Особливості організації пейджингового зв’язку

Персональний радіовиклик (пейджинг) – це послуга електрозв'язку, що забезпечує односторонню безпровідну передачу інформації в межах зони, що обслуговується. В основу роботи систем персонального радіовиклику (цей термін використовується в стандартах на засоби зв'язку і в технічній літературі) закладено принцип, при якому в більшості випадків не потрібно організовувати двосторонній зв'язок, а достатньо передати тільки коротку інформацію або навіть просто виклик. Така задача вирішується шляхом використання одного радіопередавача при наявності в кожного абонента приймача-пейджера.

На рис. 8.2 подана функціональна схема організації пейджингового зв'язку. Головною частиною пейджингової системи, що визначає її основні параметри, є пейджерний термінал. Цей пристрій одержує від оператора пейджингового зв'язку адресу абонента і призначене йому повідомлення та видає на передавач сформований у відповідному форматі сигнал. Характеристики термінала визначають кількість підтримуваних системою абонентів, вид використовуваних пейджингових протоколів, можливість керування одним або декількома передавачами. Зараз існує досить широкий спектр терміналів - від найпростіших, що мають базу даних на 1000 абонентів і виконаних у вигляді окремої комп'ютерної плати, до складних систем, розрахованих на 200 тисяч абонентів. Головне призначення термінала – збереження в енергонезалежній пам'яті бази даних абонентів і перетворення інформації, що надходить, у низькочастотний сигнал пейджингового формату.

Рисунок 8.2 - Організація пейджингового зв'язку

Більшість пейджингових терміналів як пристрій введення використовують персональний комп'ютер. Фізична інформація передається на термінал через послідовний порт RS-232.

Більшість фірм-виробників пейджингових терміналів використовують для передачі даних у пейджинговий термінал єдиний стандарт - протокол TAP. Розроблювачі пейджинг-терміналів, як правило, тільки вносять свої незначні зміни і доповнення. Від моделі термінала і його функціональних можливостей залежить і число передавачів, що використовуються одночасно в системі персонального радіовиклику. Система з одним передавачем достатньо проста, але не завжди забезпечує абонентам гарантований прийом повідомлень у радіусі дії системи.

Функцією передавача є формування високочастотного коливання та модуляція його низькочастотним сигналом, сформованим у пейджинговому терміналі. Як передавач в різних системах використовується або спеціалізований цифровий передавач, або аналоговий (наприклад, усім відома радіостанція фірми MOTOROLA GM300). Як антена використовується антена з круговою (або близькою до неї) діаграмою спрямованості в горизонтальній площині. Смуга пропускання антени досить велика, тому що інформація передається в цифровому вигляді, а частотний спектр прямокутних імпульсів дуже широкий.

Поиск по сайту: