АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Министерство образования и науки Российской Федерации 8 страница

Читайте также:
  1. I Таможенное право Российской Федерации
  2. I. Перевести текст. 1 страница
  3. I. Перевести текст. 10 страница
  4. I. Перевести текст. 11 страница
  5. I. Перевести текст. 2 страница
  6. I. Перевести текст. 3 страница
  7. I. Перевести текст. 4 страница
  8. I. Перевести текст. 5 страница
  9. I. Перевести текст. 6 страница
  10. I. Перевести текст. 7 страница
  11. I. Перевести текст. 8 страница
  12. I. Перевести текст. 9 страница

 

Рисунок 13.4 – Схема підключення двоканального блока АДП до одного первинного перетворювача

 

13.2 Блок контролю та формування команди БФК

 

Основне призначення БФК – формування команди управління, наприклад, команди технологічного захисту. Команда управління може бути зформованою за сигналами одного або кількох інформаційних каналів.

З метою підвищення надійності схем захистів на об’єкті управління розташовують резервну апаратуру. Тоді команда управління формується за сигналами кількох інформаційних каналів. Якщо команда управління формується при появі сигналу у двох каналах, то така схема реалізує логіку «два з двох». Найбільшого розповсюдження набули схеми «два з трьох».

Для реалізації алгоритму управління блок БФК має чотири входи.
Один з них є основним, по якому надходить дискретний сигнал +15 В або +24 В від вимірювального каналу. Вхід +15 В використовують у разі розташування в одній шафі блоків БФК та АДП. Дискретний сигнал, що надходить з іншої шафи, подають до входу XT +24 В. Інші три входи сприймають сигнал +15 В від інших БФК, які розташовані в тій же шафі й дозволяють реалізувати різні алгоритми управління.

Ці блоки виробляють двох типів: БФК1-У та БФК2-У. За допомогою блока першої модифікації БФК1-У можливо реалізувати команду «один з одного», «два з двох», «три з трьох» та «чотири з чотирьох», тобто в разі спрацювання відповідно одного, двох, трьох або чотирьох каналів на виході блока з являється команда захисту у вигляді «сухого контакту» (спрацьовує вихідне реле блока БФК).

Для реалізації, наприклад, алгоритму «один з одного» необхідно подати сигнал вимірювального каналу від блока АДП до основного входу, а до інших трьох входів цього блока (сигнал +15 В) від шини «лог.1». Така логіка може бути рекомендованою в тому разі, коли надійність вимірювального каналу є значною, а ймовірність хибного спрацювання вимірювального каналу – незначною.

За таким алгоритмом, наприклад, формується команда захисту за «осьовим зміщенням ротора турбіни». Хоча на блоках БФК1-У можливо реалізувати логіку «три з трьох» та «чотири з чотирьох», але ці варіанти застосовують рідко. А якщо й використовують, то лише у тих випадках, коли команда захисту формується за кількома різнотипними сигналами. Наприклад, спрацювання захисту дозволяється, коли визначена група устаткування вимкнута (ввімкнута). Для цього до схеми захисту надходять відповідні підтверджувальні сигнали, а по основному каналу повинен надходити сигнал про необхідність дії захисту.

Блоки БФК2-У дозволяють реалізовувати алгоритми «два з двох», «два з трьох» та «два з чотирьох». Їх звичайно використовують у всіх схемах захистів, як більш універсальні. Такі блоки реалізують схеми захистів з дробовою кратністю резервування, які мають малу ймовірність відмов типу «неспрацювання», та порівняно невеликою ймовірністю відмов типу «хибне спрацювання». Далі буде розглянута функціональна схема блока БФК2-У, яка є дещо складнішою за схему блока першої модифікації, але принципово майже нічим від неї не відрізняється (рисунок 13.5).

Блок БФК складається з двох функціональних пристроїв, які зв’язані поміж собою й мають різне призначення. Перший пристрій, який містить елементи з 1 до 5 формує логіку команди управління. Інші елементи схеми належать до другого пристрою – сервісного, який дозволяє організувати діагностику станудискретної частини інформаційного каналу, тобто виконувати періодичне випробування блоків схеми захисту та виявлення прихованих відмов у схемах дискретного управління, які знаходяться в режимі «чекання».

 

 

рисунок 13.5 – Принципова схема блока контролю та формування команди

 

До основного входу блока БФК, як вже вказувалося раніше, можуть бути подані або сигнал +15 В від блока АДП, який знаходиться в тій же шафі УКТС, або дискретний сигнал +24 В з іншої шафи. Сигнал +24 В надходить до входу XT... й далі до пристрою гальванічного розділення й зниження напруги 1. Після зниження сигналу до рівня +15 В він надходить до входу логічного елемента «АБО» 2. При появі сигналу на будь-якому вході (XT або ХВ) елемент 2 формує на виході сигнал «лог. 1» (+15 В), який надходить до входу функціонального розширювача «і» 4 для розширення по «АБО», до входу сервісного пристрою «І» 7. Потім сигнал надходить до входу підсилювача 3 для підсилення та передачі його до інших шаф УКТС, керувально-обчислювальної системи (КОС), входів інших БФК, а також досвітлодіода для сигналізації спрацювання даного каналу.

Спрацювання захисту виникне при появі сигналу на виході розширювача 4, який працює за схемою «І-АБО», тобто до кожного з трьох елементів «І» розширювача 4 повинні надходити три сигнали «лог.1»: основний, який дозволяє роботу цього блока БФК, та сигнали від інших резервних БФК. У разі відсутності резервного інформаційного канапу до входів ХВ від інших БФК потрібно подати дозволяючий сигнал з шини EL1.

Команда «спрацювання захисту» з виходу розширювача надходить до реле KF 5, за допомогою якого формується дискретний вихід БФК типу «сухий контакт». Одночасно команда надходить до світлодіода, який сигналізує спрацювання захисту, аналогового виходу блока ХВ..., підсилювача та далі до діалогових виходів XT... та, в разі потреби, до інших шаф УКТС або до інших пристроїв.

Сервісна частина блока БФК призначена для своєчасної сигналізації появи відмови. Вона задовільно працює при наявності в схемі захисту не менше двох резервованих інформаційних каналів. Ця частина блока складаються з функціонального розширювача типу «І–АБО» 6, до якого надходять сигнали «спрацювання каналу» від інших БФК. У розширювачі 6 реалізовані логічні схеми «два з двох», чи «два з чотирьох».

Якщо кількість вимірювальних каналів менша трьох, то ефективність роботи сервісної частини, знижується. При надходженні до входу розширювача 6 не менше двох сигналів на його виході буде зформовано сигнал логічної одиниці, яка далі надійде до пристрою 7. До цього ж пристрою надходить інверсний сигнал від основного каналу

Таким чином, на виході пристрою 7 буде зформовано сигнал в разі, коли відсутній сигнал від основного каналу та до входу даного блока БФК надходить не менше двох сигналів від інших блоків БФК. Наявність сигналу на виході пристрою 7 свідчить про появу несправності типу «неспрацювання» основного каналу даного БФК. Цей сигнал далі надходить до виходу блока (ХВ...) через елемент затримки на одну секунду 20 та безпосередньо до світлодіода Одночасно цей же сигнал підсилюється й надходить до виходів XT... для передачі його до інших шаф або до інших пристроїв. Зокрема, цяінформація надходить до схем сигналізації.

Для діагностування інших несправностей (наприклад, хибного спрацювання основного каналу) використані пристрої 9, 10. До пристрою 9 повинна надходити інформація про спрацювання основного каналу. Якщо на інші два входи не надходять сигнали від будь-якого іншого каналу та сигнал про випробування даного каналу, то після витримки часу в одну секунду інформація про хибне спрацювання каналу
надійде до виходу ХВ..., а також до відповідного світлодіода.

Для виконання випробування дискретної частини необхідно встановити в схемі захисту додаткові блоки типу БПК (блок прийому команди) та БЛП (блок логічних перемикань). Останній формує сигнал дозволу. Проведення ручного випробування, а блок БПК блокує передачу команд управління при виконанні випробування до схем виконавчих пристроїв.

При спрацюванні сигнал з сервісної частини блока БФК надходить до дискретної частини блока АДП цього ж каналу. Далі цей сигнал проходить шлях основного сигналу й сигналізує про виконання випробування.

Формування алгоритму ручного випробування передбачає визначені дії обслуговуючого персоналу.

По-перше, вручну формується сигнал дозволу випробування у вигляді «лог.1», наприклад, шляхом натискання відповідної кнопки. Цей сигнал +15 В надходить до входу елемента «І» 11.

По-друге, при випробуванні не повинен спрацювати, тобто «підірватися» жодний канал захисту (відсутні сигнали від інших БФК та на виході елемента «АБО» 8. На схемі БФК на рисунку 4.5 цей момент зображено інверсним входом елемента 11).

По-третє, необхідно замкнути ключ 15 на даному БФК для випробування цього каналу. У результаті на виході елемента «1» з’явиться сигнал «лог.1», який буде залам’ятований тригером 14. Сигнал з виходу тригера проходить елемент 17 та надходить до безконтактного та контактного виходів випробування. З тригера сигнал надходить до пристрою затримки 18, та далі через 5 с – до пристрою 13, який викликає «скидання» пам’яті тригера. При відпусканні ключа 15 подача сигналу до пристрою 11 припиниться і ланцюг пам’яті розірветься. Якщо при виконанні операції випробування спрацювали інші канали, то сигнал від будь-якого іншого каналу через елементи «АБО» 8 та 12 скине команду випробування.

Команда «скидання випробування» може надходити до БФК також від блока логічного часу БЛВ, який може формувати затримку сигналу відміни до двох хвилин. Така тривалість затримки сигналу потрібна іноді при випробуванні деяких схем захисту, для виконання алгоритму яких потрібний значний час.

Випробування може бути виконане й за командою від КОС або від зовнішніх пристроїв, таких як «ключ випробування» для перевірки працездатності технонологічних захистів турбогенератора. У цьому випадку сигнал +15 В надходить до входу елемента «АБО» 17 та до реле 19, далі до відповідних виходів БФК (контактних та безконтактних). Одночасно цей сигнал надходить до пристрою 16, який відміняє випробування.

З безконтактного виходу сигнал може бути поданий до блока АДП для перевірки його дискретної частини. Контактний вихід («сухий контакт») надсилає сигнал до основного входу цього ж БФК для випробування схеми захисту в цілому (рисунки 4.2 та 4.5).

 

13.3 Блок логічний часу БЛВ

 

БЛВ частіш за все використовують в схемах технологічних захистів для затримки виконання команди, якщо така затримка викликана особливостями технологічного об’єкта. Звичайно БЛВ встановлюють за блоком АДП в одній з ним шафі. В цьому випадку дискретний інформаційний сигнал надходить до входів ХВ логічного елемента «АБО» 1 (рисунок 4.6). Якщо дискретний сигнал інформаційного каналу надходить з інших шаф до входів XT, то він спочатку або тільки знижуєься пристроєм 3 з +24 до +15 В, або розділяється з одночасним зниженням напруги пристроєм 4. Незалежно від того, яким шляхом надходить сигнал до елемента «АБО» 1, він буде затриманий пристроєм «витримка часу» 2. В залежності. від варіанта виготовлення блока інтервал витримки часу може регулюватися в межах від 0,1 до 11 с, від 1 до 100 с, від 10 до 1100 с.

Після пристрою 2 сигнал надходить до виходу ХВ, який допускає об’єднання виходів у контактне «АБО», до світлодіода, до підсилювача та до виходу XT..., з якого сигнал надходить до інших шаф та до елемента «АБО-НІ» 6. З виходу ХВ блока БЛВ сигнал може бути поданий до входів ХВ... блоків БФК для формування логіки команди захисту. Крім пристрою витримки часу, блок містить два пристрої «І» 6 на три входи кожний та два логічних пристрої «АБО» 7 також на три входи. Пристрій 8 інвертує сигнал. Логічні пристрої 6, 7 та 8 можуть використовуватися самостійно як окремі логічні елементи в схемах захистів.

 

 

Рисунок 13.6 – Принципова схема блока логічного часу

 

13.4 Блок фіксації спрацювання БФС

 

БФС призначений для запам’ятовування першоджерела спрацювання захистів, тобто для фіксації спрацювання того захисту, який спрацював першим та викликав зупинку (переключення, вимикання) технологічного устаткування. Крім того, блок БФС формує сигнал для ланцюгів аварійної сигналізації.

Функціональну схему блока подано на рисунку 13.7. Блок має чотири незалежних входи, до яких можуть надходити сигнали про спрацювання захисту з безконтактних або контактних виходів блока БФК або від ключа «вимкнення агрегату». Припустимо, що спрацювання захисту може статися за незалежним відхиленням двох або більшої кількості незалежних параметрів.

Наприклад, спрацювання захисту сталося при відхиленні першого параметра, команда захисту за яким формується за алгоритмом «два з двох». У такому випадку до входу 1 надходить сигнал від обох БФК.

Команда проходить елементи «АБО» та «І» 2 з інверсним входом за забороною вмикання пам’яті, далі тригер 3, який запам’ятовує команду, потім вихідний підсилювач та до світлодіода. Якщо команду цього ж захисту буде зформовано за відхиленням іншого параметра, який характеризує несправність цього складного об’єкта, то команда надходить до будь-якого іншого входу 2, 3 або 4 і також запам’ятовується тригером (елементом пам’яті). Скидання «пам’яті» можливо виконати або вручну кнопковими натискними вимикачами SB1–SB4, або від зовнішніх пристроїв (КОС).

Заборона на вмикання пам’яті з витримкою часу надходить до блока БФК при випробуванні інших схем технологічних захистів. У такому випадку сигнал надходить до логічного елемента «АБО» 6 або по зв’язку всередині шафи – через комутаційні поля або через елементи гальванічного розділення до цього ж елемента 6. Далі сигнал проходить через елемент витримки часу 7 до елемента «АБО» 3 та до елемента «І» 2, який і формує команду «заборона пам’яті». Команда на заборону пам’яті може бути зформованою й без витримки часу через елемент «АБО» 5.

 

 

Рисунок 13.7 – Принципова схема блока фіксації спрацювання

 

13.5 Блок реле вихідних БРВ

 

БРВ-У призначений для розмноження команд захисту. В схемах захисту його встановлюють найчастіше за блоком формування команди БФК. Блок розташовують у тих же шафах, що й блоки БФК, тому комутація поміж блоками виконується через комутаційне поле (входи блока БРВ – ХВ та виходи «спрацювання захисту» ХВ блока БФК).

Схему блока реле вихідних БРВ подано на рисунку 13.8. Блок містить три реле, обмотки яких живляться від шини +15 В. Реле КА1, КА2 та КA3 спрацьовують, коли до відповідних входів ХВ23 буде подано сигнал й ланцюг напруги +15 В буде замкнуто.

При надходженні сигналу до входу ХВ23 блока БРВ спрацюють всі три реле, таким чином виконується розмноження сигналу захисту. У випадку, коли виконання команди захисту потребує більшої кількості паралельних операцій, ніж та, яку може забезпечити один блок БРВ, паралельно йому можуть бути ввімкнуті інші блоки БРВ.

Контакти реле КА1, КА2 і КАЗ замикають ланцюги напруги +24 В. За їх допомогою команди захисту передаються до інших шаф УКТС, де розміщені блоки прийому команд захисту БПК, блоки БКЛ та ін.

 

Рисунок 13.8 – Принципова схема блока реле вихідних

 

13.6 Блок гальванічного розділення ланцюгів БГР

 

БГР, по-перше, виконує роль ключа, за допомогою якого дистанційно вмикається технологічний захист; по-друге, може використовуватись як блок вихідних реле, які реалізують команди захисту, та, по-третє, наявність логічних елементів «АБО» та «І-НІ» в цьому блоці дозволяє реалізувати деякі алгоритми управління (рисунок 13.9).

 

 

Pиcунок 13.9 – Принципова схема блока гальванічного розділення

Згідно з поданою схемою блока, ключ S1 може замикати до 4-х незалежних каналів одночасно. Наприклад, зупинка котла внаслідок припинення живлення повинна статися в разі аварійного зменшення надходження води до котла хоча б по одній нитці живлення. У цьому випадку до вимірювальних ланцюгів витрат обох потоків вмикаються контакти ключа 1 (так звані «накладки») 1–1 та 1–2. При натисканні на ключ 1 світлодіоди сигналізації засвідчать про введення сигналізації до роботи (спрацювання), а інформацію про це буде введено до КОС через контакти 1–1 та 1–2.

 

13.7 Блок реле проміжний БРП

 

Блок БРП-У призначений для організації роботи вихідних реле захистів, які безпосередньо реалізують команди захисту. Наприклад, виконавчі пристрої повинні працювати як за командою, що надійшла від схеми автоматичного захисту, так і за командою, що надійшла від ключа ручного вимикання агрегату. Крім цього, БРП може використовуватися в схемах логічних перемикань (вимикань).

Схему блока подано на рисунку 13.10. Блок складається з чотирьох реле, обмотки двох з яких К1 та К2 живляться від шипи +24 В. Причому в лінії живлення напругою +24 В звичайно встановлюють або ключі, які вимикають автоматичні захисти, або ручні перемикачі захистів, інакше кажучи, встановлюють ручні засоби управління. Два інших реле КЗ та К4 живляться від шин +15 В та використовуються для логічних перемикань всередині даної шафи УКТС. Два повторювачі призначені для розділення ланцюгів управління, а два логічних елемента «І–HI» дозволяють реалізувати більш складний алгоритм управління.

 

 

Рисунок 13.10 – Принципова схема блока проміжного реле

Наприклад, необхідно зібрати схему утримання команди захисту на вихідних реле таким чином, щоб при випробуванні ланцюгів захисту не виникало самоутримання вихідних реле. Для цього припустимо, що до логічною елемента 1 (вхід ХВ...) надходить сигнал «лог. 1», а до входів XT... +24 В – сигнал про випробування схеми від КОС, який поки що відсутній. Тоді на виході елемента 1 формується сигнал «лог. 1», який надходить до реле К4. Це приводить до спрацювання реле К4. Розімкнуті контакти цього реле замкнуться. Якщо необхідно
цей сигнал використати в цій же шафі, то користуються клемами ХВ...1, ХВ...2. Для замикання ланцюгів в інших шафах використовують клеми цього реле XT...1, XT...2.

Під час випробування захисту до логічного елемента 1 буде подано сигнал +24 В від КОС. На вході елемента 1 з’явиться сигнал «лог. 0», реле К4 залишиться без живлення, ланцюги повернутуться до початкового стану. Інші реле К1, К2, К3 також мають по дві пари розімкнутих контактів. Одна пара призначена для використання в цій же шафі, а інша – для зовнішніх зв’язків.

 

13.8 Блок гальванічного розділення з струмовими виходами БГР-Т

 

БГР-У – допоміжний пристрій, який дозволяє здійснити гальванічне розділення вихідних ланцюгів одного функціонального блока від іншого або інших послідовно з ним з’єднаних. Одночасно з гальванічним розділенням вихідних та вхідних ланцюгів здійснюється розмноження вихідного струмового сигналу первинного перетворювача. Всього блок БГР-Т має 4 струмових канали. Якщо струмовий сигнал, що надходить до входу БГР-Т, необхідно розмножити в більшій кількості, то послідовно у вихідний ланцюг первинного перетворювача вмикають інший БГР-Т, але надійність такої схеми дещо знижується.

На рисунку 13.11 подано функціональну схему блока БГР-Т. Вхідний сигнал постійного струму перетворюється в змінний пристроєм 1, потім надходить до пристрою гальванічного розділення 2, після якого на виході сигнал підсилюється пристроєм 4. Всі чотири канали блока БГР-Т однакові. Завдяки трансформаторному розділенню ланцюгів всіх чотирьох споживачів зменшується можливість повної втрати вихідної інформації у випадку виникнення відмови в одному з чотирьох вихідних каналів блока БГР-Т.

 

 

Рисунок 13.11 – Принципова схема блока гальванічного розділення з струмовими виходами

13.9 Блок приймання команд БПК

 

БПК є службовим блоком в ланцюгу технологічних захистів. Він приймає команди захисту від вихідних реле БРВ блоків гальванічного розділення (БГР) та передає команди до пристроїв логічного управління, наприклад, до блока БУЗ та ін. Крім цього, при проведенні випробування схем технологічних захистів на працюючому об’єкті управління блок БПК не дозволяє передавання команди захисту до виконавчих механізмів. При надходженні до блоку команди відміни випробування до вихідних клем БПК знову буде надходити напруга.

З блока БПК надходить також інформація до КОС про готовність блока до прийому команди захисту, про дозвіл проведення випробування та про справність захисту при проведенні випробування.

Схему блока БПК подано на рисунку 13.12. Команди від датчиків захисту надходять до входів XT... з інших шаф УКТС, проходять до вихідних клем ХВ (команди до блоків логічного управління). Команда до вихідних клем надходить від дільника напруги, який підключений до вхідних клем. Блок БПК є багатоцільовим. Елементи схеми 1, 2, 3 та 4 дозволяють формувати інформацію про готовність блока до прийому команди захисту. Пороговий елемент 1 – тригер Шмітта спрацює, якщо напруга на його вході перебільшує або дорівнює напрузі в точці А при відсутності команди захисту та команди заборони передачі команд далі при випробуванні.

 

 

Рисунок 13.12 – Принципова схема блоку прийому команд

В такому випадку сигнал «лог. 1», з виходу елемента 1 надходить до елемента 2 «І» разом з двома іншими сигналами, постійно діючими через нормально замкнені контакти реле КА1 та КА2. Далі через елемент 3 сигнал надходить до вихідної клеми ХВ..., одночасно до підсилювача 4, після якого до клем XT..., зa допомогою яких інформація далі передається до КОС.

Якщо виникає необхідність проведення випробування технологічних захистів до блока БПК включно, то в схемах технологічних захистів передбачають ключ для вводу сигналу з шини +24 В до цього блока. Далі сигнал проходить елементи 5 «АБО», 6 «І» та тригер 7. При відсутності сигналу відміни випробування тригер 7 фіксує команду, реле КА1 та КА2 спрацюють, що забезпечить спрацювання елемента 8 та тригера 9.

Врезультаті на виході блока з’явиться сигнал «випробування захисту дозволено», який далі надійде до КОС. Одночасно контакти реле КА1 та КА2 зашунтують вхідний дільник напруги, тому команди з виходу ХТ… не надійдуть до пристроїв логічного управління.

Спрацювання захисту при випробуванні підтверджується як світлодіодами 12 на самій шафі УКТС, так і подачею цієї інформації до КОС. Після цього надходить команда від КОС про відміну випробування даної схеми захисту до елементів «АБО» 13 та 14, далі до тригера 7, який знімає напругу з обмоток реле КА1 та КА2. Команди захистів знову зможуть подаватися блоком БПК далі до схеми виконавчих пристроїв.

Випробування захистів може й не здійснитися, якщо до елемента 14 одночасно надходять нульові сигнали. Це можливо, коли буде відсутня команда заборони на вході блока 14 та одночасно буде знижений потенціал у точці А, що викличе появу команди на виході елемента 14, який відміняє випробування в результаті скидання «пам’яті» тригера 7.

 

13.10 Блок логічних перемикань БЛП

 

БЛП – багатофункціональний пристрій. Він може використовуватися для прийому команди захисту та її запам’ятовування, причому інформація може надходити як від блоків, розташованих в одній з ним шафі (вхід ХВ на рисунку 13.13), так і з інших шаф (входи XT...).

В залежності від того, який вхід був використаний для передачі інформації від одної шафи до іншої, вхідну напругу або знижують до +15 В, або гальванічно розділяють й знижують. Далі сигнал проходить логічний пристрій «АБО», нормально замкнутий контакт кнопкового вимикача S2 й запам’ятовується тригером Т з наступною подачею сигналів до виходу ХВ +15 В та через ключ-підсилювач до виходу XT +24 В. Сигнал +24 В передасться до інших шаф (інших пристроїв). Зокрема, сигнал може подаватися до схеми сигналізації.

Аналогічно складено схему для формування сигналу скидання команди з тригера Т через нормально замкнутий контакт кнопкового вимикача S1. Інші логічні елементи блока «І», «АБО», «І-НІ» дозволяють реалізувати різні алгоритми управління з використанням, наприклад, блоків логічного часу. Ці блоки можуть забезпечити виконання команд захисту у визначеній послідовності або виконання їх при визначених умовах, тому кожний логічний елемент схеми має не менше двох входів. Для зручності використання циx логічних елементів кожний з них має по два виходи. Перший вихід ХВ... використовують для організації передачі команди всередині шафи, другий вихід XT... дозволяє передавати команду через підсилювач до іншої шафі.

Наявність двох кнопкових вимикачів дозволяє виконувати ручне
випробування схеми та використання їх в якості «накладок» у режимі нормальної експлуатації. При натисканні на кнопку вимикача S1 на виході блока БЛП формується сигнал, який дозволяє випробування схеми захисту. Одночасно розмикаючий контакт цього ж вимикача розриває канал відміни команди.

 

 

Рисунок 13.13 – принципова схема блока логічних перемикань

 

 


14 ТИПОВІ ЕЛЕКТРИЧНІ СХЕМИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЗАХИСТУ

 

14.1 Умовні позначення блоків УКТС

 

Під час проектування електричної схеми захисту необхідно розроблений алгоритм технологічного захисту реалізувати в електричну схему міжблокових зв'язків УКТС. Оскільки номенклатура блоків УКТС є порівняно невеликою, то в різних схемах захисту використовують одні й ті ж блоки.

Для спрощення процедури проектування захистів використовують спрощені зображення функціональних блоків у вигляді зображень типу «вхід-вихід», а на електричних схемах зображують лише лінії зв’язку поміж блоками. Функціональні блоки АДП, БФК, КФС, БПК та інші зображують на схемах у вигляді прямокутників (рисунки14.1–14.4), розділених по вертикалі на дві рівних частини.

В лівому полі прямокутника розміщені всі входи даного блока з вказівками їх основного призначення, як-то: «випробування», «скидання пам’яті» та ін. Крім того, обов’язково вказується, для якої комутації призначений даний вхід.

 

 

Рисунок 14.1 – Умовне позначення блока АДП у схемах технологічних захистів

 

Входи XT напругою +24 В забезпечують зв’язок поміж блоками, розташованими в різних шафах. Всередині однієї шафи блоки зв’язуються шинами EL0 («лог. 0») та EL1 («лог. 1») через входи ХВ.... Самі лінії зв’язку позначають літерою Т.... У верхній частині прямокутника розміщують умовне позначення даного блока, наприклад, БФК1.

Використання типового зображення блоків УКТС в електричних схемах спрощує та прискорює проектування технологічних захистів. В тому випадку, коли функціональні блоки містять в одному корпусі кілька логічних елементів з різним цільовим призначенням, як-то: БЛП, БЛВ та ін., умовні зображення їх у схемах інші.

Такі блоки зображують на кресленнях фрагментарно, з вказівкою лише тих входів та виходів, які використовуються безпосередньо на даній ділянці схеми. Для пояснення функції, яку виконує такий блок, всередині зображують логічну схему цієї частини блока, який зв'язує поміж собою входи та виходи. На рисунку 14.5 подано фрагмент багаторазового використання одного й того ж блока БЛВ в електричній схемі захисту за зниженням виграти води для охолодження обмотки статора генератора.

 

 

 

Рисунок 14.2 – Умовне позначення блока БФК у схемах технологічних захистів

 

 

Рисунок 14.3 – Умовне позначення блока БФС у схемах технологічного захисту

 

Рисунок 14.4 – Умовне позначення блока БПК у схемах технологічних захистів

 

 

Рисунок 14.5 – Фрагмент електричної схеми захисту з використанням одного блоку БЛВ

 

Як випливає з рисунку 14.5, БЛВ (А11.1) використовують з метою захисту. За його допомогою виконується систему випробування через проміжок часу, визначений технологами. При спрацюванні хоча бодного з каналів захисту (А4, А7, А10) цей самий блок (лише інші входи-виходи та, отже, інші логічні елементи «АБО» та «НІ» (A11.2 та А11.3)) подає сигнал до блока реле проміжного БРП (лінія Т35) та через інвертор до блока ключів БКЛ. Позначення блоків на кресленні є подвійним (А11.1). Перша цифра в позначенні (11) вказує на порядковий номер, який надано даному блоку під час нумерації їх на кресленні зліва направо. Друга цифра – порядковий номер його використання в схемі, якщо блок є багатофункціональним, наприклад, такий як БЛВ, що може бутивикористаний кілька разів.

Міжблочні зв’язки в одній шафі здійснюються напругою +15 В та позначаються літерою Т... Лінії зв’язку нумерують зліва направо поканально (Т11, Т12 й т.д.). Силові ланцюги на кресленнях не зображують, оскільки блоки УКТС розміщені в шафах, які надходять з заводу-виробника вже вкомплектованими блоками контролю ізоляції та напруги.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.02 сек.)