Ранній природжений сифіліс

Розрізняють ранній сифіліс плода, грудного віку і дітей раннього віку (до 2 років).

Сифіліс плода. Плід, зазвичай, гине між 6-м і 7-м місяцем внут-рішньоутробного розвитку, іноді плід може народитися живим, але гине протягом перших днів чи тижнів. У плода зморшкувата, в'яла мацерована шкіра брудно-жовтого ко­льору, що надає йому старечого вигляду. Маса тіла плода мала не відповідає терміну вагітності, у нього відсутня підшкірна основа, го­лова досить велика, виражені явища дистрофії внутрішніх органів.

Сифіліс грудного віку.

Сифілітична пухирчатка. З її проявами діти вже народжуються або ж захворювання розвивається не пізні­ше 10-го дня після народження. Висип має вигляд окремих пухирів діаметром до 1,5 см, наповнених серозною, а потім гнійною рідиною. Після розриву покришки пухирів оголюються мокнучі, оточені лілуватим обідком ерозії, у виділеннях яких багато блідих трепонем. Локалізація пухирів досить характерна: долоні і підошви, рідко гомілки, передпліччя, обличчя.

Дифузний сифілітичний інфільтрат виникає протягом перших тижнів або місяців життя дитини; зумовлений дифузною лімфоцитарною інфільтрацією й ексудативним набряком шкіри і підшкірної клітковини.

Можлива така локалізація інфільтрату:

-на долонях і підошвах - шкіра товщає, стає гладенькою, блис­кучою, ніби лакованою. Через кілька днів після розсмоктуван­ня інфільтрату відбувається її зморщення («долоні прачки»);

-у кутах рота і на губах - у вигляді великої плоскої жовту­ вато-коричневої інфільтрованої площадки з напруженою і блискучою поверхнею; внаслідок її травмування утворюються глибокі тріщини, радіально розташовані, після загоєння яких залишаються характерні, віялоподібно розташовані, атрофічні рубці Фурньє-Робінсона;

-у ділянці сідниць, калитки і на соромітних губах — внаслідок постійного подразнення сечею і випорожненнями має вираже­ ний запальний характер, часто супроводжується утворенням ерозій та виразок;

-у ділянці хоан носа - виникає сифілітичний нежить, слизова оболонка стає гіперемійованою, набряклою, виділення з носа - слизисто-гнійні і кров'янисті, утворюються кірки, які утруднює дихання: дитина дихає ротом, що робить неможливим годуван­ня груддю. Поширення процесу на перегородку носа призво­дить у подальшому до його деформації - сідлоподібний ніс.

Характерний для вторинного сифілісу висип - розеольозний, папульозний, пустульозний - які відрізняються від висипу у дорослих яскравішим почервонінням, схильністю до злиття, ерозування, мокнуття. Виникає на 4-8-му тижні після народження; локалізуєть­ся на будь-якій ділянці шкіри.

Остеохондрит - унаслідок порушення осифікації відбувається зупинка фізіологічного розсмоктуваня хряща, зменшення кісткових перекладин у довгих трубчастих кістках. Якщо за нормального ста­ну межа між хрящем і кісткою - це біла, рівна і вузенька (до 0,5 мм) смужка, то в разі остеохондриту вона стає зубчастою, сірувато-жов­тою і ширшою - до 2 мм і більше.

Ураження внутрішніх органів та нервової системи («біла» пнев­монія, спленомегалія, гепатомегалія, менінгіт, ураження органа зору, слуху та ін.).

Сифіліс раннього дитячого віку (від 1 до 2 років) клінічно не від­різняється від вторинного рецидивного сифілісу.

Пізній природжений сифіліс. Клінічні прояви подібні таким при третинному сифілісі, проте розрізняють ще групи симптомів (ознак), які характерні тільки для пізнього природженого сифілісу.

1.Патогномонічні, специфічні ознаки (тріада Гетчінсона).

2.Імовірні ознаки.

3.Дистрофії, характерні для багатьох хронічних інфекційних природжених хвороб.

Тріада Гетчінсона охоплює такі прояви:

- зубну дистрофію - верхні середні різці широкі, шийка зуба ширша за різальну поверхню, округлені на вільних краях, на різальному кінці - неглибока півмісяцева виїмка;

- паренхіматозний кератит - розлите помутніння рогівки обох очей, що призводить до цілковитої або часткової втрати зору;

- лабіринтну глухоту, зумовлену ураженням лабіринту (зазви­чай, двобічним) і дегенеративного процесу у слуховому нерві.

До ймовірних ознак належать такі:

-шаблеподібні гомілки - вони товщають, викривляються напе­ред і сплющуються по боках;

-радіальні рубці Фурньє-Робінсона;

-сідницеподібний череп;

-деформації носа.

Дистрофії зумовлені порушенням обміну речовин, ендокринни­ми дисфункціями, розладами функції серцево-судинної системи,тому вони не є специфічними, але трапляються в разі пізнього при­родженого сифілісу. Можливі такі прояви дистрофії:

1.Високе тверде піднебіння.

2.Інфантильний (короткий) мізинець.

3.Відсутність мечоподібного відростка груднини — аксифоїдія.

4.Карликові зуби — мікродентизм.

5.Косоокість.

6.«Заяча» губа.

Поиск по сайту: