Склеродермія

Це хронічна хвороба сполучної тканини, при якій вогнищево або дифузно ущільнюється і склерозується шкіра.

На шкірі виникає набряк, він стає напруженим, блискучим, злегка гіперемійованим з фіолетовим чи синюшним відтінком, згодом шкіра стає тверда, білого чи жовтого (воскового) кольору, вогнища ураження з чіткими краямиі трохи підвищуються.

Можуть бути смуги, круглі бляшки до кількох см, що ростуть і зливаються, або вся шкіра перетворюється на твердий панцир, зменшується рухливість суглобів, зникає мімка, уражаються слизові рота,гортані, носа, піхви, порушується загальний стан, скарги на свербінняі відчуття стягнення шкіри. Перебіг тривалий, роками, закінчується атрофією шкіри і нижче лежачих тканин.

Лікування:

- антибіотики у активній фазі: пеніцилін

- ферментні препарати: лідаза, ронідаза

- біогенні стимулятори: алоє, скловидне тіло 25-30 інєкцій на курс, через 3-4 міс

- гормони всередніх дозах (20-30 мг із розрахунку на преднізолон)

- судинорозширювальні: теонікол, но-шпа

- вітаміни

- сорбційні методи

- місцево: гормональні креми, у фазі ущільнення – ферменти (трипсин, хімотрипсин), лікувальні грязі, масажі, гімнастик

Поиск по сайту: