ГЛОСАРІЙ

Активи – це ресурси підприємства, які мають активно працювати і приносити економічні вигоди.

Активні рахунки – це рахунки, на яких відображається стан і рух господарських засобів.

Автономність – кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства.

Безперервність — оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі; нарахування та відповідність доходів і витрат— для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівнювати доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів.

Бухгалтерська наука — це наука про систему отримання і об­робку економічної інформації з метою визначення оцінки економічної діяльності для контролю і управління підпри­ємством.

Бухгалтерський облік — це система суцільного, безперервного, документально обґрунтованого відображення господарсь­ких засобів та джерел їх утворення в процесі їх кругообігу.

Баланс — це система операцій взаємопов'язаних показників, які характеризують співвідношення чи рівновагу в явищах або процесах, що періодично змінюються.

Брутто-баланс — це такий, до валюти якого включені регулюю­чі статті.

Бухгалтерські книги — це окремі листки спеціально розкресле­ні і міцно переплетені (зброшуровані), призначені для відо­браження господарських операцій.

Бухгалтерська проводка — відображення господарських опе­рацій по дебету і кредиту відповідних кореспондуючих ра­хунків із зазначенням суми господарської операції.

Вартісні баланси складаються лише у вартісному вираженні на рівні окремих підприємств, галузей, країни.

Витрати виробництва — це витрати робочої сили, предметів праці і засобів праці, тобто витрати живої і уречевленої пра­ці, використаної в процесі виробництва.

Виправдні документи — це такі документи, які оформлюють вже після здійснення господарської операції.

Господарський облік — це система спостереження, вимірюван­ня, реєстрації, обробки і передачі інформації про факти та події господарської діяльності необхідних для управління суспільного виробництва.

Господарська операція — це дія або подія, що викликає зміни в складі активів та джерел підприємства.

Документування — спосіб первинного відображення об'єктів бухгалтерського обліку, які дозволяють проводити суціль­ний і безперервний метод спостереження за ними.

Документація — це сукупність бухгалтерських документів.

Документи бухгалтерського оформлення — це такі, які скла­дають працівники бухгалтерії для підготовки облікових за­писів, а також для полегшення, скорочення, спрощення об­лікових записів.

Документообіг — це рух документів в процесі їх оперативного використання і бухгалтерського опрацювання з моменту складання або одержання від інших підприємств і організа­цій до передачі на зберігання в архів після запису в облікові регістри.

Дебіторська заборгованість — сума заборгованості інших підприємств, організацій чи фізичних осіб нашому під­приємству.

Звітність — це система узагальнених і взаємопов'язаних еконо­мічних показників поточного обліку, які характеризують ре­зультати господарської діяльності підприємства за звітний період.

Затрати в сфері обігу — це затрати, здійснювані на стадії за­готівлі і реалізації (це витрати по транспортуванню про­дукції, на утримання кіосків, складів для продукції на ри­нку та ін.)

Затрати в сфері капітальних інвестицій: це затрати по будів­ництву, придбанню основних засобів і т. ін.

Затрати в сфері управління — це затрати праці і загальновиро-бничого персоналу і т. ін.

Змінні затрати — це витрати виробництва, розмір яких знахо­диться у прямій залежності від кількості виробленої продукції або обсягу виконаних робіт.

Інвентаризація — це періодична перевірка наявності та стану ТМЦ (основних і оборотних засобів) в натурі, а також наяв­ності коштів. Інвентаризувати — значить виконувати техні­чні дії зі складання опису інвентарю, майна.

Історична (фактична) собівартість — пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання.

Єдиний грошовий вимірник — вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансо­вій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці.

Купівельна вартість — вартість, за якою підприємство придба­ло товарно-матеріальні та інші цінності.

Калькулювання -це спосіб групування витрат і визначення собівартості придбаних матеріальних цінностей, виготовле­ної продукції та виконаних робіт.

Класифікація рахунків — це групування рахунків за певними однорідними ознаками.

Комбіновані облікові регістри — це такі, в яких хронологічні і систематичні записи ведуть одночасно.

Комбіновані облікові регістри призначені для одночасного ві­дображення даних аналітичного обліку і узагальнення цієї інформації тут же з метою отримання синтетичних показни­ків.

Контокоренті регістри — найбільше розповсюджується для об­ліку розрахункових операцій.

Кореспонденція рахунків — це взаємозв'язок рахунків бухгал­терського обліку, що виникає внаслідок відображення на них господарських операцій подвійним записом.

Метод бухгалтерського обліку — це сукупність прийомів і спо­собів, які відображають стан та рух господарських засобів і їх джерел в процесі господарської діяльності підприємств.

Натуральні або матеріальні баланси — це система показників і розрахунків, які характеризують джерела формування мате­ріальних ресурсів та напрямки їх використання.

Накладні витрати — це витрати, пов'язані з обслуговуванням, організацією і управлінням цехів, бригад.

Непрямі витрати — це витрати, що пов'язані з одночасним ви­робництвом кількох видів продукції, а тому включаються до собівартості шляхом розподілу по відповідній методиці.

Номінальні рахунки — це рахунки для обліку собівартості реа­лізації продукції, витрат і доходів від звичайної діяльності, а також надзвичайних витрат і доходів.

Оцінка — це спосіб вираження з допомогою грошового вимір­ника наявності та руху господарських засобів.

Оперативно-технічний облік — це система спостережень і кон­тролю за окремими господарськими операціями і процесами з метою управління ними.

Основна діяльність — це діяльність, для якої утворюється дане підприємство.

Обачність — застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зо­бов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства.

Основні засоби — сукупність засобів праці, які функціонують у незмінній натурально-речовій формі протягом періоду, бі­льшого, ніж один рік від дати введення в експлуатацію.

Оборотні засоби — це засоби, які використовуються підприємс­твом повністю в одному виробничому циклі.

Основні статті — це такі, на яких відображена інформація про наявність певних видів засобів чи джерел.

Основні витрати — це витрати, безпосередньо пов'язані з виго­товленням продукту, без яких неможливо здійснити вироб­ничий процес.

Облікові регістри — це носії інформації спеціального формату і будови (паперові, машинні), призначені для реєстрації, гру­пування і узагальнення господарських операцій, оформле­них відповідними первинними документами.

Однопозиційними є документи, в яких відображаються операції по надходженню або витрачанню одного виду ма­теріалів.

План рахунків — це систематизований перелік рахунків, які у відповідності з їх економічним змістом згруповані у класи і цим самим забезпечують отримання однорідної інформації, необхідної для управління і контролю на підприємстві, в установах та організаціях.

Початкове сальдо активного рахунка — це залишок господар­ських засобів на початок звітного періоду.

Предметом бухгалтерського обліку є економічні процеси, які супроводжуються змінами в складі господарських засобів і їх джерел утворення в підприємствах, організаціях і устано­вах в процесі розширеного відтворення, тобто це кількісна та якісна характеристика наявності й руху господарських засобів, джерел їх утворення в процесі виробничої діяльнос­ті та її результатів.

Продажна вартість — вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар.

Податковий облік ведеться з метою оподаткування, точніше ви­значення суми, яку необхідно сплатити до бюджету в вигля­ді технічних чи інших податків, або обов'язкових платежів.

Послідовність — постійне (із року в рік) застосування підприєм­ством обраної облікової політики.

Превалювання сутності над формою — операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Періодичність — можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітно­сті.

Подвійний запис — це господарські операції, що безперервно здійснюють на підприємстві, спричиняють взаємопов'язані і взаємозумовлені зміни в розміщенні засобів і їх джерел.

Поточний баланс — це баланс підприємства на певну дату, що характеризує наявність засобів і джерел.

Повна інвентаризація — це інвентаризація, що охоплює без ви­ключення всі об'єкти підприємства і передбачає перевірку усього майна та стану розрахункових відносин.

Постачання — це процес придбання і заготівлі засобів виробни­цтва.

Прямі витрати — такі, що безпосередньо включаються в собіва­ртість конкретного виду продукції на підставі відповідних документів.

Рахунки бухгалтерського обліку — це спосіб поточного відо­браження і економічного групування господарських опера­цій, а також господарських засобів і джерел їх утворення з метою оперативного контролю за їх наявністю і рухом.

Регулюючі статті — це такі, які уточнюють (регулюють) вели­чину основної статті, зменшують її чи збільшують.

Регістри кількісного обліку — це такі форми, які присто­совані для обліку руху ТМЦ тільки в кількісному вимір­нику.

Розпорядчі документи — це документи, що містять наказ або завдання на здійснення господарської операції.

Собівартість готової продукції або послуг — сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві.

Статистичний облік — це система вивчення та контролю кіль­кісної сторони масових суспільних явищ в їх нерозривному зв'язку з якісною стороною.

Система рахунків — спосіб систематизації та поточного відо­браження стану та руху господарських засобів і їх джерел, господарських процесів і їх результатів для оперативного контролю за ними.

Сальдові баланси відображають тільки залишки засобів і дже­рел на певну дату.

Систематичні облікові регістри — призначені для однорідного групування господарських операцій, які записуються у від­повідності з їх економічним змістом на рахунках бухгалтер­ського обліку.

Синтетичні рахунки — це рахунки типового Плану рахунків, які мають законодавчо затверджену назву і постійний код (номер).

Синтетичні облікові регістри — це регістри, призначені для ві­дображення економічно однорідних господарських операцій на синтетичних рахунках у грошовому вимірнику.

Трудові баланси — характеризують кількість і склад трудових ресурсів, їх розподіл та використання. Складаються в серед­ньосписковій кількості працівників як на рівні підприємст­ва, так і галузі, народного господарства вцілому.

Теорія бухгалтерського обліку — це наука про завдання, пред­мет, метод, техніку, форми та організацію бухгалтерського обліку.

Управлінський облік — це облік про хід процесів виробництва і його результати.

Умовно-постійні витрати — це витрати, які не залежать або майже не залежать від кількості виробленої продукції або обсягу виконаних робіт.

Форма бухгалтерського обліку — це сукупність облікових регі­стрів, призначених для відображення господарських опера­цій за певною технологією, і організація облікового процесу відповідним способом, технікою документування і порядку облікової реєстрації.

Хронологічні облікові регістри — це реєстри, в яких господар­ські операції записують в календарній хронологічній послі­довності їх здійснення.

Часткова інвентаризація — це інвентаризація, яка проводиться поза планом при необхідності перевірити наявність майна чи грошей на певному об'єкті у конкретної матеріально-відповідальної особи.

Поиск по сайту: