Персоналії. Вітте Сергій Юлійович (1849 – 1915) – граф, російській державний діяч, голова Товариства Південно-Західних залізниць (1886 р.)

Вітте Сергій Юлійович (1849 – 1915) – граф, російській державний діяч, голова Товариства Південно-Західних залізниць (1886 р.), начальник Департаменту залізничних справ при Міністерстві фінансів (1889 р.), міністр шляхів сполучення (1892 р.), міністр фінансів Росії (1892 р.), голова Ради міністрів Російської імперії (1905 р.), провів тарифну реформу на залізницях (1889 р) та грошову реформу (1897 р.), сприяв будівництву Транссибірської магістралі та Китайсько-Східної залізниці.

Дельвіг Андрій Іванович (1813 – 1887) – барон, російський інженер, голова Ради Міністерства шляхів сполучення, запровадив на залізниці поділ на «служби», ініціатор створення технічних залізних училищ, організатор і голова Російського технічного товариства (1866 р.)

Бородін Олександр Парфенійович (1848 – 1898) – російський інженер-залізничник, один з основоположників паровозобудування в Росії. Створив першу в світі стаціонарну лабораторію з випробування паровозів (1880 – 1882 рр.), голова з’їздів інженерів служби тяги залізниць Росії. Один із засновників журналу «Інженер» (Київ, 1882 р.)

Бліох Іван Станіславович (1836 – 1901) – російський банкір, концесіонер залізниць в Російській імперії, меценат, вчений-економіст, один з організаторів Товариства Південно-Західних залізниць, започаткував розвиток залізничної статистики.

Дизель Рудольф (1858 – 1913) – німецький інженер, творець двигуна внутрішнього згоряння (1897 р), відкрив власний завод з виробництва дизельних двигунів (1898 р.)

Петров Микола Павлович (1836 – 1920) – російський учений, інженер-залізничник, голова Управління казенних залізниць Росії (1888 – 1892 рр.) Ініціатор створення Московського інженерного училища (зараз – Московський державний університет шляхів сполучення).

Белелюбський Микола Аполлонович (1845 – 1922) – відомий російський інженер і учений у галузі будівельної механіки й мостобудування. Заснував лабораторію з випробування матеріалів у Петербурзькому інституті інженерів шляхів сполучення. Під його керівництвом розроблено й збудовано понад 100 мостів у Росії та Україні.

Кербедз Станіслав Валеріанович (1810 – 1899) – російський інженер-мостобудівник, автор проекту і директор робіт з будівництва першого постійного мосту через Неву в Петербурзі (1842 – 1850 рр.). Автор фундаментальних досліджень в галузі будівельної механіки.

Журавський Дмитро Іванович (1821 – 1891) – видатний учений і інженер, засновник російської школи мостобудування, фахівець в галузі будівельної механіки. Спроектував і збудував мости на магістралі Петербург – Москва, директор Департаменту залізниць (1877 р.)

Гриневецький Василь Ігнатович (1871 – 1919) – учений в галузі теплотехніки, професор. Уперше у світі зробив тепловий розрахунок двигуна внутрішнього згоряння (1907 р.) У 1909 р. за його проектом створений двоконтактний двигун внутрішнього згоряння для тепловоза.

Тімонов Всеволод Євгенович (1862 – 1936) – інженер шляхів сполучення, фахівець у галузі гідротехніки, з 1895 р. професор Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення. У 1907 р. з його ініціативи створена перша в Росії гідротехнічна лабораторія в Петербурзі.

Проскуряков Лавр Дмитрович (1858 – 1926) – інженер шляхів сполучення, професор, творець механічної лабораторії в Московському інженерному училищі, яка носить його ім’я. Автор проектів мостів через Волхов, Оку, Єнісей, Амур, Москву та ін. У 1912 р. заснована Золота медаль ім. Л. Д. Проскурякова за найкращі праці з будівельної механіки.

Щукін Микола Леонідович (1848 – 1924) – інженер, учений у галузі залізничного транспорту, конструктор паровозів серії Н, Щ. Викладав у Воєнно-інженерній академії, на Вищих жіночих політехнічних курсах у Санкт-Петербурзі. У 1910 – 1916 рр. був товаришем міністра шляхів сполучення, головою комісії рухомого складу й тяги.

Карейша Сергій Дем’янович (1854 – 1934) – інженер шляхів сполучення, фахівець у галузі залізничної колії, станцій та вузлів, заслужений професор, директор Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення у 1911 – 1917 рр.

Ліверовський Олександр Васильович (1867 – 1951) – доктор технічних наук, спеціаліст у галузі будівництва залізниць. Брав участь у створенні Західносибірської, Кругобайкальської та інших залізниць. У 1917 р. – міністр шляхів сполучення Тимчасового уряду.

Поиск по сайту: