Синдром Лаєлла або токсико-алергічний бульозний епідермальний некроліз

На шкірі і слизових раптово гостро виникають численні буро-червоні вогнища, на яких формуються пухирі, вони розриваються, поверхневі шари епідермісу відшаровуються, утворюються суцільні ерозовані мокнучі поверхні. Загальний стан хворих важкий, температура тіла 39-40ºС, порушується серцева діяльність, функція нирок, у крові – підвищена ШОЕ, нейтрофілія, в сечі – еритроцити, білок, циліндри.

Лікування:

- хворих на токсикодермію лікують як пацієнтів з дерматитом, при синдромі Лаєлла глюкокортикостероїди 120-150 мг і більше за преднізолоном, сольові розчини (Рінгера, «Дисоль», «Трисоль»), сечогіння засоби, симптоматична терапія: антибіотики при приєднанні інфекції, кардіотонічні препарати, гепарин

- місцево: креми з стероїдами, ерозії змащіють водними розчинами анілінових барвників

- догляд за хворими: при обмеженій токсидермії хворим дають пиття у великій кількості, очищують кишківник; при важких формах – госпіталізація хворого, стерильні умови перебування (опромінення палати УФО, обробка ерозій з дотримання привил асептики та антисептики, догляд за порожниною рота, 2-3 рази на добу зміна одягу та білизни, стерильні повязки, перед їх зміною дають анальгетики); щадне харчування: рідка і протерта їжа, велика кількість рідини.

Екзема

Це гостре чи хронічно-рецидивуюче захворювання поверхневих шарів шкіри, яке характеризується поліморфізмом висипань, має нейроалергенне походження; рахують, що це алергічна реакція сповільненого типу. Виникає у будь-якому віці, назва походить від грецького «екзо» - закипати, оскільки ознакою екземи є численні згруповані рядні пухирці, які лопають з утворенням ерозій з серозною рідиною («екзематозні колодязі») і нагадують поверхню киплячої води.

Класифікація:

1. За тривалістю перебігу:

- гостра (до 2 місяців)

- хронічна (більше 2 місяців)

2. За характером ураження:

- поширена

- обмежена

3. За етіологією і патогенезом:

- справжня

- мікробна

- себорейна

- дитяча

- професійна

Справжня екзема

Гостра починається з появи дрібних везикул з серозною рідиною і вузьким червоним обідком, виражене свербіння. Пухирці ростуть, обідки зливаються у пуцьне почервоніння, згодом везикули лопають, оголюються яскраво-червоні ерозії, що виділяють велику кількість прозорої клейкої рідини. Вся уражена ділянка набрякла, з розчухами, дрібними яскраво-червоними м’якими круглими папулами і жовтуватими кірочками. Згодом запалення зменшується, мокнення зникає, кірочки відпадають, оголюється червона блискуча ніжно-зморшкувата поверхня, потім виникає муковидне чи дрібно пластинчасте лущення. Вогнища ураження розміщуються симетрично.

Хронічна: шкіра червона, інфільтрована, щільна, важко береться у складку, малюнок шкіри посилений (ліхеніфікація), втрачається еластичність і на місцях згинів і природніх складок утворюються тріщини. Під час загострення знову виникають пухирці і мокнуття.

Мікробна екзема: причина – мікроорганізми, ураження асиметричні, з чіткими межами, відшарування епідермісу по краю вогнищ у вигляді бордюру, розвиток навколо гнійних ран, виразок, нориць, пустул, при загостренні виникають алергіди на віддалених ділянках (обличчя, кінцівки).

Варикозна: виникає при порушенні мікроциркуляції, живлення при варикознорозширених венах.

Паратравматична: навколо ран, опіків, нориць.

Мікогенна: причина грибки.

Монетоподібна: у вигляді круглих чи овальних вогнищ чітко відмежованих від здорової шкіри.

Себорейна: виникає на себорейних ділянках (голова, обличчя, спина, груди).

Дисгідротична: виникає весною, на початку літа, раптово появляються дрябні пухирці на долонях, бічних поверхнях пальців, між пальцевих складок, інколи на п’ятах, сильний свербіж.

Дегенеративна (дистрофічна) екзема: виникає при постійному контакті шкіри з чинником, що висушує шкіру, може викликати професійну екзему.

Професійна: виникає під впливом шкідливих чинників на виробництві.

Лікування:

- гіпосенсибілізуюча терапія (10% кальцій хлорид, 30% натрію тіосульфат в/в), атигістамінні (кларитин, авістам, лоратадин, гісманал, фенкарол, діазолін, дипразин, тавегіл, пери тол) і седативні препарати (ново- пассит, фітосед, валеріана, глід), снодійні (нітразепам, радедорм)

- сечогінні 4-5 днів у гостру стадію (гіпотіазид, фуросемід)

- кортикостероїди у важких випадках (20-30 мг у перерахунку на преднізолон) 6-8 днів, потім знижують дозу до повної відміни

- антибіотики при мікробній екземі, протигрибкові при мітотичній

- імоностимулятори: тимоген, такти він, метил урацил, натрію нуклеїнат, пірогенал

- ферментні препарати при порушенні травлення: панкреатин, вобензим, біфідум- і лактобактерин

- місцево: при мокнутті – примочки, у підгострій стадії креми і мазі з гормонами (флуцинар, целестодерм, корні тол, преднікарб, синафлан)

- догляд за хворими: гіпоалергенна дієта (виключити шоколад, цитрусові, гострі, солені страви, гриби, бульйони, холодець, свинину, каву, алкоголь), провести санацію вогнищ можливих інфекцій, організувати оптимальний режим праці і відпочинку, провести дегельмінтизацію, діти повинні бути під диспансерним спостереженням

Профілактика: усунення причини, захист шкіри від контактів з різними подразливими і забруднюючими речовинами.

Поиск по сайту: