Пухирчатка

Важке хронічне захворювання. Яке проявляється утворенням пухирів на незміненій шкірі і слизових оболонках. Найчастіше хворіють жінки віком понад 40 років, ріко – діти.

Клінічні форми:

Вульгарна пухирчатка

На незміненій шкірі і слизових виникають напружені пухирі різної величини (від горошини до горіха і більше), наповнені прозорою жовтуватою рідше кров’янистою рідиною, що поступово стає каламутною. Типова локалізація: тулуб, згини, місця натискання, великі складки, слизова рота, волосиста частина голови. Пухирі лопають, оголюються яскраво-червоні вологі болючі ерозії, на яких утворюються кірки, після відпадання яких лишається пігментація. Без лікування зявляються все нові пухирі, ерозії, що можуть уражати всю шкіру – шкіра наче «пливе». Загальний стан спочатку не порушений, потім підвищується температура тіла, виникає слабкість, втрата апетиту, виснаження, пригнічення чи збудження, пронос, блювання.

Діагностика

- позитивний симптом Нікольського: легке тертя пальцем спричиняє відшарування поверхневих шарів епідермісу навіть на видимо здоровій шкірі; якщо потягнути за край розірваної покришки пухиря, то роговий шар епідермісу легко відокремлюється у вигляді стрічки на великому протязі

- у мазках-відбитках з дна ерозій є акантолітичні клітини Тцанка (з великим ядром і багатьма ядерцями)

Вегетуюча пухирчатка

Через 5-6 днів після початку хвороби дно ерозій вкривається мокрими і смердючими вегетаціями (на 1 см над рівнем шкіри), при засиханні утворюються товсті вологі кірки. Перебіг тяжкий, швидко (через 3-6 міс) летальний наслідок.

Листоподібна пухирчатка

Пухирі вялі, ерозія з відшарованим епідермісом у вигляді великих товстих, жовтуватих, вологих, жирних пластинок, слизові не уражаються.

Доброякісна сімейна пухирчатка або хвороба Хейлі-Хейлі

Висип на великих складках, симптом Нікольського не завжди позитивний, без суб’єктивних відчуттів, перебіг доброякісний.

Себорейна пухирчатка

Виникає на себорейних ділянках, червоні вогнища з пухкими сірими кірками.

Лікування:

- кортикостероїди великі дози до зникнення пухирів, далі повільне зниження дози до підтримуючої на все життя

- антибіотики: тетрацикліни

- препарати калію і кальцію

- анаболіки: неробол, ретаболіл

- вітаміни

- цитостатики, сорбційну терапію при важкому перебігу

- місцево: ерозії змащують 1-2% водними розчинами анілінових барвників, після підсихання – гормональні мазі, слизову рота полощуть0,5% новокаїном, 2% таніном, після загоєння – шипшиновою чи обліпиховою олією

Поиск по сайту: