Побудова таблиць

Таблиці застосовують для кращої наочності і зручності порівняння показників. Назва таблиці повинна відображати її зміст, бути точною, короткою. Назву слід поміщати над таблицею відповідно до прикладу 16.

При перенесенні частини таблиці на ту ж або інші сторінки, назву поміщають тільки над першою частиною таблиці відповідно до прикладу 16.

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць.

Таблиці, за винятком таблиць додатків, слід нумерувати арабськими цифрами в межах розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою.

Наприклад: Таблиця 2.3 (що означає – «третя таблиця другого розділу»)

Таблиці кожного додатку позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатку. Якщо в документі одна таблиця, вона повинна бути позначена «Таблиця 1» або «Таблиця В.1», якщо вона приведена в додатку В.

На всі таблиці документа повинні бути приведені посилання в тексті документа, при посиланні слід писати слово «таблиця» з вказівкою її номера.

Таблиці слід поміщати після першої згадки про неї в тексті. Допускається поміщати таблиці по порядку номерів в кінці тексту документа. Компонувати таблиці необхідно так, щоб вони були простими і зручними для розміщення в документі. Допускається поміщати таблицю продовж довгої сторони аркуша документа.

Побудову таблиць рекомендується вести згідно ГОСТ 2.105-95.

Заголовки граф і рядків таблиці слід писати з прописної букви, а підзаголовки граф – з рядкової букви, якщо вони складають одне речення із заголовком, або з прописної букви, якщо вони мають самостійне значення. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапок не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Таблиці зліва, справа і знизу, як правило, обмежують лініями. Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і граф додатковими лініями не допускається. Горизонтальні і вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, допускається не проводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею.

Заголовки граф, як правило, записують паралельно рядкам таблиці. При необхідності допускається перпендикулярне розташування заголовків граф. Головка таблиці повинна бути відокремлена лінією від решти частини таблиці. Висота рядків таблиці повинна бути не менше 8 мм.

Якщо рядки графи таблиці виходять за формат сторінки, її ділять на частини, поміщаючи одну частину під інший або поряд, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку і боковик. При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик замінювати відповідно номерами граф і рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами графи і (або) рядки першої частини таблиці.

Якщо в кінці сторінки таблиця уривається і її продовження буде на наступній сторінці, в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не проводять (приклад 16).

Приклад 16:

Таблиця 1 – Габаритні розміри пастеризаторів, мм

Продовження таблиці 1

Таблиці з невеликою кількістю граф допускається ділити на частини і поміщати одну частину поряд з іншою на одній сторінці, при цьому повторюють головку таблиці. Рекомендується розділяти частини таблиці подвійною лінією завтовшки 2S відповідно до прикладу 17.

Приклад 17:

Таблиця 2 – Рецептура на вершки пастеризовані порційні на 1 т

Графу «Номер по порядку» в таблицю включати не допускається. Нумерація граф таблиці арабськими цифрами допускається в тих випадках, коли в тексті документа є посилання на них і слід виконувати відповідно до прикладу 18.

Приклад 18:

Таблиця 3 – Технічна характеристика гомогенізаторів

Якщо всі показники, приведені в графах таблиці, виражені в одній і тій же одиниці фізичної величини, то її позначення необхідно поміщати в заголовку таблиці або над таблицею справа, а при поділі таблиці на частини – над кожною її частиною.

Якщо в більшості граф таблиці приведені показники, виражені в одних і тих же одиницях фізичних величин (наприклад, в міліметрах, вольтах, амперах), але є графи з показниками, вираженими в інших одиницях фізичних величин, то над таблицею слід писати найменування переважаючого показника і позначення його фізичної величини, наприклад, «Маса компоненту в кілограмах», «Розміри в міліметрах», а в підзаголовках решти граф приводити найменування показників і (або) позначення інших одиниць фізичних величин.

Для скорочення тексту заголовків або підзаголовків граф окремі поняття замінюють буквеними позначеннями, встановленими ГОСТ 2.321-84, або іншими позначеннями, якщо вони пояснені в тексті або приведені на ілюстраціях, наприклад, D – діаметр, H – висота, L – довжина.

Показники з одним і тим же буквеним позначенням групують послідовно в порядку зростання індексів.

Обмежувальні слова «більше», «не більше», «менше», «не менше» і ін. повинні бути поміщені в одному рядку або графі таблиці з найменуванням відповідного показника після позначення його одиниці фізичної величини, якщо вони відносяться до всього рядка або графи. При цьому після найменування показника перед обмежувальними словами ставиться кома.

Позначення одиниці фізичної величини, загальне для всіх даних в рядку, слід указувати після її найменування. Допускається при необхідності виносити в окремий рядок (графу) позначення одиниці фізичної величини.

Якщо в графі таблиці значення однієї і тієї ж фізичної величини, то позначення одиниці фізичної величини указують в заголовку (підзаголовку) цієї графи. Числові значення величин, однакові для декількох рядків допускається указувати один раз.

Якщо числові значення величин в графах таблиці виражені в різних одиницях фізичної величини, їх позначення указують в підзаголовку кожної графи. Позначення одиниць плоского кута слід указувати не в заголовках граф, а у кожному рядку таблиці як за наявності горизонтальних ліній, що розділяють рядки, так і за відсутності горизонтальних ліній.

Граничні відхилення, що відносяться до всіх числових значень величин, поміщених в одній графі, указують в головці таблиці під найменуванням або позначенням показника.

Граничні відхилення, що відносяться до декількох числових значень величин або до певного числового значення величини, указують в окремій графі.

Текст, що повторюється в рядках однієї і тієї ж графи і складається з одиночних слів, що чергуються з цифрами, замінюють лапками відповідно до прикладу 19.

Приклад 19:

Таблиця 6 – Результати вимірювань експерименту

Якщо текст, що повторюється, складається з двох і більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж саме», а далі лапками (приклад 20). Якщо попередня фраза є частиною подальшої, то допускається замінити її словами «Те ж саме» і додати додаткові відомості.

Приклад 20:

Таблиця 7 – Схема контролю виробництва плавленого сиру

За наявності горизонтальних ліній текст необхідно повторювати.

Замінювати лапками цифри, що повторюються в таблиці, математичні знаки, знаки відсотка і номери, позначення марок матеріалів і типорозмірів виробів, позначення нормативних документів не допускається.

За відсутності окремих даних в таблиці слід ставити прочерк (тире).

При вказівці в таблицях послідовних інтервалів чисел, що охоплюють всі числа ряду, їх слід записувати: «Від... до... включ.», «Св... до... включ.».

У інтервалі, що охоплює числа ряду, між крайніми числами ряду в таблиці допускається ставити тире.

Інтервали чисел в тексті записують із словами «від» і «до» (маючи на увазі «Від... до... включно»), якщо після чисел вказана одиниця фізичної величини або числа представляють безрозмірні коефіцієнти; або через багатокрапку, якщо числа представляють порядкові номери.

Приклад 21:

1....суміш гомогенізують при тиску від 10 до 20 МПа.

2. сторінки 7...12, рисунки 1...14.

Числові значення показника представляють на рівні останнього рядка найменування.

Значення показника, приведене у вигляді тексту, записують на рівні першого рядка найменування показника.

Цифри в графах таблиць повинні проставлятися так, щоб розділи чисел у всій графі були розташовані один під іншим, якщо вони відносяться до одного показника. У одній графі повинно бути дотримано, як правило, однакова кількість десяткових знаків для всіх значень величин.

При необхідності вказівки в таблиці переваги застосування певних числових значень величин або типів (марки і тому подібне) виробів допускається застосовувати умовні відмітки з поясненням їх в тексті документа.

Для виділення переважної номенклатури або типів (марки і тому подібне) виробів допускається застосовувати умовні відмітки з поясненням їх в тексті документа.

Для виділення переважної номенклатури або обмеження вживаних числових величин або типів (марки і тому подібне) виробів допускається брати в дужки ті значення, які не рекомендуються до застосування або мають обмежене застосування, указуючи в примітці значення дужок.

За наявності в документі невеликого за об'ємом цифрового матеріалу його недоцільно оформляти таблицею, а слід давати текстом, розташовуючи цифрові дані у вигляді колонок (приклад 22).

Приклад 22:

Гранично допустимі втрати продукту при фасуванні складають:

– при фасуванні в споживчу тару...........2,5%;

– при фасуванні в транспортну тару.....1,5%.

Поиск по сайту: