 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Діагностика
|
Читайте также: |
Діагноз гонореї може бути встановлений тільки після виявлення збудника в мазках чи посівах із виділень пацієнта.
У випадках гострої гонореї збудник легко виявляється при мікроскопії мазків (тобто бактеріоскопічно), які забарвлюють за Грамом (гонококи розміщуються внутрішньоклітинно, грамнегативні).
Гонококи в виділеннях з вагіни: а – забарвлення метиленовим синім, б – забарвлення по Граму
Гонококи позначені стрілками
У разі торпідної, хронічної, фарингеальної гонореї, гонореї у дітей для встановлення діагнозу потрібно застосовувати бактеріологічний метод — посів виділень на живильне середовище з метою виділення чистої культури гонокока, іноді дослідження необхідно проводити кілька разів з використанням провокації (загострення запального процесу різними методами).
Гонорея у дітей обов'язково повинна підтверджуватись бактеріологічно.
При встановленні діагнозу орофарингеальної гонореї використовують здатність гонококів при посіві їх на живильне середовище ферментувати тільки глюкозу.
Поиск по сайту: