, то можна зробити висновок, що цього джерела енергії вистачить лише на 40-50 років. І, надалі, нам необхідно буде шукати замінює нафту енергетичний ресурс.

Очікується, що світовий нафтовидобуток з традиційних джерел в період між 2010 і 2020 рр.. досягне свого піку, а потім почне поступово знижуватися. Тому в період 2010-2020 рр.. почнуть посилено освоюватися, незважаючи на значні фінансові витрати, «нетрадиційні» джерела енергії. (рис. 2.4)

Таким чином, всі ці фактори у своїй сукупності є основними чинниками - індикаторами у формуванні цін на світовому ринку нафти.

Рис 2.4 Прогноз світового видобутку і споживання нафти до 2016 р.

 

Світовий попит на нафту в середньостроковій перспективі, як прогнозується, буде продовжувати зростати.

Прогнозуються відносно високі темпи приросту споживання нафти. МЕА передбачає, що в середньому по світу вони складуть 1,9%, у тому числі 0,8% - у промислово розвинених країнах, 2,9% - у країнах, що розвиваються з перехідною економікою. Найбільш динамічно зростатиме цей показник у Китаї (4,6%), Південної Азії (4,2%), у Східній Азії (3,6%), в Африці і Латинській Америці (2,5%).[6]

За обсягом поставок головним постачальником нафти на світовий ринок в регіональному відношенні залишається на чолі з Саудівською Аравією Близький Схід, в організаційному - ОПЕК, в який входить більшість нафтовидобувних країн близькосхідного регіону. По організації поставок і методів ціноутворення світовий ринок нафти ділиться на три сектори: внутрішній ринок нафтовидобувних країн, експорт та імпорт нафти по трубопровідним системам і "нафта-на-море", тобто експорт та імпорт танкерами. Сумарні постачання нафти країн-виробників на свої внутрішні ринки складають 1,6 млрд тонн на рік. Внутрішні ціни на цих ринках значно відрізняються від цін світового ринку і ніяк на них не впливають: вони часто регулюються урядом країни (безпосередньо або за допомогою податків і митних зборів) з метою забезпечити більш повне завантаження власних НПЗ і стимулювати розвиток економіки своєї країни. На експорт по трубопроводах поставляється близько 200 млн тонн на рік. Найбільшими трубопровідними системами світу є нафтопроводи компанії "Транснефть", що з'єднують Росію та країни СНД з Європою, і нафтопроводи, що з'єднують Канаду з США. В даний час планується створення трубопровідної системи між Росією і Китаєм. Трубопровідний сектор ринку нафти зазвичай називають "пов'язаним ринком": обсяг поставок на ньому звичайно визначений на роки вперед, з прив'язкою ціни до ціни нафти, яка формується при перепродажу нафти в танкерах.[6]

Таким чином, ціни на нафту на світовому ринку в основному визначаються танкерним сектором ринку. Обсяг танкерних поставок становить 1,6 млрд тонн на рік. З них 1,1 млрд тонн, або 69%, забезпечує ОПЕК. Тому-то ОПЕК і грає головну роль в утворенні цін на нафту на світовому ринку. Практика останніх років, однак, показує досить низьку ефективність роботи ОПЕК з управління світовими цінами: країни-члени Організації не дотримуються встановлені квоти видобутку, реакція на поведінку ринку сповільнена, процес адаптації рівня квот не оперативи.[12]

Таблиця 2.4 Головні експортери нафти (млн. т / рік).

Країна Добуток Потужність НПЗ Внутрішнє споживання Споживання нафти, тонн на душу населення на рік Експорт нафти при 100% завантаженні своїх НПЗ Фактичний нетто-експорт
Россія 303,4 280,8 114,3 0,778 22,5 189,0
Норвегия 151,9 15,3 10,1 2,280 136,6 141,8
Мексика 151,8 75,7 81,9 0,854 76,1 69,9
Великобританія 132,5 90,9 80,5 1,363 41,6 52,0
Оман 44,6 4,2 3,4 1,440 40,4 41,2
Ангола 36,1 1,6 6,7 0,621 34,5 29,4
Сирія 27,6 12,1 9,7 0,583 15,5 17,9
Канада 100,6 92,2 83,2 2,720 8,4 17,4
Ємен 19,0 6,0 6,0 0,364 13,0 13,0
Казахстан 25,6 21,4 14,9 0,950 4,2 10,7
В’єтнам 11,30 0,0 6,7 0,088 11,3 4,6
Новая Гвінея 3,9 0,0 0,6 0,130 3,9 3,3
Данія 11,7 6,6 10,8 2,009 5,1 0,9
Незалежні експортери, всього 1 019,9 606,8 428,9 0,884 413,1 591,0
ОПЕК-Саудовская Аравія* 414,9 82,2 59,1 2,850 332,7 355,8
ОПЕК-Венесуела 154,8 58,6 18,4 0,792 96,2 136,4
ОПЕК-Іран 179,1 67,6 58,0 0,936 111,5 121,1
ОПЕК-ОАЕ 113,4 10,6 7,6 2,850 102,8 105,8
ОПЕК-Кувейт* 103,1 44,1 5,3 2,850 59,0 97,7
ОПЕК-Ірак 105,3 17,3 17,3 0,621 88,0 88,0
ОПЕК-Нігерія 103,6 21,9 17,6 0,621 81,7 86,0
ОПЕК-Лівія 69,5 17,3 13,9 0,621 52,2 55,6
ОПЕК-Алжир 40,7 24,1 8,4 0,280 16,6 32,3
ОПЕК-Катар 33,1 2,9 2,1 2,850 30,2 31,0
ОПЕК-Індонезія 64,2 46,3 43,7 0,215 17,9 20,5
ОПЕК, всього 1 381,7 392,9 251,4 0,509 988,8 1 130,2
Експортери, всього 2 401,6 999,7 680,3 0,695 1 401,8 1 721,2
Весь світ 3 389,0 3900,0 3 389,0 0,565 -511,0 0,0

Виходячи з таблиці 2.4, видно, що провідними експортерами нафти серед країн Далекого зарубіжжя є Венесуела, В'єтнам, причому Венесуела входить до складу ОПЕК, а В'єтнам відноситься до незалежних експортерам нафти.

Прогноз попиту на нафту в країнах - не ОЕСР в 2010 і 2011 рр.. переглянутий у бік зниження в середньому на 30 кб / д у зв'язку з дещо нижчими даними по країнах Азії і Близького Сходу. Зростання попиту сповільнилося в більшою мірою, ніж очікувалося, сумарний попит складе в середньому в 2010 р. 41.0 мб / д (+4.4% або +1.7 мб / д при порівнянні по роках), в 2011 р. зросте до 42.5 Мб / д (+3.6% або +1.5 мб / д).

Прогноз світового попиту на нафту в 2010 р. був переглянутий у мінімальному ступені (+50 кб / д), відбиваючи незначні зміни фундаментальних факторів. Невизначеність щодо можливості повторного витка рецесії в країнах ОЕСР зберігається. Тим не менше, дані щодо попиту на нафту найбільшій економіці світу - США - виявилися вище в порівнянні з очікуваними. Зростання попиту на нафту в країнах - не ОЕСР, зокрема, в Китаї трохи сповільнилося, тим не менш, світове зростання попиту підтримується за рахунок періодично повторюваних сплесків споживання газойлю і побутового палива в Латинській Америці. У даному випадку цей сплеск відбувся за рахунок зростання споживання в сільському господарстві та промисловості, холодної зимової погоди і перерв у поставках природного газу.

Незважаючи на існуючу невизначеність, прогнози МЕА на 2011 р. залишаються стійкими.

Починаючи з четвертого кварталу 2009 р. (рис 2.5.), попит змінювався в коридорі 500 кб / д (86.1-86.6 мб / д), що визначило річне зростання в середньому на +1.7 мб / д. Починаючи з грудня 2009 р. коридор зміни попиту звузився до 300 кб / д (86.3-86.6 мб / д). Ці дані підкріплені фактичними даними щодо попиту та оцінками розвитку економіки Міжнародного валютного фонду, які зазнали мінімальні зміни.[16]

Навпаки, прогнози МЕА, відповідно до яких зростання попиту в 2010 р. спочатку передбачався на рівні менше ніж 1 Мб / д, були переглянуті в бік різкого збільшення.

Рис 2.5 Світовий попит на нафту

 

У сьогоднішніх прогнозах МЕА світовий попит на нафту складе в 2010 р. 86.6 мб / д (+2.2% або +1.9 мб / д при порівнянні по роках), в 2011 р. - 87.9 мб / д (+1.5% або +1.3 мб / д). (рис. 2.6) Тим не менш, незважаючи на прогноз на поточний рік, що передбачає зростання попиту, наступний рік представляє значні ризики скорочення попиту в разі уповільнення темпів зростання світової економіки. Як вже зазначалося в огляді за минулий місяць, якщо світове зростання ВВП в 2011 р. виявиться на 30% нижче в порівнянні з прогнозованим рівнем, то світовий попит на нафту буде на 1.2 мб / д нижче.[17]

Рис 2.6 Зростання cвітового попиту на нафту 2009-2011 рр.

 

Можна зробити наступний висновок, що попит нафти спостерігається в наступних регіонах: найбільший в Азії, потім Близький Схід і Латинська Америка.

У результаті коригування прогнозу середній рівень попиту за 2009-2014 рр.. буде на 1.9 мб / д вище в порівнянні з прогнозом за минулий червень. Більш високі базові дані за 2009 р., частково пов'язані з впливом економічних і фіскальних програм стимулювання (зокрема, для країн - не ОЕСР), і більш високі оцінки зростання ВВП за 2009/2010 рр.. лягли в основу цих змін. Сценарій МЕА (міжнародне енергетичне агентство) за більш високому зростанню ВВП заснований на прогнозі Міжнародного валютного фонду за жовтень 2009 р., в якому враховані більш високі темпи відновлення економіки в порівнянні з попереднім прогнозом. До кінця прогнозованого періоду світова економіка може відновити попередній тренд зростання, яке сягнуло 4.5% на рік. До середини десятиліття ціна на сиру нафту складе приблизно 80 доларів за барель (у порівнянні з 70 доларами за попереднім прогнозом). У випадку більш високого зростання ВВП, з 2009 р. і далі середньорічне зростання попиту складе 1.2 мб / д (+1.4%). У результаті до 2014 р. світовий попит досягне 91 Мб / д. Основне зростання попиту відноситься до країн - не ОЕСР, він наздоганяє рівень попиту в країнах ОЕСР, на які до 2014 р. доведеться 51% від світового попиту.

 

Стрімке виснаження найбільших родовищ у світі призведе до виникнення дефіциту нафти вже в найближчі роки, що може обернутися "катастрофічним енергокризою". Для задоволення зростаючих потреб до 2030 року необхідно знайти "шість нових Саудівських Аравій" або замінити нафту іншими джерелами.

Нафта була, є і в найближчому майбутньому залишиться основним джерелом первинної енергії, споживання якої неухильно розширюється у зв'язку з подальшим розвитком світової економіки. Одночасно зростає використання нафти і нафтопродуктів в якості сировини для хімічної промисловості, що, як відомо, економічно більш виправдано і ефективно в порівнянні з прямим енергетичним використанням вуглеводнів.

Нафтові запаси розподілені між країнами не рівномірно, наприклад у Саудовкой Аравії, є більше 25% світових запасів нафти, а у Андорри всього 2%. Відповідно провадження у споживання в країнах різниться, США при виробництві нафти в 12%, споживає її в 2 рази більше.

У зв'язку з тим, що споживання нафти з року в рік збільшується, виникає реальна загроза виснаження нафтових запасів. У зв'язку з цим необхідно робити відповідні дії, що б не допустити цього:

- застосування технологій підвищення ефективності нафтовидобутку;

- продовження термінів експлуатації виснажених нафтових родовищ;

- відновлення простоює фонду нафтових свердловин;

- підвищення рентабельності і зростання прибутку в діяльності нафтовидобувних підприємств.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)