Поверхневі форми

Остіофолікуліт – ураження вічка волосяного фолікула, виникає при механічному подразненні і неохайності, найчастіше на розгинальних поверхнях кінцівок, обличчі, голові. Висипка у вигляді невеличкої пустули у центрі з волосиною, навколо червоний запальний віночок, вона або руйнується і виділяється краплина густого гною або засихає в буро-жовту кірочку. Пустули не ростуть, не зливаються, перебіг 3-4 дні, рубців не залишається.

Фолікуліт – гостре гнійне запалення волосяного фолікула у вигляді болючих рожево-червоних вузликів, на 2-3 день на верхівці утворюється пустула, в центрі якої волосок, вона руйнується, утворюючи ерозію, кірочку, лущення, пігментацію, або нагноюється і утворює маленьку виразку і рубчик, перебіг 5-7 днів.

Сикоз – хронічний рецидивуюий фолікуліт в місці росту короткого грубого волосся (борода, вуса, брови, лобок, пахвова ділянка), хворіють переважно чоловіки. Безперервно виникають остіофолікуліти і фолікуліти всієї ділянки, шкіра стає синюшного кольору з пустулами, ерозія ми, гнійними кірочками, волосини легко висмикуються, хворі відчувають біль, печіння, свербіж. Хвороба може тривати роками, рідко буває самостійне одужання, загоюється без утворення рубців.

Везикупустульоз або перипортит – це гнійне запалення вічок екринових потових залоз у новонароджених, локалізується на волосистій частині голови, в складках, може поширюватись на інші ділянки шкіри. Сприяє хворобі мацерація шкіри, надмірна пітливість при перегріванні дітей, недоношеність. Зявляються малесенькі пустули з червоним віночком, щільною покришкою, спочатку поодинокі, схильні до групування, потім дисеміновані. Тривалість хвороби 7-10 днів. У ослаблених дітей можуть виникати інфільтрати, абсцеси і флегмони, запалення лімфатичних судин, вузлів, сепсис.

Пухирчатка новонароджених (епідемічний пемфігус новонароджених) – це гостре контагіозне захворювання, розвивається в перші дні життя дитини, частіше на 7-10 день, на червоній шкірі зявляються піхурі з в’ялою зморшкуватою покришкою і серозним ексудатом, які швидко збільшуються, вміст стає серозно-гнійним, тонка покришка руйнується, оголюються ерозії до кількох см в діаметрі з нерівними фестончастими краями і соковитим рожевим дном, навколо відшарований епідерміс. Деколи в центрі ерозій виникає жовта кірочка, по краям нові піхурі. Після загоєння лишається пігментація, лущення.

При несприятливому перебігу ерозії зливаються, за кілька днів уражається вся шкіра, в процес втягуються слизові рота, очей, статевих органів, підвищується температура тіла, розвивається лейкоцитоз, прискорюється ШОЄ, виникають ускладнення: пневмонії, отити, диспепсії, сепсис.

Поиск по сайту: