Дерматофітії

1.Епідермофітія, є гладкої шкіри, складок, ступень, нігтів.

Епідермофітія великих складок або пахова епідермофітія виникає переважно у чоловіків, схильних до підвищеного потіння, заражаються під час прямого контакту з хворим або через предмети (мочули, рушники, білизну). У пахових, стегнових, міжсідничних, пахвинних складках, під молочними залозами у жінок зявляються гостро запальні червоні набряклі, круглі, чітко відмежовані плями, які ростуть і зливаються у вогнища неправильної форми. По периферії вогнищ безперевний набряклий валок з везикулами, пустулами, ерозія ми, кірочками, лусочками, іноді буває мокнуття, виражена сверблячка. Згодом у центрі вогнищ шкіра блідне, лишається тільки лущення. Перебіг хронічний, прогресуючий, загострення тільки влітку.

Діагностика:

1) при мікроскопічному дослідженні зіскрібка з периферії вогнища видно елементи грибка (нитки міцелію).

Лікування: протигрибкові мазі – нізорал, тербізил, певарил, батрафен, ламізил, при гострозапальних явищах використовують комбіновані мазі, які містять протигрибковий і гормональний препарат – мікозолон, травокорт, тридерм, змащують двічі на день до зникнення симптомів, потім 1 раз на день ще 10-15 днів для профілактики рецидивів.

Профілактика: зменшення пітливості, дезінфекція предметів спільного користування.

Епідермофітія ступень.

Клінічні форми: ітертригінозна, дисгідротична, сквамозно-гіперкератотична.

Інтертригінозна форма: починається зі свербіння і почервоніння в глибині міжпальцевих складок стоп, особливо між ІУ і У або ІІІ і ІУ пальцями, потім виникає набряк, мацерація епідермісу, утворюються поверхневі тріщини, мацерований епідерміс відшаровується, оголюються болісні ерозії, часто приєднується вторинна піодермія (пустули, гнійні кірочки), хворий скаржиться на сверблячку, паління, біль в місці ураження.

Дисгідротична форма: на підошвах і тильній поверхні стопи зявляються множинні згруповані везикули з грубою покришкою, тверді на дотик, з прозорим вмістом, який з часом стає каламутним, схильні до злиття і утворення великих пухирів. Пухирі або підсихають і після відпадання струпів оголюється рожева суха поверхня з бахромою відшарованого епітелію, або розриваються і утворюється яскраво-червоні ерозії. Процес може поширюватися на зовнішню поверхню стопи.

Сквамозно-гіперкератотична форма: переважно на підошвах, дуже рідко на долонях, бічних поверхнях пальців шкіра червона, лущиться, без запальних явищ, суб’єктивно – відчуття легкого стягування і свербіння.

Діагностика: при мікроскопічному дослідженні лусочок, відшарованого епідермісу виявляють елементи гриба.

Лікування: хворим призначають щоденні 10-15-хвилинні ванночки для ступень з рожевим розчином калію перманганату комфортної температури, ноги слід мити не рідше 2 рази на добу з господарським або дігтярним милом.

При гострій стадії захворювання примочки з 1-2% розчином резорцину, 0,1% розчином риванолу, 0,25% розчином нітрату срібла.

Покришки пухирів зрізають, ножицями видаляють відшарований епідерміс, призначають дезінфікуючі ванночки, холодні примочки, комбіновані мазі з гормональними препаратами.

Ерозії та глибокі тріщини туширують 102 рази на добу 2% настоянкою йоду, фукорцином, нітрофунгіном, 2-5% водним розчином калію перманганату. При гіперкератозі накладають кератолітичні мазі (25-50% саліцилової чи молочної кислоти) для розм’якшення рогових мас, потім їх зішкрібають скальпелем, ділянки здорової шкіри захищають цинковою пастою від опіків. Після видалення гіперкератозу – протигрибкові мазі двічі на день до зникнення симптомів і ще впродовж 1-3 тижнів 1 раз на день з метою профілактики рецидивів.

У випадках з значними набряками, запаленням, великою кількістю пухирів - короткий (5-7 днів) курс кортикостероїдів всередину, якщо мікоз ускладнився піодермією – антибіотики, що не належать до групи пеніциліну сульфаніламідні препарати.

При важкому перебігу та нечутливості до місцевого лікування призначають протигрибкові засоби всередину: кетоконазол по 200 мг двічі на добу 5-15 днів, тербінафін по 250 мг двічі на добу 5-15 днів, інтраконазол один раз на добу, 200 мг в перший день, 100 мг у наступні 5-15 днів.

Профілактика: оздоровлення умов праці, виявлення джерела інфекції (профілактичні огляди, диспансерний облік хворих), повноцінне лікування хворих, запобігання поширення захворювання (індивідуальні: усунення несприятливих чинників, використання індивідуального взуття, вітаміни, санітарно-гігієнічні: дезінфекція лазень, душових, басейнів, санпропускників у лікарнях), зменшення потіння, дезінфекція взуття.

Поиск по сайту: