Лікування хворих на піодермію

1. Ізоляція хворих, особливо дітей.

2. Запобігання перенесення гною з вогнища ураження на здорову ділянку: обрізання нігтів, протирання пальців кілька разів на день дезінфекційними розчинами, прасування одягу зі зворотного боку, заборона мити уражені ділянки шкіри, дотримання правил особистої гігієни, обробка здорових ділянок шкіри спиртовими розчинами (саліциловий, левоміцетиновий спирт)

3. Обробка уражених ділянок шкіри:

а) невеликі вогнища, поверхневі пустули протирати водними та спиртовими розчинами анілінових барвників (брильянтовим зеленим, фукорцином)

б) глибокі пустули: шкіру навколо обробити 2% саліциловим, борним, левоміцетиновим спиртом, розкрити пустулу ножицями, видалити гній, протираючи ватним тампоном, просоченим 3% розчином перекису водню, накласти мазь з антибіотиком (гентаміцинова, левоміцетинові, тетрациклінова, гіоксизонова, мірамістинова, стрептонітолова, нітацид, кортонітолова, синтоміцинова, стрептоцидова, ксероформна, кортоміцетинова, дермозолонова, лінкоміцинова, травоген, трідерм, бактробан, банеоцин)

в) на кірки накласти повязку з рослинною олією або 2% саліциловим вазеліном на 1-2 години,тоді зняти їх за допомогою пінцета і ватного тампона, змоченого в рослинну олію, після чого накласти мазь з антибіотиком

г) при мокнутті: примочки з 2% борною кислотою, етакридином лактату (1:1000), фурациліну (1:5000), гіпертонічним розчином натрію хлориду, риванолом, рожевим розчином перманганату калію, після осушення поверхні накласти мазь з антибіотиком

д) при глибокому процесі у періоді інфільтрації для стимуляції гнійного розпаду: напівспиртові компреси, повязки з чистим іхтіолом, 10-50% іхтіоловою маззю, маззю Вишневського, 5% сірчану мазь, нафталан

е) у стадії розкриття абсцесу чи вузла: гній і гнійно-некротичні стрижні видаляють шляхом промивання під напором 3% перекису водню, чи інших дезінфікуючих розчинів зі шприца, накладають примочки з дезінфікуючими засобами (гіпертонічний розчин натрію хлориду, фурациліну, борної кислоти, етакридину лактату)

є) ерозії та краї виразок тушують раз на день 2-5% розчином калію перманганату, фукорцином, 1% спиртовим розчином метиленового синього або брильянтового зеленого

ж) для відторгнення гнійно-некротичних стрижнів та ділянок некрозу: присипки або зрошування трипсину, хімотрипсину; мазь іруксол

з) для стимуляції загоєння хронічних виразок: мазь, желе солкосерилу, мазь вульнусан, «Спасатель», вінілін, альгофін

4. При поширеній, глибокій чи хронічній піодермії обов’язкова загальна терапія:

а) антибіотики з урахуванням чутливості мікрофлори при бактеріологічному дослідженні або антибіотики широкого спектру дії, надають перевагу пролонгованим препаратам: фторхінолони (норфлоксацин, офлоксацин, ципрофлоксацин, ломефлоксацин, левофлоксацин); доксициклін по 0,1 двічі на добу; гентаміцин по 80 мг двічі на добу внутрішньомязово; цефалоспорини (цефалексин, цефтріаксон, цефазолін) внутрішньомязово; сульфаніламідні препарати 5-10 днів в адекватних дозах перорально чи парентерально

б) специфічна імунотерапія: стафілококовий анатоксин, стафіловакцина, стафілоантифагін, проти стафілококовий гамма-глобулін, антистафілококова плазма

в) неспецифічна імунотерапія: аутогемотерапія, імуностимулятори і імуномодулятори (тималін, тимоген, тактивін, левамізол, пірогенал, ербісол, рибомуніл, гроприназин, їзоприназин, дапсон, ехінацея, спірулін, цистозір), біостимулятори (алоє, ФіБС, плазмол, склоподібне тіло, спленін, торфот, пелоїдодистилят), метилурацил, солкосерил

г) вітамінотерапія: А, В6, С, Е, полівітаміни

д) при вираженій інтоксикації: внутрішньовенні інфузії фізіологічного розчину, неогемодезу, реополіглюкіну, 5% глюкозу

е) при вираженому болю: знеболювальні і заспокійливі, при підвищеній температурі тіла антипіретики

5. Фізіотерапія: при поверхневих формах – ультрафіолетове опромінення, при глибоких – УВЧ і ультразвукова терапія.

Поиск по сайту: