Лекція №6. Основні принципи реконструкції і розвитку ТМЗК

Міжміська мережа. Метою її реконструкції і розвитку має бути пе­ретворення у швидкісну транспортну мережу, придатну для якісного обслуговування прогнозованих обсягів навантаження будь-якого типу.

Аналого-цифрова міжміська телефонна мережа України має два тран­зитні аналогові вузли автоматичної комутації (BAK) та аналогові і цифрові автоматичні міжміські телефонні станції (АМТС), між якими є прямі канали лише при достатньому взаємному тяжінні. Міжміський обмін, обсяг якого недостатній для утворення прямих каналів, та над­лишкове навантаження окремих пучків передаються мережею з міні­мальним числом транзитів. У тих обласних центрах, де є дві АМТС, аналогова і цифрова, є ще й цифрові опорно-транзитні станції (ОПТС), що концентрують навантаження від частини ATC зони нумерації до цифрової АМТС.

Міжміська телефонна мережа у перспективі має злитися зі швидкіс­ною транспортною мережею ATM. У першу чергу треба демонтувати аналогові АМТС і BAK з перемиканням їх навантаження відповідно на існуючі цифрові ОПТС і встановлювані магістральні комутатори ATM. У відносно віддаленій перспективі цифрові АМТС і ОПТС також слід поступово замінити комутаторами ATM з оптимізуванням кількості і пропускної спроможності останніх. Замінювані цифрові АМТС і ОПТС можуть, при відповідному переобладнанні, далі використовуватися для надання послуг місцевого зв'язку чи як центри комутації рухомого зв'язку. Міські телефонні мережі. Метою реконструкції і розвитку MTM мають бути: поліпшення їх технічного стану; впровадження сучасних послуг зв'язку, на які є попит; залучення нових платоспроможних ко­ристувачів та, як наслідок, зростання доходів оператора.

Досягти мети можливо лише шляхом реконструкції і розвитку MTM на сучасному високотехнологічному цифровому обладнанні комутації і передачі. Воно є економічно вигідним, оскільки дає змогу суттєво збіль­шити доходи оператора MTM за рахунок надання нових послуг і різко­го зменшення експлуатаційних витрат (особливо при централізації тех­нічної експлуатації). Ці вигоди досягаються при значних початкових капіталовкладеннях, що потребує їх концентрації, залучення коштів споживачів та обережного підходу до задоволення соціально значущих потреб. Слід також враховувати, що вказані вигоди досяжні лише у разі дотримання певних принципів реконструкції МТМ, а невпорядковане впровадження різносистемних, або й позасистемних (не належних до ЦСК) цифрових станцій, яке часом трапляється на MTM України, дає малий ефект.

Цифрове комутаційне обладнання на MTM слід, як правило, впрова-д- жувати методом «накладеної мережі», за яким з'єднання між абонентами цифрових станцій завжди обслуговуються цифровою, між абонентами аналогових ATC - аналоговою частиною МТМ, а між абонентами циф­рових і аналогових станцій - з одним переходом між цими частинами. Слід впроваджувати обладнання лише територіально розподілених ЦСК (а не автономних позасистемних станцій) і концентрувати однотипне обладнання. Кількість типів ЦСК для однієї MTM має бути мінімаль­ною, у оптимальному варіанті - один чи два. Послуги вузькосмугової цифрової мережі з інтеграцією служб N-ISDN (Narrowband Integrated Services Digital Network) слід передбачати лише за наявності попиту, але використовувані ЦСК повинні забезпечувати можливості їх надання, що, в свою чергу, вимагає спільноканальної сигналізації CKC № 7. Важливо також, щоб ці ЦСК були здатні, за потреби, забезпечувати широкосму­гову комутацію і стики з майбутньою транспортною мережею ATM. До­тримання цих принципів полегшить централізацію технічної експлуата­ції цифрової мережі, гарантуватиме максимально можливу реалізацію переваг ЦСК і відповідну якість послуг зв'язку.

В абонентській нумерації накладену мережу, утворену на обладнан­ні ЦСК і, можливо, на існуючих автономних цифрових станціях, слід виділити як окремий вузловий район (BP), ємність якого в перспективі може суттєво перевищити звичайну стотисячну межу. Відповідно до цього організовуються зв'язки з аналоговою частиною МТМ, в яку ци­фрові опорно-транзитні (ОПТС) чи транзитні станції (ТС), створені на

базі опорного обладнання (OnO) системи чи її виносних комутаційних модулів (ВКМ), вмикаються у ролі станцій, що об'єднують функції вузлів вхідних (ВВхС, BBxCM) та вихідних (BBC) сполучень і кому­таційного вузла замовно-з'єднувальних ліній (33Л) - у тому числі й на MTM без вузлоутворення. На правах BP, як правило, доцільно вмикати навіть першу встановлювану на MTM цифрову станцію ЦСК.

Стики обладнання ЦСК з існуючою аналоговою частиною MTM ба­жано виконувати цифровими 3Л. Новоутворювані пучки 3Л мають бу­ти виключно цифровими. Часто доцільно з'єднувати цифрові станції за допомогою оптоволоконного кільця, обладнаного ЦСП синхронної ци­фрової ієрархії. При встановленні OnO чи BKM замість демонтованої електромеханічної ATC можуть тимчасово використовуватись наявні аналогові 3Л, якщо обладнання ЦСК блоками стику з ними є значно дорожчим, ніж цифровізування ЗЛ.

На MTM опорне обладнання ЦСК слід, як правило, застосовувати в якості ОПТС, що забезпечує більшість стиків з аналоговою частиною MTM і централізує функції технічного обслуговування, експлуатації та адміністративного управління всім територіально розподіленим облад­нанням ЦСК.

Виносні комутаційні модулі доцільно встановлювати у якості опор­них станцій (ОГІС) MTM при ввімкненні в них тільки AЛ, та ОПТС у разі ввімкнення також і зовнішніх 3Л чи ЗЛ до інших BKM системи.

Виносні абонентські модулі наближують обладнання до абонентів і зменшують загальну довжину АЛ. Це особливо ефективно у міських мікрорайонах з низькою густотою населення (місця малоповерхової забудови, передмістя, садово-паркові зони). Часто вигідно виносити ВАМ або BKM у зону обслуговування існуючих електромеханічних АТС, зокрема, безпосередньо в їх приміщення для надання якісного зв'язку і додаткових послуг групам платоспроможних абонентів ділового сектора. При цьому бажано, щоб встановлювана плата ком­пенсувала повну вартість станційного номера у разі перемикання з іс­нуючої ATC і повну вартість мережного номера для нових абонентів. Номери аналогових станцій, звільнені при такому перемиканні, мають надаватися перш за все пільговій частині черги на встановлення теле­фону. У подальшій перспективі електромеханічна ATC демонтується, а її абоненти перемикаються на відповідно нарощуваний модуль ЦСК.

Оператору MTM для збільшення прибутків доцільно прогнозувати абонентський попит і конкуренцію на ринку послуг і відповідно роз­ширювати свою діяльність: організовувати пункти присутності Internet IPOP (Internet Point Of Presence), впроваджувати радіодоступ на базі сучасних цифрових стандартів, організовувати обслуговування різно­типних абонентських терміналів, за наявності попиту впроваджувати широкосмугові послуги тощо.

Технічна експлуатація і обслуговування MTM повинні спрямовува­тися на забезпечення потрібної якості послуг зв'язку та ефективності функціонування мережі при мінімальних експлуатаційних витратах. Це потребує створення сучасних центрів технічної експлуатації (ЦТЕ) і впровадження засобів телеконтролю і телекерування на периферійних об'єктах зони їх обслуговування. На ЦТЕ потрібні програмно-апаратні засоби накопичення і обробки контрольно-діагностичної інформації та мобільні групи фахівців, оснащені необхідними технічними і транспорт­ними засобами. Необхідна і організація централізованого приймання та обробки скарг абонентів на незадовільну якість зв'язку.

Переведення станції MTM на централізоване технічне обслугову­вання і роботу без постійної присутності персоналу потребує переда­вання на ЦТЕ даних охоронної та протипожежної сигналізації примі­щення, контролю його кліматичних умов (температура, вологість), ста­ну обладнання станції, її пристроїв електроживлення, лінійних споруд і систем передачі.

Станції, утворені на обладнанні певної ЦСК, обов'язково повинні обслуговуватися ЦТЕ цієї ЦСК. Для позасистемних станцій доцільність повної чи часткової централізації експлуатації та вибір відповідних за­собів ЦТЕ мають вирішуватися окремо^[6]. У будь-якому разі має пере­дбачатися принаймні централізована автоматизація окремих процесів технічної експлуатації наявними апаратними і програмними засобами. У загальному випадку така система автоматизації повинна постійно розвиватись і вдосконалюватись та забезпечувати можливість як комп­лексного, так і фрагментарного вирішення проблем автоматизації, зо­крема з використанням наявних у оператора придатних програмних і апаратних засобів^[7].

Телефонні мережі сільських районів. Телефонна мережа сільсько­го району (TMCP) є місцевою мережею з власним зоновим індексом, яка забезпечує надання телефонних послуг у межах усього району і має єдину систему тарифікації для всіх його населених пунктів (включно з райцентром і поселеннями міського типу).

Згідно з адміністративно-територіальним устроєм України зараз іс­нує 490 сільських районів. Для 30 з них, центрами яких є обласний центр чи місто обласного підпорядкування з чисельністю населення понад 100 000, телефонна мережа району практично злита з міською мережею з точки зору організації міжміського і зонового зв'язку та си­стеми тарифікації і повинна розвиватися як складова частина відповід­ної MTM (комбінованої).

При реконструюванні TMCP слід на базі однієї ЦСК збалансовано розвивати зв'язок в усіх поселеннях району. Зазначимо, що, за даними ОНДІЗ, у районах України є близько 2000 середніх (понад 500 мешкан-

ців) сільських населених пунктів (СНП), у яких відсутні АТС, а близь­ко 500 дрібних СНП (до 100 мешканців) взагалі не мають телефонного зв'язку¹.

Як і для МТМ, усі типи ЦСК повинні мати спільноканальну систему сигналізації CKC № 7, можливість надавати послуги ISDN і бути здат­ними, за потреби, забезпечувати широкосмугову комутацію та стики з майбутньою транспортною мережею ATM.

Зважаючи на дефіцит інвестицій, цифровізацію TMCP треба почина­ти зі встановлення у райцентрах модулів ЦСК, достатніх для виконання функцій центральної станції (ЦС) з абонентською ємністю, що забезпе­чує задоволення попиту всіх платоспроможних користувачів райцентра у сучасних послугах зв'язку (не менш як 500 номерів). Колишня електро­механічна ЦС може тимчасово зберігатися з ввімкненням у ЦСК на правах кінцевої (KC) або вузлової станції (ВС). Ті KC і BC, які мають цифрові 3JI, слід перемкнути у нову ЦС. Одночасно, або як будуть ви­шукані кошті, у міських і великих сільських поселеннях району слід встановлювати виносні комутаційні модулі ЦСК з функціями ОПТС і ємностями, достатніми для обслуговування всіх платоспроможних або­нентів. У окремих випадках координатна АТС, що була в СНП, може вмикатися в такий BKM на правах KC.

Таким чином здійснюватиметься поетапне гнучке нарощування ци­фрових зон і абонентської ємності мережі з поступовим зняттям з експ­луатації аналогової техніки, що дасть змогу створити цифрову TMCP і надавати сучасні послуги зв'язку гарантованої якості всім мешканцям району (швидкісний доступ до мережі Internet, електронну пошту, по­слуги ISDN тощо).

Поиск по сайту: