З’ясування вихідного рівня знань студентів

1. На яке запитання дає відповідь описова епідеміологія?

А – хто?

В – де?

С – коли?

Д – чому?

Е – правильні відповіді А, В, С.

2. На яке запитання дає відповідь аналітична епідеміологія?

А – хто?

В – де?

С – коли?

Д – чому?

Е – правильні відповіді А, В, С.

3. У чому полягає одна з відмінностей між аналітичними прийомами «випадок-контроль» та когортним дослідженнями?

А – у правилах формування досліджуваної та контрольної груп;

В – в тривалості проведення спостереження;

С – у більшому практичному значенні одного з прийомів дослідження;

Д – мала придатність застосування одного з прийомів для визначення причин спа­лахів кишкових інфекцій;

Е – мала придатність одного з прийомів для вивчення причин виникнення неінфекційної патології.

4. У чому полягає одна з відмінностей між аналітичними прийомами «випадок-контроль» та когортним дослідженнями?

А – у спрямованості дослідження;

В – в тривалості проведення спостереження;

С – у більшому практичному значенні одного з прийомів дослідження;

Д – мала придатність застосування одного з прийомів для визначення причин спа­лахів кишкових інфекцій;

Е – мала придатність одного з прийомів для вивчення причин виникнення неінфекційної патології.

5. На якому етапі доводяться первинні (робочі) гіпотези про причини захворю­ваності?

А – експериментального дослідження;

В – дескриптивного дослідження;

С – аналітичного дослідження;

Д – прогностичного дослідження;

Е – статистичної обробки первинних даних.

6. На якому етапі можна вже визначити проблеми профілактики хвороби?

А – аналітичного епідеміологічного дослідження;

В – збору і первинної обробки епідеміологічної інформації;

С – дескриптивного епідеміологічного дослідження;

Д – епідеміологічного експерименту;

Е – математичного моделювання епідемічного процесу.

7. На якому етапі можна вже визначити напрямки профілактики хвороби?

А – аналітичного епідеміологічного дослідження;

В – збору і первинної обробки епідеміологічної інформації;

С – дескриптивного епідеміологічного дослідження;

Д – епідеміологічного експерименту;

Е – математичного моделювання епідемічного процесу.

8. На якому етапі визначається фактична ефективність профілактичного засо­бу (заходу)?

А – експериментального неконтрольованого дослідження;

В – дескриптивного дослідження;

С – аналітичного дослідження;

Д – прогностичного дослідження;

Е – експериментального контрольованого дослідження.

9. Яке епідеміологічне дослідження ґрунтується на співставленні інформації про показники захворюваності серед експонованих та неекспонованих до дії можливого чинника ризику?

А – дескриптивне епідеміологічне дослідження;

В – когортне епідеміологічне дослідження;

С – епідеміологічне дослідження «випадок-контроль»;

Д – природний експеримент;

Е – неконтрольований епідеміологічний експеримент.

10. У якому епідеміологічному дослідженні можна визначити абсолютний ризик виникнення захворювання?

А – когортному;

В – дескриптивному;

С – «випадок-контроль»;

Д – неконтрольований експеримент;

Е – природний експеримент.

11. У якому епідеміологічному дослідженні можна визначити відносний ризик виникнення захворювання?

А – когортному;

В – дескриптивному;

С – «випадок-контроль»;

Д – неконтрольований експеримент;

Е – природний експеримент.

12. У якому епідеміологічному дослідженні можна визначити популяційний ризик виникнення захворювання?

А – «випадок-контроль»;

В – дескриптивному;

С – когортному;

Д – неконтрольований експеримент;

Е – природний експеримент.

13. Що є метою скринінгових досліджень?

А – корекція показників поширеності певного захворювання;

В – перевірка гіпотез про умови формування захворюваності;

С – визначення потенційної ефективності профілактичних засобів;

Д – визначення фактичної ефективності профілактичних заходів;

Е – виявлення всіх випадків певного захворювання.

14. Що є метою скринінгових досліджень?

А – корекція показників поширеності певного захворювання;

В – перевірка гіпотез про умови формування захворюваності;

С – визначення потенційної ефективності профілактичних засобів;

Д – визначення фактичної ефективності профілактичних заходів;

Е – визначення групи ризику щодо певного захворювання.

15. Що є метою описового прийому епідеміологічного методу?

А – оцінювання гіпотез методом «випадок-контроль» або когортним дослідженням;

В – визначення проблем профілактики;

С – формулювання первинних гіпотез щодо чинників ризику;

Д – перевірка гіпотез в контрольованому експерименті;

Е – перевірка гіпотез в природному експерименті.

16. Що є метою аналітичного прийому епідеміологічного методу?

А – оцінювання гіпотез методом «випадок-контроль» або когортним дослідженням;

В – визначення проблем профілактики;

С – формулювання первинних гіпотез щодо чинників ризику;

Д – перевірка гіпотез в контрольованому експерименті;

Е – перевірка гіпотез в природному експерименті.

17. Що є метою експериментального прийому епідеміологічного методу?

А – оцінювання гіпотез методом «випадок-контроль» або когортним дослідженням;

В – визначення проблем профілактики;

С – формулювання первинних гіпотез щодо чинників ризику;

Д – доведення гіпотез в експерименті;

Е – корекція показників поширеності певного захворювання.

18. На якому етапі доводяться первинні (робочі) гіпотези про причини захворюваності?

А – аналітичного дослідження;

В – експериментального дослідження;

С – дескриптивного дослідження;

Д – прогностичного дослідження;

Е – статистичної обробки первинних даних.

19. На якому етапі визначається потенційна ефективність профілактичного за­собу (заходу)?

А – експериментального контрольованого дослідження;

В – дескриптивного дослідження;

С – аналітичного дослідження;

Д – прогностичного дослідження;

Е – експериментального неконтрольованого дослідження.

20. На якому етапі визначається фактична ефективність профілактичного за­собу (заходу)?

А – експериментального контрольованого дослідження;

В – дескриптивного дослідження;

С – аналітичного дослідження;

Д – прогностичного дослідження;

Е – експериментального неконтрольованого дослідження.

21. Яке епідеміологічне дослідження ґрунтується на співставленні інформації про нараженість хворих і здорових осіб на дію чинника, вплив якого вивчається?

А – епідеміологічне дослідження «випадок-контроль»;

В – дескриптивне епідеміологічне дослідження;

С – когортне епідеміологічне дослідження;

Д – контрольований епідеміологічний експеримент;

Е – неконтрольований епідеміологічний експеримент.

22. Яке епідеміологічне дослідження доводить причинно-наслідкові зв'язки між дією чинників ризику та захворюваністю?

А – контрольований експеримент;

В – дослідження «випадок-контроль»;

С – неконтрольований експеримент;

Д – природний експеримент;

Е – ретроспективний аналіз.

23. У одному з епідеміологічних досліджень було показано, що серед чоловіків віком 35-44 роки, які палили, смертність від ішемічної хвороби серця була в 6 разів вища, ніж серед чоловіків, які не палили. До якого типу можна віднести дане епідеміологічне дослідження?

А – неконтрольований експеримент;

В – дескриптивне;

С – природний експеримент;

Д – аналітичне когортне;

Е – аналітичне «випадок-контроль».

24. До якого дослідження відноситься одномоментне обстеження групи насе­лення, що піддається впливу певного чинника ризику?

А – цілеспрямований скринінг;

В – дослідження типу «випадок-контроль»;

С – епідеміологічне обстеження осередку;

Д – статистичне спостереження;

Е – пошуковий скринінг.

25. Якими бувають епідеміологічні дослідження за ознакою втручання дослідника у досліджуваний процес?

А – аналітичні;

В – експериментальні;

С – поперечні;

Д – прогностичні;

Е – дескриптивні.

26. Якими бувають епідеміологічні дослідження за ознакою втручання дослідника у досліджуваний процес?

А – обсерваційні;

В – аналітичні;

С – поперечні;

Д – прогностичні;

Е – дескриптивні.

27. Якими бувають епідеміологічні дослідження за ознакою не­втручання дослідника у досліджуваний процес?

А – експериментальні;

В – аналітичні;

С – поперечні;

Д – прогностичні;

Е – скринінгові.

28. Якими бувають епідеміологічні дослідження за ознакою не­втручання дослідника у досліджуваний процес?

А – експериментальні;

В – описові;

С – поперечні;

Д – прогностичні;

Е – скринінгові.

29. Якими бувають епідеміологічні дослідження за часом проведення?

А – поперечні;

В – обсерваційні;

С – аналітичні;

Д – прогностичні;

Е – дескриптивні.

30. Якими бувають епідеміологічні дослідження за часом проведення?

А – поздовжні;

В – обсерваційні;

С – аналітичні;

Д – прогностичні;

Е – дескриптивні.

31. При яких дослідженнях оцінити ризик (захворюваність) під час дослідження неможливо:

А – «випадок-контроль» та скринінг;

В – скринінг;

С – когортне;

Д – «випадок-контроль»;

Е – когортне та «випадок-контроль».

32. У чому полягає перевага спостережного ретроспективного аналітичного до­слідження «випадок-контроль» на порівняння з спостережним проспективним когортним дослідженням?

А – потребує менше часу та ресурсів для свого проведення;

В – має більшу достовірність;

С – придатне для використання в практиці охорони здоров’я;

Д – забезпечує формулювання гіпотези про причинно-наслідкові зв’язки;

Е – визначає напрямок профілактики.

33. Вкажіть, яке дослідження в сучасній медицині вважається «золотим стандар­том» доказовості:

А – рандомізоване контрольоване дослідження;

В – аналітичне дослідження «випадок-контроль»;

С – «природний» експеримент;

Д – аналітичне когортне дослідження;

Е – скринінгове дослідження.

34. Яким є підхід до формування контрольних груп при проведенні когортних досліджень?

А – відбираються спеціально та формуються природним шляхом під час дослі­дження;

В – відбираються спеціально на початку дослідження;

С – відбираються спеціально під час дослідження;

Д – формуються природним шляхом під час дослідження;

Е – не підбираються взагалі.

35. При яких дослідженнях заздалегідь не проводиться відбір випадків, що ана­лізуються, випадки встановлюють під час дослідження?

А – когортне та скринінг;

В – скринінг;

С – когортне;

Д – «випадок-контроль»;

Е – «випадок-контроль» та скринінг.

36. Хто в аналітичному дослідженні «випадок-контроль» є експонованими осо­бами?

А – всі задіяні в дослідженні особи, які піддавались дії досліджуваного чинника;

В – тільки здорові особи, які піддавались дії досліджуваного чинника;

С – тільки хворі особи, які піддавались дії досліджуваного чинника;

Д – тільки здорові особи, які не піддавались дії досліджуваного чинника;

Е – всі задіяні в дослідженні особи, які не піддавались дії досліджуваного чинника.

37. Хто в аналітичному дослідженні «випадок-контроль» є неекспонованими особами?

А – всі задіяні в дослідженні особи, які не піддавались дії досліджуваного чинника;

В – тільки хворі особи, які піддавались дії досліджуваного чинника;

С – тільки здорові особи, які піддавались дії досліджуваного чинника;

Д – тільки здорові особи, які не піддавались дії досліджуваного чинника;

Е – всі задіяні в дослідженні особи, які піддавались дії досліджуваного чинника.

38. Виключіть пункт, який не відноситься до правил формування досліджува­ної та контрольної груп у когортному дослідженні:

А – стандартизація процедур дослідження;

В – однакова кількість осіб у кожній групі;

С – рівноцінність обох груп за всіма ознаками, крім досліджуваного чинника;

Д – випадковий («сліпий») підбір осіб у кожну групу;

Е – забезпечення необізнаності учасників дослідження (кодування).

39. Вкажіть до якого дослідження відноситься одномоментне обстеження групи населення, що піддається впливу певного чинника ризику, без обліку ступеня ризику окремих його контингентів?

А – масовий скринінг;

В – селективний скринінг;

С – когортне дослідження;

Д – статистичне спостереження;

Е – пошуковий скринінг.

40. Яким методом епідеміології можна встановити зв’язок інфекційної захворюваності з якістю протиепідемічних заходів:

А – неконтрольований експеримент;

В – скринінг;

С – «випадок-контроль»;

Д – когортні дослідження;

Е – описові дослідження.

41. Виберіть визначення когорти:

А – група осіб, об’єднана певною загальною епідеміологічною ознакою;

В – тільки здорові особи, які піддавались дії досліджуваного чинника;

С – тільки хворі особи, які піддавались дії досліджуваного чинника;

Д – тільки здорові особи, які не піддавались дії досліджуваного чинника;

Е – всі задіяні в дослідженні особи, які не піддавались дії досліджуваного чинника.

42. Фізичне моделювання це:

А – визначення проблем профілактики;

В – штучне відтворення умов, які імітують ЕП у природних умовах (часто на тваринах).

С – формулювання первинних гіпотез щодо чинників ризику;

Д – доведення гіпотез в експерименті;

Е – корекція показників поширеності певного захворювання.

43. Експериментальний прийом може передбачати проведення дослідів:

А – токсикологічне дослідження грунту;

В – штучне відтворення умов, які імітують ЕП у природних умовах (часто на тваринах);

С – на тваринах з метою перевірки нових профілактичних препаратів і лікувальних засобів;

Д – бактеріологічне дослідження змивів з об’єктів довкілля;

Е – щодо корекції показників поширеності певного захворювання.

44. Експериментальний прийом може передбачати проведення дослідів:

А – токсикологічне дослідження грунту;

В – перевірка ефективності нових дезінфекційних засобів;

С – штучне відтворення умов, які імітують ЕП у природних умовах (часто на тваринах);

Д – бактеріологічне дослідження змивів з об’єктів довкілля;

Е – щодо корекції показників поширеності певного захворювання.

45. Експериментальний метод включає:

А – формулювання гіпотези про епідемічний спалах;

В – обстеження об’єктів довкілля в осередку інфекційної хвороби;

С – оцінку показників щепленості дітей;

Д – оцінку достовірності показників;

Е – контрольований (випробувальний) експеримент.

46. Експериментальний метод включає:

А – не контрольований експеримент;

В – обстеження об’єктів довкілля в осередку інфекційної хвороби;

С – оцінку показників щепленості дітей;

Д – оцінку достовірності показників;

Е – формулювання гіпотези про епідемічний спалах.

47. Експериментальний метод включає:

А – формулювання гіпотези про епідемічний спалах;

В – природний епідеміологічний експеримент;

С – оцінку показників щепленості дітей;

Д – оцінку достовірності показників;

Е – обстеження об’єктів довкілля в осередку інфекційної хвороби.

48. Експериментальний метод включає:

А – формулювання гіпотези про епідемічний спалах;

В – обстеження об’єктів довкілля в осередку інфекційної хвороби;

С – оцінку показників щепленості дітей;

Д – оцінку достовірності показників;

Е – моделювання епідемічного процесу.

49. Які прийоми і методи застосовують для прогнозувапння проявів ЕП при різних умовах його розвитку?

А – порівняльно-історичний;

В – описово-оціночний;

С – аналітичний;

Д – демографічний;

Е – математичного моделювання.

50. Методами математичного моделювання є:

А – картографування та формальне математичне моделювання;

В – описовий та кількісне моделювання;

С – формальне математичне і кількісне моделювання;

Д – демографічний та формальне математичне моделювання;

Е – аналітичний та кількісне моделювання.

Еталони відповідей: 1. Е; 2. В; 3. А; 4. А; 5. С; 6. С; 7. А; 8. А; 9. В; 10. А; 11. А; 12. С; 13. Е; 14. Е; 15. С; 16. А; 17. Д; 18. В; 19. А; 20. Е; 21. А; 22 А; 23. Д; 24. А; 25. В; 26. А; 27. В; 28. В; 29. А; 30. А; 31. В; 32. А; 33. А; 34. Д; 35. С; 36. А; 37. А; 38. В; 39. А; 40. А; 41. А; 42. В; 43. С; 44. В; 45. Е; 46. А; 47. В; 48. Е; 49. Е; 50. С.

Поиск по сайту: