|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Загальний перебіг сифілісуВід моменту потрапляння інфекції в організм до появи перших видимих симптомів хвороби минає деякий проміжок часу, протягом якого бліді трепонеми, що проникли в організм, розмножуються і набувають достатньої активності. Цей період називається інкубаційним і триває в середньому 3-4 тиж. У деяких випадках він може бути довшим - до 6 міс, або надто коротким - 2 тиж. З моменту появи на місці проникнення інфекції першого клінічного прояву первинної сифіломи, або сифілітичного (твердого) шанкру починається період первинного сифілісу. Через тиждень після утворення шанкру збільшуються периферійні регіонарні лімфатичні вузли з одного боку, ще через тиждень — з обох боків. Протягом перших 3 тиж існування первинного сифілісу реакція Вассермана стає негативною, тому цей період називається первинним серонегативним. Протягом наступних 3-4 тиж реакція Вассермана стає позитивною, тому цей період називається первинним серопозитивним. Усього первинний період сифілісу триває 6-7 тиж і закінчується появою висипу, що свідчить про початок вторинного свіжого періоду сифілісу. У кінці первинного періоду у хворого відзначаються збільшення усіх периферійних лімфатичних вузлів, нездужання, загальна слабкість, головний біль, втрата апетиту, біль у м'язах, кістках і суглобах, підвищення температури тіла, що свідчить про генералізацію процесу.
Вторинний сифіліс триває 3-5 років, упродовж якого неодноразово виникають рецидиви.
Вторинний свіжий сифіліс характеризується ураженням шкіри, видимих слизових оболонок, кісток, окістя і відносно рідко — внутрішніх органів і нервової системи. Висип на шкірі і слизових оболонках значний і морфологічно різноманітний, відзначається доброякісністю і схильністю до мимовільного, безслідного зникнення навіть без лікування. У цей період частина блідих трепонем гине, решта їх переходить у форму цист, у зв'язку з чим відбувається згасання, а далі — повне зникнення висипу. Після зникнення висипу, який тримається 4-6 тиж, настає латентний (прихований) період, коли видимих клінічних проявів немає і лише специфічний поліаденіт і позитивна реакція Вассермана свідчать про наявність сифілісу. Протягом цього періоду в організмі перестають вироблятися антитіла, їхня кількість зменшується, трепонеми із форми цист знову перетворюються в активні форми, починають інтенсивно розмножуватися, що зумовлює виникнення клінічних проявів хвороби — настає новий активний період сифілісу, який дістав назву вторинного рецидивного. Латентний період сифілісу триває невизначено довгий час — тижні, місяці і навіть роки.
Вторинний рецидивний сифіліс характеризується новим висипом на шкірі і слизових оболонках, ураженням окістя тощо. Кількість рецидивів, характер і локалізація висипу залежать від загального стану хворого, умов праці, побуту, вживання антибіотиків. Кожний наступний рецидив характеризується дедалі меншою кількістю елементів висипу.
Третинний сифіліс розвивається звичайно непомітно для хворого і за відсутності лікування триває до кінця його життя. Прояви третинного сифілісу нечисленні, проте масивні, зі схильністю до розпаду і рубцювання, що призводить до руйнувань, деформації, порушення функції і навіть смерті у випадках ураження життєво важливих органів. У період третинного сифілісу також розрізняють активні фази і латентні проміжки. У більш рідких випадках, замість проявів третинного періоду, у хворих, які не отримують належного лікування, розвиваються своєрідні зміни в центральній нервовій системі, зумовлені дифузними ураженнями головного мозку — прогресивний параліч, або спинного мозку — спинна сухотка. Особи зі звичайними проявами третинного сифілісу (горбкуватий, гумозний сифіліди) майже ніколи не хворіють на прогресивний параліч або спинну сухотку, і навпаки.
Класифікація
I.Сифіліс первинний серонегативний.
II.Сифіліс первинний серопозитивний.
III.Сифіліс вторинний свіжий.
IV.Сифіліс вторинний рецидивний.
V.Сифіліс прихований ранній (до 2 років).
VI.Сифіліс прихований пізній (після 2 років).
VII.Сифіліс прихований неуточнений.
VIII.Сифіліс третинний активний.
IX.Сифіліс третинний прихований.
X.Сифіліс вісцеральний.
XI.Сифіліс нервової системи.
XII.Сифіліс ранній природжений.
ХІІІ.Сифіліс пізній природжений.
XIV.Сифіліс прихований природжений.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |