АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Мережа Fast Ethernet

Читайте также:
  1. Ethernet
  2. Gigabit Ethernet
  3. Дорожня мережа
  4. Забезпечення цілісності та доступності інформаційних об’єктів у обчислювальних мережах. Методи захисту від спотворень
  5. Комутатори мережі Ethernet 10BASE-Т
  6. Лекція №11. Маршрутизація в IP-мережах
  7. Лекція №4. Моделі мереж. Методи комутації в мережах
  8. Мережа Ethernet 10BASE-Т
  9. Мережа Ethernet із швидкістю передачі 10 Гбіт/с
  10. Метод доступа CSMA/CD в Ethernet
  11. Музейна мережа Львова

Завдяки подальшому розвитку мережі Ethernet на її основі була створена мережа Fast Ethernet, швидкість передачі даних в якій збільшена до 100 Мбіт/с. При цьому основні принципи побудови мережі Ethernet залишилися незмінними. Насамперед це стосується механізму доступу до мережі та формату кадрів. Основні відмінності проявляються на фізичному рівні.

Згідно зі стандартом IEEE-802.3u для технології Fast Ethernet залежно від типу кабелю визначено такі три найменування: 100Base-TX і 100Base-T4 —для витої пари провідників і 100Base-FX —для оптоволоконного кабелю.

У мережі 100Base-TX використовуються дві пари проводів: одна для передачі, друга —для прийому даних. Стандарт допускає використання неекранованої (UTP) і екранованої (STP) витих пар категорії 5. Для даного носія використовується схема кодування 4B/5B. Довжина сегментів мережі 100Base-TX, побудованої на основі кабелю UTP категорії 5 не повинна перевищувати 100 м. Це обмеження є досить жорстким і зумовлено допустимим часом затримки поширення сигналу в середовищі передачі. Для зниження впливу перешкод використовується біполярна передача: по одному з проводів передається сигнал с позитивним потенціалом, по другому — з негативним. У мережі 100Base-TX використовується така сама система з’єднання проводів, як і в мережі специфікації 10Base-T. Це дає змогу заміняти інтерфейсні плати без внесення змін в кабельну мережу.

У специфікації 100Base-T4 визначена довжина кабелю між абонентськими системами — до 100 м. При цьому допускається використання кабелю UTP категорій 3 і 5, причому перевагу слід віддавати кабелю категорії 5. Із чотирьох пар, що використовуються, дві призначені для односпрямованої передачі, а дві інші — для двоспрямованої передачі.

Даною специфікацією визначена схема кодування 8В/6Т, за якої кожні вісім бітів кодуються шістьома тернарними (1,0,-1) кодовими значеннями. Це дає можливість у разі використання трьох витих пар знизити тактову частоту передачі 33,3 МГц до 25 МГц. Крім цього за допомогою шести тернарних символів можна закодувати 729 (36) різних значень. При цьому для надання всіх 256 (28) 8-бітових значень можна вибрати із 729 значень такі, що забезпечать найкращі електричні параметри передачі сигналів і стійку їх синхронізацію.

Обидві специфікації обмежують максимальну відстань між будь-якими двома абонентами 200 метрами.

Специфікація мережі 100Base-FX визначає довжину сегмента оптоволоконного кабелю — вона не повинна перевищувати 100 м, проте допустимий діаметр мережі дорівнює 412 м. За специфікацією 100Base-FX для кожного з’єднання необхідний двожильний багатомодовий оптоволоконний кабель, сигнал в якому передається одним волокном, а приймається іншим. Ці волокна мають перехресне з’єднання і тому позначаються як RX (receiver - приймач) і TX (transmitter, передавач). Існує багато видів оптоволоконного кабелю, від простих двоволоконних до спеціальних багатоволоконних. Найчастіше в сегментах 100Base-FX використовується багатомодовий кабель MMF з оптоволокном товщиною 62,5 мікрона і зовнішньою ізоляцією завтовшки 125 мкм, який позначається так: 62,5/125.

Для підключення можуть використовуватися конектори одного з трьох типів: дуплексний конектор SC (рекомендований стандартом, який є досить простим у застосуванні), FDDI-конектор, запозичений із мереж FDDI і штирковий ST-конектор, що використовується в мережах 10Base-FL.

Традиційно мережа Ethernet є півдуплексною. Абонентська система може або передавати, або приймати кадр, але не може робити цього одночасно. За повнодуплексної роботи прийом і передача можуть здійснюватися абонентськими системами одночасно.

Якби 100-мегабітна мережа Ethernet працювала в повнодуплексному режимі, його теоретична швидкість передачі даних досягла б 200 Мбіт/с.

Для роботи в повнодуплексному режимі потрібні певні зміни в мережі. Мережеві карти приєднаних абонентських систем мають працювати в повнодуплексному режимі. Центральний вузол зірки не може бути простим багатопортовим повторювачем, він має бути комутуючим концентратором. При цьому режимі колізії відсутні і в використанні алгоритму CSMA/CD більше немає потреби. Проте застосовується той самий формат кадру MAC стандарту IEEE- 802.3, і приєднані абонентські системи можуть продовжувати працювати за алгоритмом CSMA/CD.

Однією з переваг мережі Fast Ethernet є те, що вона підтримує спільну роботу 10- і 100-мегабітних локальних мереж. Приклад такої мережі, де 100-мегабітна локальна мережа використовується як магістраль, зображено на
рис. 3.13.

 

Рис. 3.13. Магістральна мережа, де:

АС – абонентська система; Км – комутатор; Кн – концентратор

 

Частина абонентських систем з’єднуються з 10-мегабітними концентраторами стандарту10BASE-T. Ці концентратори, у свою чергу, з’єднуються з концентраторами, стандарту 100BASE-T і підтримують як 10-мегабітні лінії так і 100-мегабітні. Високопродуктивні абонентські системи і сервери приєднуються напряму до комутаторів 10/100. Ці комутатори у свою чергу з’єднані з концентраторами за допомогою 100-мегабітних ліній. В свою чергу магістраль формують 100-мегабітні концентратори. Із зовнішньою глобальною мережею вони з’єднані за допомогою маршрутизатора.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)