ВИСНОВКИ. 1. Теорія споживацького вибору базується на допущенні, що люди поводяться раціонально, намагаючись максимізувати задоволення своїх потреб

1. Теорія споживацького вибору базується на допущенні, що люди поводяться раціонально, намагаючись максимізувати задоволення своїх потреб, купуючи товари та сплачуючи у визначеному сполученні.

2. Описуючи вибір споживача, слід розглядати два взаємопов’язаних показника: споживацькі переваги та бюджетні обмеження.

3. Споживачі роблять вибір шляхом порівняння наборів споживчих товарів та послуг. Припускається, що вони мають можливість порівняти всі альтернативні набори, ці набори транзитивні, і більша кількість товарів завжди привабливіша, наж менша.

4. Криві байдужості – це всі ті комбінації товарів, які забезпечують однаковий рівень задоволення потреб; не зростають і не перехрещуються.

5. Споживацькі переваги повністю описуються совокупністю кривих байдужості або картою кривих байдужості.

6. Гранична норма заміщення (субституції) – це кількість товару у, від якого споживач відмовлявся б, щоб отримати ще одну одиницю товару х, залишаючись на цій кривій байдужості.

7. Лінія бюджетних обмежень показує всі ті набори товарів х та у, які бюджет споживача дає змогу йому придбати. Лінії бюджетних обмежень зміщуються вправо внаслідок зростання доходу споживача. Вони обертаються навколо фіксованої точки (на осі ординат), коли ціна одного товару (на осі абсцис) змінюється, а доход і ціна другого залишаються без змін.

8. Рівновага споживача відповідає такій комбінації придбаних товарів, яка максимізує корисність при заданому бюджетному обмеженні. Як тільки споживач отримує такий набір, у нього зникають стимули змінювати його на інший.

9. Споживач, який максимізує свою корисність, купуватиме два види товару таким чином, щоб їх граничні корисності у розрахунку на грошову одиницю ціни були рівні.

Вивчення матеріалу, поданого в темі 2, передбачає засвоєння таких термінів і понять:

Споживацькі переваги

Транзитивність

Корисність

Порядково вимірюваний продукт

Функція корисності

Крива байдужості

Карта кривих байдужості

Гранична корисність

Бюджетні обмеження

Лінія бюджетних обмежень

Рівновага споживача

Кутова рівновага

Гранична норма заміщення

ВПРАВИ

Вправа 1. Для кожного положення, що наводиться далі, знайдіть відповідний йому термін або поняття серед запропонованих:

1. Ранги, що їх встановлює споживач для альтернативних можливостей задоволення своїх потреб.

2. Задоволення, що отримує економічний суб’єкт при споживанні тих чи інших товарів та послуг чи певному виді діяльності.

3. Кількість грошей, яку споживач має можливість використати на придбання товарів та послуг в даний проміжок часу.

4. Задоволення, що приносить економічному суб’єкту споживання додаткової одиниці товару чи послуги

5. Кількість товару, від якої споживач згоден відмовитися заради споживання додаткової одиниці іншого товару.

6. Якщо споживач віддає перевагу благу А порівняно з благом В, а благу В порівняно з благом С, то він віддає перевагу благу А порівняно з благом С.

7. Комбінації наборів товарів А і В, які приносять споживачу однакову корисність.

8. Стан споживача, в якому він купує товари за даними цінами в таких обсягах, що використовує весь дохід і максимізує корисність.

9. Граничні корисності товарів у розрахунку на одиницю їх ціни рівні.

10. Лінія, що графічно відображає множину наборів товарів, придбання яких потребує однакових витрат.

11. Набір варіантів споживчого вибору, кожен з яких має однакову корисність.

Поиск по сайту: