|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
В західній соціології часто використовується семикласна вертикальна стратифікація:1) вищий клас професіоналів, адміністраторів; 2) технічні фахівці середнього рівня; 3) комерційний клас; 4) дрібна буржуазія; 5) техніки і робітники, що здійснюють керівні функції; 6) кваліфіковані робітники; 7) некваліфіковані робітники. Інші концепції, що поповнюють теорію соціальної стратифікації, доповнювали цей набір з доходу, влади, престижу і освіти іншими характеристиками. Наприклад, Р. Дарендорф ввів в нього поняття «авторитет», розділивши, тим самим, суспільство на тих, що управляють і керованих. Американець Б. Барбер додав туди релігійну чистоту, положення родичів, етнічну приналежність. Француз А. Турен вважав за необхідне поставити у якості найважливішого чинника стратифікації доступ до інформації. Соціолог Л. Уорнер запропонував інші критерії-параметри стратифікації: Ø дохід; Ø професійний престиж; Ø освіта; Ø етноналежність. Б. Барбер (США) виділив 6 позицій стратифікації: 1. престиж, професія, влада, могутність; 2. дохід та багатство; 3. освіта та знання; 4. релігійна чистота; 5. стан родини; 6. етноналежність. Серед інших моделей соціальної стратифікації, прийнятих в західній соціології, вельми поширена вдосконалена модель американського ученого У.Уотсона: 1. Вищий-вищий клас (представники впливових і багатих династій, що володіють значними ресурсами влади, багатства і престижу в масштабах держави). 2. Нижчий-вищий клас (банкіри, політики, власники фірм, що досягли вищих статусів в ході конкурентної боротьби або завдяки особистим якостям). 3. Вищий-середній клас (процвітаючі бізнесмени і вищі менеджери, крупні юристи, лікарі, спортсмени, учені). 4. Нижчий-середній клас (найняті робітники – інженери, середні і дрібні чиновники, викладачі, науковці, керівники підрозділів, висококваліфіковані робітники). 5. Вищий-нижчий клас (наймані робітники). 6. Нижчий-нижчий клас (безробітні, робітники-емігранти, бездомні і інші маргінали). Для українського суспільства представляється модель соціальної структури, запропонована Н.М. Римашевською: 1. Загальноукраїнські елітні групи, що сполучають володіння власністю в розмірах, порівняних з найбільшими західними капіталами, і засобами владного впливу на загальнонаціональному рівні. 2. Регіональні і корпоративні еліти, що володіють значним за українськими масштабами станом і впливом на рівні регіонів і цілих секторів економіки. 3. Український «верхній середній клас», який володіє власністю і доходами, що забезпечують західні стандарти споживання, домаганнями на підвищення свого соціального статусу і що орієнтується на практику, що склалася, і етичні норми господарських взаємин. 4. Український «динамічний середній клас», що володіє доходами, що забезпечують задоволення середньоукраїнських і вищих стандартів споживання, високу потенційну адаптованість, характеризується значними соціальними домаганнями і мотиваціями, соціальною активністю і орієнтацією на легальні способи її прояву. 5. «Аутсайдери», що характеризуються низькою адаптацією і соціальною активністю, невисокими доходами і орієнтацією на легальні способи їх отримання. 6. «Маргінали», що характеризуються низькою адаптацією й, здебільшого, асоціальними установками в своїй соціально-економічній діяльності. 7. «Криміналітет», що володіє високою соціальною активністю і адаптацією, але що при цьому діє всупереч легальним нормам господарської діяльності.
Питання для самоконтролю: 1. Як ви розумієте терміни «статусний набір» та «статусний портрет»? Чи є вони ідентичними? 2. Як співвідносяться між собою природжений, приписаний і набутий статуси? 3. Чому, на вашу думку, кожна людина потребує рольового навчання? Які соціальні інститути є основними агентами цього навчання? 4. Як пояснити поняття «рольові конфлікти», якими є їх основні форми? 5. Що таке соціальна стратифікація? 6. Які причини соціальної нерівності? Чи може нерівність бути справедливою? 7. У чому полягає сутність соціальної стратифікації, які її основні форми й чинники? Системи соціальної стратифікації: рабство, касти, класи. 8. Проаналізуйте які в сучасному українському суспільстві існують основні класи та прошарки. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.) |