Клінічна картина. У чоловіків захворювання частіше ви­являється у вигляді хронічного, рідше - гострого та підгострого уретриту

У чоловіків захворювання частіше ви­являється у вигляді хронічного, рідше - гострого та підгострого уретриту.

Захворювання супроводжується неприємними відчуттями в се­чівнику, свербежем, болем, слизистими або слизисто-гнійними ви­діленнями з нього. Здебільшого виділення дуже незначні (у вигляді ранкової краплі), іноді вони виникають після тривалої затримки се­човиділення, після акту дефекації, наприкінці сечовиділення. Процес охоплює передню та задню частини сечівника, яєчки, передміхурову залозу (виникає біль у ділянці промежини, попереку, над лобком).

У жінок захворювання здебільшого проявляється у вигляді урет­риту, ендоцервіциту і дуже рідко — вагініту. Хворі скаржаться на свербіж у сечівнику, біль на початку сечовипускання.

Ендоцервіцит часто має безсимптомний перебіг, іноді наявні не­значні слизисто-гнійні або склоподібні слизисті виділення, ерозії на шийці матки.

Мають місце скарги на відчуття вологості в ділянці піхви, тяжкість та незначний біль у ділянці попереку під час менс­труації.

У дітей хламідійна інфекція частіше спостерігається у вигляді уретриту, вагініту, проктиту; характерні гіперемія слизових обо­лонок сечівника і піхви, мізерні слизисті або слизисто-гнійні ви­ділення.

Одне з найтяжчих ускладнень хламідіозу - хвороба Рейтера - є поєднанням кон'юнктивіту, уретриту й артриту.

Початок захворювання проявляється ураженням сечостатевих органів (уретрит, цистит, простатит), через деякий час (від декількох днів до місяця) після статевого зараження. Незабаром після уретриту розвивається ураження очей, що частіше проявляється легким кон'юнктивітом тривалістю 5-7 днів, що може пройти абсолютно непомітно. Провідний клінічний симптом захворювання - ушкодження суглобів, частіше множинне з послідовним залученням в патологічний процес великих суглобів. Частіше вражаються суглоби ніг, але можуть залучатися і суглоби верхніх кінцівок, хребет. Болі в суглобах мають запальний характер, посилюються вночі і уранці, шкіра над суглобами гіперемійована, при поразці дрібних суглобів - з ціанотичним відтінком. Обмежується функція, атрофуються прилеглі м'язи.

Окрім опорно-рухового апарату можуть вражатися слизові оболонки оболонки і шкіра, виникати ерозійний баланіт або баланопостит, стоматит, поверхневі ерозії мови, ерозії слизової оболонки порожнини рота, кератодермія (зливні вогнища гіперкератозу з тріщинами і лущенням переважно в області стоп і долонь). Можливо безболісне збільшення лімфовузлів, особливо пахових. У деяких хворих спостерігаються ознаки ураження серця (міокардіодистрофія, міокардит), легенів (осередкова пневмонія, плеврит), нервової системи (поліневрити), тривала субфебрильна температура тіла.

При лабораторному обстеженні хламідії виділяються з тканин суглобів на культурах клітин.

Лабораторна діагностика:

Бактеріоскопія - мазки із взятого матеріалу забарвлюють за Романовським-Гімзою для виявлення цитоплазматичних включень у клітинах циліндричного епітелію.

Спосіб флюоресцентних антитіл - прямої імунофлюоресценції (ПІФ) та непрямої імунофлюоресценції (НІФ) полягає у з'єднанні специфічних антитіл, мічених флюорохромом, з антигеном (хламідійними включеннями). Під час мікроскопії дані комплекси ма­ють яскраво-зелене або жовтувато-зелене світіння.

Поиск по сайту: