МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

Семінарські заняття у навчальному процесі проводяться з метою поглибленого вивчення дисципліни «Теорія держави і права». Це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань програмного матеріалу.

Семінари мають сприяти розвиткові творчої самостійності студентів, поглибленню їх інтересу до науки і наукових досліджень, вихованню педагогічного такту, розвиткові культури мовлення, формуванню навичок та вмінь публічного виступу, участі в дискусії.

Головна мета семінарських занять – допомогти студентам опанувати курс «Теорія держави і права» добре засвоїти предмет.

Основою ефективного розгляду положень історії держави та права на семінарських заняттях є вивчення лекційного матеріалу та самостійна робота студентів у студіюванні конспектуванні навчальної, наукової літератури курсу, підготовка та виступ з реферативними повідомленнями. Така робота передбачає використання навчальної програми, де кожне питання теми має бути засвоєним.

Самостійну роботу варто починати з вивчення теоретичного матеріалу (тексту лекції), засвоєння законодавства, потім прочитати й законспектувати в зошит для семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно та критично аналізуючи прочитане. Зустрівши нове, незрозуміле слово, вираз, обов’язково необхідно з’ясувати його зміст. Не зробивши цього, студент ризикує сприйняти неправильно значення слова, виразу або й всього тексту. Тут варто скористатися словничками чи іншими допоміжними джерелами.

Перелік рекомендованої літератури не є вичерпаним. Студенти мають використовувати інші джерела і особливо періодичні видання, наукові праці вчених.

Опанування положень курсу передбачає не тільки міцне засвоєння визначень тих чи інших категорій, характерних рис та ознак, але й розуміння різних точок зору щодо суспільно-історичних явищ і, головне, усвідомлення практичного значення набутих знань з історії держави та права України.

Готуючись до семінарського заняття, необхідно привернути увагу до ключових понять, які притаманні вказаним темам та засвоїти їх. При відповіді на семінарському занятті варто будувати свій виступ так, щоб відокремити його головні чинники:

· обґрунтування цього положення і розкриття характерних ознак і властивостей;

· аргументація та ілюстрація теоретичних положень конкретними фактами дійсності, суспільно-політичними, економічними, культурними факторами;

· значення питань, які розглядаються, для практичної діяльності.

Вимоги до організації самостійної роботи студентів, структура навчальних завдань визначаються робочими навчальними програмами навчальних дисципліни.

Основними завданнями самостійної роботи студентів є підготовка і виконання поточних завдань, а також самостійне вивчення окремих розділів дисципліни під керівництвом викладача.

Навчальним планом НАВС передбачена самостійна робота студентів по окремим питанням курсу «Теорія держави і права».

Студенти зобов‘язані самостійно опанувати матеріалом по окремим темам, що передбачені програмою курсу. Така самостійна робота передбачає можливість самостійного опанування студентами основними теоретичними положеннями, категоріями, термінами, що використовуються даною навчальною дисципліною, а також самостійне оволодіння основними методами наукового дослідження та розвиток самостійного теоретичного правового мислення.

Опрацьовуючи самостійно матеріал студенти зобов‘язані використовувати джерела, що запропоновані в загальному списку рекомендованих джерел, а також останніми редакціями нормативно-правових актів, що, в свою чергу, дасть можливість уникнути використання норм та положень, що втратили чинність.

Формами контролю виконання студентами самостійної роботи є робота на семінарських заняття, участь у круглих столах, науково-практичних конференціях та іспит.

Індивідуальна робота включає: консультації для студентів з методики складання таблиць, схем, логічних ланцюжків; характеристику методики написання контрольних, самостійних робіт, рефератів, доповідей та наукових робіт; підготовку з питань до модульного контролю, заліку та іспиту; роботу зі студентами, які потребують навчальної допомоги з окремих тем.

Загалом, самостійна та індивідуальна навчально-дослідна робота студентів проводиться з метою глибшого вивчення змісту окремих питань і тем навчального курсу, а також набуття практичних вмінь та навичок самостійного аналізу окремих міжнародних нормативно-правового актів та актів національного законодавства, юридичної практики тощо з використанням опанованого понятійно-категоріального та методологічного апарату теорії держави і права.

Загалом, самостійна та індивідуальна навчально-дослідна робота студентів є однією з важливих форм навчального процесу при підготовці юристів-правознавців. Виконання завдань самостійної та індивідуальної науково-дослідної роботи створює можливість глибшого опанування студентами основних теоретичних положень, понять та категорій, що становлять основний зміст навчальної дисципліни «Теорія держави і права», а також дозволяє студентам самостійно поглиблювати та відпрацьовувати володіння основними методами наукового дослідження, розвивати самостійне теоретичне правове мислення.

Навчально-дослідна робота повинна мати чітку і логічну структуру: вступ обсягом 1-1,5 сторінки формату А4, основна частина обсягом 9-10 сторінок та висновки 1,5-2 сторінки. Загальний обсяг навчально-дослідної роботи не повинен перевищувати 23-24 сторінок формату А4, не враховуючи списку літератури.

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, ступінь її наукової розробленості у працях вітчизняних та зарубіжних вчених, визначаються питання, які вимагають вирішення. Також в цій частині роботи вказується об’єкт, предмет, мета, завдання і методологічна основа дослідження, характеризуються джерела одержання інформації.

Основна частина контрольної роботи передбачає глибоке і всебічне розкриття сутності даної тематики, досліджуються і аналізуються основні проблеми та обґрунтовуються тенденцій розвитку і шляхів їх вирішення. Матеріал викладається відповідно до затвердженого плану навчально-дослідної роботи. Кожен з розділів залежно від обсягу викладеного матеріалу може складатись із кількох параграфів.

У висновках підводяться підсумки дослідження, здійснюються теоретичні узагальнення. Зазвичай, увага акцентується на пропонованих шляхах вирішення основних проблем, що встановленні в результаті дослідження.

В кінці навчально-дослідної роботи необхідно вказати список використаних у роботі джерел.

Спеціальні джерела і нормативний матеріал студент підбирає самостійно. Консультацію з бібліографії можна отримати у працівників бібліотеки і викладачів кафедри.

Особливу увагу слід приділити підбору нормативно-правових актів, які стосуються теми, монографій, наукових статей та інших джерел.

Надавати перевагу необхідно новітніми джерелами та останніми редакціями нормативних актів. Це дасть можливість уникнути використання застарілих норм і положень. Проте, залежно від мети та завдань дослідження, можуть широко використовуватись і інші наукові, публіцистичні, статистичні джерела, аналізуватися нормативно-правові акти та їх редакції, що втратили чинність.

Наукові джерела потрібно використовувати творчо. Пряме запозичення чужих думок без посилання на автора і просте переписування не дозволяється.

Список джерел, що використовувалися в навчально-дослідній роботі, повинен включати:

- нормативно-правові акти (Конституція України, міжнародні нормативно-правові акти, закони України, підзаконні акти);

- наукові праці (монографії, брошури, статті тощо);

- статті в періодичні виданнях (журналах, газетах, збірниках);

- електронні ресурси Інтернету (дані з офіційних сайтів органів державної влади, міжнародних організацій тощо);

- інші джерела.

Всі джерела розміщують в алфавітному порядку згідно діючих стандартів бібліографічного опису.

Якщо в роботі використані посилання на застарілі (нечинні чи змінені) нормативно-правові акти, то така робота не може бути оцінена позитивно і підлягає переробці.

Вибір теми навчально-дослідної роботи проводиться індивідуально за узгодженням з викладачем, що здійснюватиме контроль за ходом виконання та результатами дослідження.

Результати індивідуальної навчально-дослідної роботи студента можуть бути оцінені викладачем максимально у 10 балів, які додаються до рейтингу студента у поточному навчально-змістовному модулі відповідної дисципліни.

Навчально-дослідні роботи, рівень виконання яких оцінений як незадовільний, підлягають доопрацюванню відповідно до зауважень викладача.

Результати самостійної роботи студента можуть бути оцінені викладачем максимально у 5 балів, які додаються до рейтингу студента у поточному навчально-змістовному модулі відповідної дисципліни.

9. РЕКОМЕНДОВАНА ТЕМАТИКА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Метою проведення практичних занять з теми «Норми права та інші соціальні норми» є:

- аналіз змісту соціальних норм, розкриття їх сутності та виділення особливостей правових норм в системі соціальних норм;

- на підставі практики суспільного життя навести приклади моральних, естетичних, технічних та інших соціальних норм та розкрити їх співвідношення з нормами права;

- проаналізувати структуру норм права кримінального та цивільного кодексів, визначити в нормах права гіпотезу, диспозицію та санкцію;

- розглянути співвідношення норм права та статей нормативно-правових актів, виділити прямі способи викладення норм права в статтях нормативно-правових актів, посилковий спосіб викладення, а також казуїстичний спосіб викладення;

- на підставі аналізу норм особливої частини кримінального кодексу та кодексу про адмінпорушення визначити прості, складні та альтернативні гіпотези та диспозиції правових норм;

- на підставі аналізу норм особливої частини кримінального кодексу та кодексу про адмінпорушення визначити прості санкції, складні, альтернативні, а також абсолютно визначені санкції та відносно визначені.

Метою проведення практичних занять з теми «Правова поведінка» є:

- аналіз соціальної поведінки в суспільстві та виділення в системі соціальної поведінки – правової поведінки;

- на підставі аналізу суспільного життя навести приклади правової та не правової поведінки;

- на підставі аналізу суспільного життя навести приклади принципової, звичної, конформістської та маргінальної поведінки як різновидів правомірної поведінки;

- навести приклади конкретних правопорушень та визначити в них суб’єкти, об’єкти, об’єктивну та суб’єктивну сторони правопорушень;

- детально проаналізувати об’єктивну сторону конкретних правопорушень та розкрити сутність протиправного діяння, негативних наслідків такого діяння та охарактеризувати причинно наслідковий зв'язок між ними;

- на прикладі конкретних правопорушень розкрити суб’єктивну сторону кожного правопорушення;

- навести приклади правопорушень з прямим та непрямим умислом, а також приклади протиправної самовпевненості та протиправної недбалості.

Поиск по сайту: