АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Структура потоку E1

Читайте также:
  1. B) социально-стратификационная структура
  2. III. СТРУКТУРА И ОРГАНЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРИХОДА
  3. VI. Рыночный механизм. Структура рынка. Типы конкурентных рынков
  4. VIII. Формирование и структура характера
  5. А. Лінійна організаційна структура
  6. Автоматизовані банки даних (АБД), їх особливості та структура.
  7. Адміністративна структура БМР має три органи: загальні збори акціонерів, рада директорів і правління.
  8. Адхократическая структура
  9. Акти застосування права: поняття, ознаки, види, структура
  10. АЛЕКСИТИМИЯ И ПСИХОСОМАТИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА
  11. Анормальная структура мозга
  12. Банковская система: понятие, типы, структура. Формирование и развитие банковской системы России

Технічні характеристики інтерфейсу E1 відповідають стандарту ITU-T G.703.
Основні робочі характеристики інтерфейсу:
Номінальна бітова швидкість 2048 кбіт / c
Схема кодування HDB3 (двополярності високощільна схема)
Окремі лінії прийому і передачі:
По одному коаксіальному кабелю на прийом і передачу (Опір = 75 Ом)
За однією симетричною кручений парі на прийом і передачу (Опір = 120 Ом).

Лінії E1 працюють з номінальною швидкістю 2048 кбіт / с. Передані по лінії E1 дані організовані в кадри (frame). Формат кадру E1 показаний на малюнку. Використання саме 16 тайм-слотів не обов'язково, але рекомендовано для деяких типів сигналізацій.

 

Кожен кадр E1 містить 256 біт, розділених на 32 тимчасових інтервалу (тайм - слота) по вісім біт в кожному і містять передані дані. Швидкість передачі складає 8000 кадрів в секунду і, отже, для кожного каналу даних (тайм- слота) забезпечується смуга 64 кбіт / с. Число доступних користувачеві тайм- слотів складає від 0 до 31, в залежності від сигналізації, найчастіше 30 (часовий інтервал 0 зарезервований для службової інформації, часовий інтервал 16 рекомендований, але не обов'язковий для службової інформації). Відповідно для передачі даних, голосу, можуть використовуватися слоти з 1 по 31.

 

Структура потоку T1

 

Лінія Т1 складається з 24 каналів за 64 кбіт / с, мультіплексіруемих для передачі мови і даних. Архітектура Т1 заснована на ієрархії цифрових сигналів, застосовуваної в Північній Америці для опису телекомунікаційних ліній. При створенні звичайних аналогових телефонних мереж (POTS - plain old telephone service) виявилося, що оптимальна пропускна здатність для передачі мови (а саме в цьому і полягало призначення телефонів) становить 56 кбіт / с. З урахуванням деяких додаткових бітів для управління передачею оптимальний канал вимагав 64 Кбіт / с. Цифрова передача дозволила скоротити непродуктивні втрати при обміні інформацією та використовувати всю смугу 64 кбіт / с. Це значення і стало основною одиницею в ієрархії цифрових сигналів, що отримала позначення DS- 0:

DS- 0 - 64 кбіт / с;
DS- 1 - 1,544 Мбіт / с

Лінію Т1 можна представити як набір з 24 каналів DS- 0 - 1, комбінація яких дає сукупну пропускну здатність 1,544 Мбіт / с, відповідну лінії DS- 1 -0.

 

 

Лекція №15. Модеми. Протокол PPP

План лекції

  1. Модеми
  2. Протокол PPP

Модеми

Модем - (Modem – скорочення| від модулятор-демодулятор). Пристрій зв’язку| для перетворення| аналогового сигналу у|в,біля| дикскретний| (модуляція) та навпаки| (демодуляція), що| дозволяє комп’ютеру передавати| данні по телефонній лінії; він є пристроєм узгодження| у|в,біля| системах автоматичного керування.

Одночасно модем виконує функції, характерні|вдача| для звичайного|звичного| телефону, - набирає номер, знімає трубку|люльку| коли дзвонять і т.п. Щоб виконувати всі покладені на нього функції модем повинен бути вельми|дуже| кмітливим, а це дається непросто навіть людям. По суті модем є маленьким комп’ютером. У ньому є процесор, пам’ять, і різні деталі, необхідні для нормальної роботи. Одним кінцем він підключається до телефонної лінії, а іншим до комп’ютера.

Для будь-якого стандартного модему можливі два режими, в яких він може знаходитись|перебуває|. Перший режим – режим передачі даних. Модем приймає дані від комп’ютера, перетворить їх в сигнал, і посилає в телефонну лінію. Аналогічно, той сигнал, що прийшов з|із| лінії перетвориться в дані, і передається комп’ютеру. Другий режим – командний. У цьому режимі ніякої|жодної| модуляції і демодуляції модем не робить|чинить|, і в лінію нічого не посилає. Всі дані, які до нього поступають|надходять| від комп’ютера, він розглядає|розглядує| як команди, і намагається|пробує| їх виконати. Цей режим є|з’являється,являється| для модему базовим, тобто| коли включаємо модем, він починає|розпочинає,зачинає| свою роботу в командному режимі. У цьому режимі можемо посилати модему різні команди, примусити|заставити| його підняти або опустити трубку|люльку|, набрати номер, ввімкнути або вимкнути динамік, налаштувати | параметри передачі даних.

Загальноприйнятим в даний час|нині| є|з’являється,являється| стандарт на команди, запропонований американською фірмою HAYES (читається [хейз|]). Звичайно так і пишеться “HAYES сумісний набір команд”, але|та| іноді|інколи| його ще називають “AT” сумісним набором – по перших двох буквах|літерах|, які позначають|значать| команду. Саме по цих перших буквах|літерах| модем розуміє, що інформацію, що вводиться|запроваджується|, потрібно розуміти як команду до виконання. Будь-яка команда модему повинна бути не довше 40 символів, і закінчуватися кодом “повернення каретки” (клавіша ENTER). Якщо модем розпізнав команду, він намагається|пробує| її виконати, і повідомити про результат. Найпростіша команда складається всього з двох букв|літер| “AT”, вона примушує|заставляє| модем “подати голос”, відповісти, що з|із| ним все гаразд. Ця відповідь виглядає як напис|надпис| “OK”, що видається модемом. Як правило модеми автоматично настроюються на швидкість і інші параметри порту, до якого вони підключені, тому| будь-який справний стандартний модем, що знаходиться|перебуває| в командному режимі повинен відгукуватися на цю просту команду. Якщо ж модем не може зрозуміти цієї команди|маячню|, він лається “ERROR”, що означає|значить| помилка.

Стосовно застосування| модему у|в,біля| комп’ютерній техніці, то модеми поділяють на внутрішні (що| встановлюються| усередині системного блоку) та зовнішні (що| встановлюються| зовні системного блоку).

Зовнішні — підключаються до COM або USB порту, звичайно мають зовнішній блок живлення|харчування| (існують USB-модеми, що харчуються від USB і LPT-модемів (виробник — Prolink)).

Зовнішні модеми зручніші для дозвону, оскільки легко можуть бути настроєні|налагоджені| за допомогою параметрів, що зберігаються в незалежній пам’яті. На них звичайно є індикатори, що відображають|відображують| стан основних RS-232 сигналів. Індикатори є дуже корисні для індикації правильної роботи модему.

Внутрішні — встановлюються всередину комп’ютера в слот PCI.

Внутрішні модеми звичайно не забезпечуються незалежною пам'яттю, тому їх настройка може обмежуватися установкою DIP перемикачів. Якщо на внутрішньому модемі є індикатори, їх звичайно складно побачити при закритій|зачиненій| кришці корпусу.

За принципом роботи модеми поділяються на:

• апаратні — всі операції і перетворення (цифро-аналогові і аналого-цифрові) сигналу проводяться|виробляються,справляються| окремим процесором — Digital Signal Processor, а всі функції управління сигнальним процесором і обробка команд комп'ютера проводиться|виробляється,справляється| спеціальним контроллером. Так само в апаратному модемі присутній, в якому записана, що управляє модемом.

• вінмодеми| — апаратні модеми, позбавлені ПЗП з|із| мікропрограмою. Мікропрограма такого модему зберігається в пам'яті комп'ютера, до якого підключений модем. Працездатний тільки|лише| за наявності драйверів, які звичайно писалися виключно|винятково| під операційні системи сімейства MS Windows.

• напівпрограмні (Controller based soft-modem) — модеми, в яких присутній апаратний Digital Signal Processor, а функції Контроллера виконує комп'ютер, до якого підключений модем.

• програмні (Host based soft-modem) — всі операції по кодуванню сигналу, перевірці на помилки і управління протоколами реалізовані програмно і проводяться|виробляються,справляються| центральним процесором комп'ютера. При цьому в модемі знаходиться|перебуває| тільки АЦП |лише| забезпечуючий перетворення перпп сигналу з|із| цифрової в аналогову форму (і навпаки), сполучення|спряження| рівнів сигналу і їх передачу у телефонну лінію (тільки|лише| в DSL і комутованих модемах).

Факс-модем — дозволяє комп'ютеру, до якого він приєднаний, передавати і приймати факсимільні зображення на інший факс-модем або звичайну факс- машину. |звичну|

Голосовий модем — має функцію оцифрування сигналу з телефонної лінії і відтворення довільного звуку в лінію. Частина|частка| голосових модемів має вбудований мікрофон.

 

Компоненти модемів:|устрій|

 

1. Порти вводу-виводу з|із| адаптерами. Призначені для обміну даних між телефонною лінією і модемом, з одного боку і модемом і комп'ютером — з|із| іншого.

2. Сигнальний процесор (Digital Signal Processor, DSP) модулює витікаючі сигнали і демодулює ті, що входять відповідно до використовуваного протоколом передачі данних.

3. Контроллер управляє сигнальним процесором і обробляє команди комп'ютера.

4. Мікросхеми пам'яті:

ROM— енергонезалежна пам'ять, в якій зберігається мікропрограма управління модемом, яка включає набори команд управління модемом, всіх використовуваних комутаційних протоколів і інтерфейс з|із| комп'ютером. Для забезпечення нормальної роботи модему ця пам'ять доступна тільки|лише| на читання, а часто користувач зовсім не має до неї безпосереднього доступу. Оновлення прошивки модему доступно в більшості сучасних моделей, для чого служить спеціальна процедура описана у посібнику користувача. Для забезпечення можливості|спроможності| перепрошивки| для зберігання мікропрограм застосовується флеш- пам'ять.

EPROM або NVRAM — незалежна електрично перепрограмовувана пам'ять, в якій зберігаються настройки модему у момент вимкнення. Користувач може змінювати|зраджувати| установки, користуючись набором AT-команд або засобами операційної системи|коштами|.

RAM - оперативна пам'ять модему, використовується для буферизації даних, що приймаються і передаються, роботі алгоритмів стиснення і іншого.

Флеш - пам’ять — тип пам’яті, що допускає перезапис інформації, що зберігається в ній, яка використовується замість звичайного|звичного| ПЗП (її мають далеко не всі модеми). Це дозволяє легко оновлювати|обновляти| мікропрограму модему, виправляючи|справляючи| помилки і розширюючи можливості|спроможності| пристрою|устрою|. У деяких моделях зовнішніх модемів вона так само використовується для запису вхідних голосових і факсимільних повідомлень|сполучень| при вимкненому комп’ютері


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)