|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Ускладнення сифілітичного шанкеру
Баланіт — запалення шкіри головки статевого члена, що виникає внаслідок локалізації в цій ділянці сифілітичного шанкеру; характерними проявами якого є почервоніння, набряк, мацерація та утворення ерозій із серозно-гнійним виділенням.
Баланопостит розвивається з баланіту внаслідок поширення запального процесу на внутрішній листок передньої шкірочки.
Фімоз виявляється у неможливості відтягти передню шкірочку за головку статевого члена внаслідок набряку при відносно вузькому отворі мішка передньої шкірочки; при цьому з останнього виділяється гнійна рідина з неприємним запахом і виникає біль у ділянці статевого члена.
Парафімоз утворюється в разі локалізації шанкеру на передній шкірочці; при цьому має місце защемлення головки статевого члена внаслідок втрати еластичності мішка передньої шкірочки, край якого охоплює головку, як кільце, і стискує її у вінцевій борозні.
Гангренозний твердий шанкер характеризується безболісним глибоким змертвінням тканини у вигляді чітко обмеженого чорного некротичного струпа, після відокремлення якого відкривається вкрита здоровими грануляціями виразка різної глибини, яка швидко загоюється рубцюванням.
Фагедизм твердого шанкеру розвивається в ослаблених людей, характеризується поширенням ураження як у глибину, так і по поверхні, що супроводжується різкою болючістю, гострими запальними явищами і кров'янисто-гнійними виділеннями з розпадом тканини, який може бути досить значним.
Сифілітичний лімфаденіт (бубон) - це збільшення регіонарних лімфатичних вузлів; вони безболісні, овоїдної форми, діаметром до 2-3 см, не запалені й не спаяні ні з оточуючою шкірою, ні між собою, рухливі під незміненою шкірою, мають щільноеластичну консистенцію. У разі локалізації первинної сифіломи на зовнішніх статевих органах припухають пахвинні лімфатичні вузли з боку ураження або з обох боків. Якщо сифілітичний шанкер, розміщений на пальці, збільшуються ліктьові і пахвові лімфатичні вузли з відповідного боку; на губі, мигдаликах — підщелепні й інші лімфатичні вузли. Регіонарний лімфаденіт розвивається наприкінці першого або на початку другого тижня після виникнення шанкеру і залишається без змін кілька місяців, після чого повільно розсмоктується.
Лімфангіт. Якщо процес захоплює лімфатичні судини, вони пальпуються у вигляді незапальних щільних безболісних шнурів зі своєрідними здуттями, вкритих здоровою шкірою. Лімфангіт спостерігається у 1/3 випадків наявного твердого шанкеру.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |