Ускладнення

У чоловіків без лікування виникає фіноз, простатит, цисит, бульбоуретрит та, навіть, безпліддя. У жінок викикає цистит, ендоцервіцит, вульвовагініт, ендометрит.

Лабораторна діагностика. При діагностиці трихомоніазу використовують загальний мазок з мікроскопічним дослідженням виділень з піхви чи сечовипускного каналу, секрету передміхурової залози. Посів матеріалу на живильні середовища значно підвищує надійність діагностики. Крім цього, використовують й інші методи ефективної діагностики: кількаразове повторення аналізів, взяття матеріалу з різних місць інвазії, відміна місцевих процедур і лікування за 5-7 днів перед дослідженням.

Мазки забарвлюють 1 % роз­чином метиленового синього або за Романовським-Гімзою (ядро трихомонади забарвлюється у фіолетово-червоний колір, протоплазма - в го­лубий).

Лікування.

Лікування трихомоніазу повинне бути комплексним та індивідуальним. Воно починається після лабораторного виявлення збудника, навіть якщо немає жодних клінічних ознак захворювання. Лікування обов'язкове для всіх партнерів, незалежно від результатів лабораторних досліджень. Схему лікування визначає тільки лікар. Самолікування приведе лише до швидшої хронізації захворювання, виникнення резистентності збудника до медикаментів, що ускладнить подальше лікування. Лікування може тривати до 2-3 місяці. При цьому варто утриматись від соленої, копченої їжі, спиртних напоїв. До кінця лікування забороняються статеві контакти. Протитрихомонадні препарати призначають внутрішньо. Часто їх комбінують із загальнозміцнювальною терапією, імунотерапією, фізіотерапією, місцевою терапією.

При правильно проведеному лікуванні можливе повне видужання, але зберігається можливість повторного інфікування від хворого партнера.

Після лікування обов'язкове проведення контролю виліковності.

Препаратами вибору являється імідазольна група: метронідазол, тінідазол, орнідазол, трихопол, нітазол, атрикан, тиберал, флагіл.

З інтравагінальних засобів використовують: гінальгін, клотрімазол, хлорхінальдін, тінідазол, метронідазол, натаміцин, полівідона йодид.

Вагітним лікування проводять переважно місцево, застосовуючи вагінальні свічки з клотримазолом протягом 14 днів.

Перед призначенням медикаментозного лікування вивчення анамнезу на предмет переносності лікарських засобів.

При виявленні у виділенні з урогенітального тракту фагоцитованих бактерій призначають одночасно антибіотики широкого спектру дії.

З метою поліпшення проникнення препарату в зону запалення пацієнтам призначається фізіотерапія (лазеротерапія, магнітотерапія, СМВ-терапія, фонофорез з гідрокортизоном).

У разі розвитку вторинного генітального кандидозу і дисбактеріозу в лікувальний комплекс включають протигрибкові препарати і еубіотики.

Одночасно лікування призначається статевим партнерам, у яких немає клінічних ознак інфекції.

Поиск по сайту: