АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ІІІ Лабораторна діагностика лептоспірозу

Читайте также:
  1. IV. Лабораторная диагностика ВИЧ-инфекции
  2. Аденовирусы, морфология, культуральные, биологические свойства, серологическая классификация. Механизмы патогенеза, лабораторная диагностика аденовирусных инфекций.
  3. Вирус бешенства, морфология, биологические свойства, вирусные включения. Патогенез заболевания. Лабораторная диагностика бешенства.
  4. Вопрос 65. Лабораторная диагностика чумы
  5. Глобальная компьютерная сеть INTERNET (Лабораторная работа № 4)
  6. Діагностика банкрутства підприємства
  7. Діагностика емоційних бар'єрів у міжособистісному спілкуванні
  8. Діагностика загального рівня комунікабельності
  9. Діагностика корости.
  10. Діагностика потреби у спілкуванні
  11. Діагностика типових способів поведінки в конфліктних ситуаціях
  12. Діагностика.

Морфологія і фізіологія. Лептоспіри (Leptospira interrogans) - довгі, тонкі, спіралеподібні мікроорганізми довжиною 10-20 мкм, шириною 0,1-0,25 мкм, з 12-18 дрібними завитками. Кінці їх загнуті у вигляді крючків і стовщені. На фіксованих препаратах виявляють вторинні завитки, які надають їм вигляд, що нагадує латинські літери S або С. Лептоспіри погано забарвлюються аніліновими барвниками, Гр(-), за Романовським-Гімзою фарбуються у блідо-рожевий колір. Частіше їх вивчають у живому стані в темному полі. Вони надзвичайно рухливі, роблять обертальні й поступальні рухи.

Збудник лептоспірозу - облігатний аероб, краще культивується при t 28-30 °С на рідких і напіврідких живильних середовищах, які містять 10 % кролячої сироватки. Лептоспіри ростуть повільно і не каламутять бульйон. Їх виявляють на 7-10 день за допомогою дослідження краплі середовища в темному полі.

Антигенна структура. L. interrogans - єдиний вид лептоспір, патогенний для людини. За білковими і ліпоїдними антигенами розрізняють 19 серогруп і 180 сероварів, які визначають у реакції аглютинації з відповідними сироватками. У нашій країні виявили всього 20 сероварів.

Екзотоксину лептоспіри не продукують, мають ендотоксин, який зумовлює інтоксикацію організму.

Екологія. Лептоспіри широко поширені в природі. Поряд із патогенними, існує багато морфологічно подібних сапрофітних видів, які зустрічаються в землі, воді й інших об’єктах зовнішнього середов.. L. interrogans викликає захворювання не тільки в людей, а й у багатьох видів гризунів, домашніх і диких тварин, птахів. Зараження людини в природних вогнищах найчастіше відбувається через воду, інфіковану лептоспірами, а також при догляді за хворими тваринами.

У різних об’єктах навколишнього середовища лептоспіри зберігаються досить довго: у грунті та воді - 15-20 днів, у таких харчових продуктах, як молоко, масло, хліб - декілька днів. При кип’ятінні, дії дезинфікуючих р-нів вони швидко гинуть.

Захворювання людини. Зараж. відбувається через пошкоджену шкіру і слизові оболонки. Інкубаційний період триває 7-14 днів. Хвороба починається гостро, з ознобом, швидким підвищенням температури тіла до 39-40 °C. У хворих розвивається загальна слабість, головний біль, інтенсивний біль у м’язах, особливо литкових. На місці вхідних воріт ніяких змін не виникає. Із током лімфи лептоспіри проникають у загальний кровоток і поширюються по всьому організму, уражаючи паренхіматозні органи, особливо печінку. В тяжких випадках розвиваються жовтяниця і жирове переродження цього органа. Можуть також уражатися нирки, тоді лептоспіри довго виділяються із сечею. Перебіг патологічного процесу часто має хвилеподібний характер.

Імунітет. Після перенесеного захворювання в організмі утворюється висока концентрація антитіл, які обумовлюють стійкий, часто довготривалий, імунітет. Але він має типоспецифічний характер, у зв’язку з чим можливі випадки повторних захворювань, викликаних іншими сероварами лептоспір.

Лабораторна діагностика. Від хворого беруть кров, ліквор, сечу. Проводять пряму мікроскопію краплі досліджуваного матеріалу в темному полі зору. Метод простий, зручний, дає змогу швидко і в ранні строки встановити діагноз. Але лептоспіри не завжди можна виявити при мікроскопії.

Більш достовірним методом є бактеріологічне дослідження. У перші дні хвороби 5-8 мл крові висівають по 1 мл у декілька пробірок із рідким середовищем, яке містить сироватку кроля, і вирощують при 28 °С 7-10 днів, виявляючи лептоспір у темному полі. Культуру із сечі можна отримати таким самим способом, починаючи з другого тижня хвороби.

Раннім методом лабораторної діагностики лептоспірозу є біологічна проба. Кільком молодим гвінейським свинкам вводять внутрішньоочеревинно по 3-5 мл крові хворого. Через 2-3 дні досліджують ексудат черевної порожнини в темному полі.

У практичних лабораторіях найчастіше проводять серологічну діагностику. Ставлять реакцію мікроаглютинації і лізису із сироваткою хворого і живими еталонними штамами лептоспір різних серогруп і через дві години проводять облік реакції в темному полі. Спочатку спостерігають склеювання лептоспір у вигляді “павучків”, а потім настає їх лізис.

Профілактика і лікування. З метою попередження забруднення водойм у природних вогнищах лептоспірозу проводять суворий санітарно-епідеміологічний контроль. Важливе значення мають заходи з боротьби з гризунами, виявлення хворих тварин, їх ізоляція й лікування, осушення боліт, заборона купання в забруднених водоймах, проведення санітарно-освітньої роботи серед населення, захист харчових продуктів від гризунів тощо. Людей, які працюють у вогнищах інф, імунізують вбитою лептоспірозною вакциною.

Лікування проводять пеніциліном, тетрацикліном та іншими антибіотиками. При необхідності використовують протилептоспірозний імуноглобулін, який містить антитіла проти найбільш поширених сероварів лептоспір.

 

Контрольні питання

1 Які морфологічні властивості характерні для трепонем, борелій, лептоспір?

2. У яких умовах культивуються трепонеми, борелії, лептоспіри?

3. Які ферменти, антигени утворюють трепонеми, борелії, лептоспіри?

4. Яка резистентність у трепонем, борелій, лептоспір до факторів навколишнього середовища?

5. Які фактори патогенності мають трепонеми, борелії, лептоспіри?

6. Які джерела і шляхи передачі сифілісу, поворотного тифу, лептоспірозу?

7. Які ураження в організмі спричинюють трепонеми, борелії,] лептоспіри?

8. Який матеріал відбирають на аналіз у різні періоди захворювання на сифіліс, поворотний тиф, лептоспіроз? Які методи використовують для діагностики?

 

 

Тестові питання

1 Вхідні ворота для збудника сифілісу:

А слизові оболонки порожнини рота;

Б слизові оболонки статевих органів;

В шкіра;

Г всі відповіді вірні

 

2 Основний шлях передачі лептоспірозу:

А аліментарний;

Б водний;

В контактно-побутовий;

Г трансмісивний

 

 

3 Кардіоліпіновий антиген використовують для діагностики:

А лептоспірозу;

Б ендемічного поворотного тифу;

В епідемічного поворотного тифу;

Г сифілісу

 

4 Механізм зараження поворотним тифом:

А фекально-оральний;

Б повітряно-крапельний;

В трансмісивний;

Г контактний


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)