Кон’юнктура світового ринку нафти: національні та регіональні чинники

Кон’юнктуру ринку доцільно розглядати як стан системи елементів суспільного відтворення, обумовлений кількісно-якісними ознаками, що відображають взаємозв’язок тенденцій розвитку ринку залежно від його масштабів і пріоритетів.

Характерною рисою кон’юнктури ринку нафтопродуктів є циклічність, яка проявляється через середні показники кон’юнктури, варіацію кон’юнктури, форми кон’юнктурної хвилі, коливальну динаміку кон’юнктури, моделі сезонності та циклічності розвитку. Ринок нафтопродуктів, як всякий інший товарний ринок, розвивається неоднаковими темпами, тобто періоди прискорення зростання чергуються з періодами призупинення його темпів, що відбувається під дією кон’юнктурних факторів, зміни яких бажано вміти передбачати й чітко фіксувати.[10]

Наприкінці XX ст. відбулися значні структурні зрушення в паливно-енергетичному комплексі, що призвело до зміни організаційних структур, існуючої інституційної бази та методології державного регулювання не тільки в енергетиці, але й у цілому в галузях природних монополій. На цей процес значно вплинула глобалізація світової торгівлі енергоресурсами.

Постіндустріальний розвиток світової економіки супроводжується нарощуванням енергоспоживання. Значний приріст попиту спостерігається не тільки і не стільки в індустріально розвинутих країнах світу, скільки з боку країн, що динамічно розвиваються. Це викликано перш за все нарощуванням індустріального потенціалу в цих країнах внаслідок перенесення енергоємних виробництв у країни з меншою вартістю трудових ресурсів, а найбільш розвинуті країни перейшли до постіндустріального ресурсозберігаючого типу економічного розвитку. Нерівномірність розміщення запасів ресурсів призвела до зростання міжнародної торгівлі енергоресурсами, загострення конкуренції на світовому (нафтовому) та регіональних (природного газу, вугілля) ринках, а відтак і до відповідних змін сформованої в першій половині минулого століття структурної організації та інституційної бази енергетичних ринків.

Кон’юнктура світового нафтового ринку є складний комплекс факторів, сукупна дія яких визначає рівень цін на нафту – тенденції зміни балансових пропорцій та глобальна геополітична кон’юнктура.[7]

Останнє десятиріччя світова економічна кон’юнктура формується в епоху зростаючих світових цін на нафту, що впливає на темпи зростання світової економіки. Протягом 1999 − 2009 років ціна на нафту зросла з 10 $/бар до понад 150 $/бар.(рис. 1.2) [17]

Рис.1.2 Ціна на нафту за 1861-2009 роки

Сучасна цінова динаміка на нафтовому ринку визначається як ринковими, так і неринковими факторами глобальної геополітичної кон’юнктури.

Тенденції у змінах ресурсних запасів, витрат видобутку, попиту та пропозиції позначаються лише на короткостроковому інтервалі і на локальних ринках (двосторонніх, багатосторонніх угодах). Зниження попиту внаслідок рецесії економіки США та ЄС вплинуло на ціну нафти в бік зниження.

Найбільші запаси нафти - близько 25% всіх світових запасів - знаходяться на території Саудівської Аравії. Доведені запаси нафти в цій країні складають більше 35 млрд. тонн. Ірак є другою за величиною нафтових запасів країною в світі. Обсяг його доведених запасів становить близько 16 млрд. т нафти (11% загальносвітових), прогнозних - за різними оцінками, від 30 до 40 млрд. т. (табл. 1.2)

Світовим лідером з видобутку нафти є Саудівська Аравія - більше 1,2 млн. тонн / день. Світовим лідером по споживанню нафти є США - більше 2,6 млн. тонн / день. Трохи менше споживають країни Європейського союзу - приблизно 1,9 млн. тонн / день.

Таблиця 1.2. Світові запаси нафти

За аналітичними розрахунками, геополітична націнка нафти сьогодні коливається в діапазоні від 10 % до 15 %, що трохи нижче, ніж наприкінці 70-х років XX століття (на той період вона оцінюється у 50 %). У 80-х роках, так само як і в 1996-2003 роках, “геополітична дельта“ у ціні нафти практично була відсутня. (рис. 1.3)

Рис 1.3. Найбільші нафтовидобувні компанії світу

Міжнародний ринок нафти, що знаходиться під картельним впливом ОПЕК, визначає загальну ситуацію на світовому енергетичному ринку. Обсяги міжнародних поставок і цін на нафту показують зону можливого використання газу і вугілля. Ціна на природний газ, яка фактично відображає транспортні витрати, досить тісно корелює із цінами на нафту. [11]

Необхідність зовнішньої торгівлі викликана нерівномірністю розвитку різних галузей в різних країнах. Продукція, що найдинамічніше розвиваються, яку неможливо реалізувати на внутрішньому ринку, вивозиться за кордон.

Відмінності в торговому розвитку між державами пояснюються багато в чому видом торгівлі, якою вони займаються. Товари та послуги з високою доданою вартістю, особливо якщо для їх виробництва були використані високі технології та висококваліфікований персонал, можуть значно збільшувати торговий прибуток, як це продемонстрували деякі Східно-Азіатські держави. Рівень бідності в цих країнах скоротився на 40% до початку ХХІ ст., А ВВП на душу населення потроївся за два останніх десятиліття.

Особливу увагу слід звернути на наслідки розвитку міжнародної торгівлі для економіки країн при змінній пропозиції факторів виробництва. Нарощування експорту сировини для розвиваючих країн не завжди може призвести до сприятливого результату. Розширення експорту сировини для країн, економічне зростання яких пов'язане в основному з цим ресурсом, може призвести до погіршення умов торгівлі і зниження добробуту нації. Швидке нарощування експорту сировини призводить до такого падіння світових цін на цей продукт, що воно перекриває позитивний ефект від економічного зростання.

Учасники міжнародної торгівлі прагнуть до ослаблення обмежень зовнішньоторговельного обміну та усунення перешкод на його шляху, у зв'язку з цим принципи вільної торгівлі неухильно витісняють принципи протекціонізму, основною тенденцією стає лібералізація торгівлі, вільна торгівля стає найбільш ефективним і справедливим способом товарообміну.

Міжнародний ринок палива, що знаходиться під картельним впливом ОПЕК, визначає загальну ситуацію на світовому енергетичному ринку. Обсяги міжнародних поставок і цін на нафту показують зону можливого використання газу і вугілля. Ціна на природний газ, яка фактично відображає транспортні витрати, досить тісно корелює із цінами на нафту.

Поиск по сайту: