|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Лекція №5. Стан і проблеми розвитку цифрових мережРозвинені країни за останні п'ять років майже вдвічі підвищили рівень цифровізації телефонної мережі при повільному зростанні абонентської щільності, яка майже досягла рівня насиченості для квартирних абонентів, але продовжує зростати у діловому секторі. Подальший розвиток телефонних мереж цих країн йде шляхом заміни старих стан- цій сучасними ЦСК, що мають і синхронні ЦКП, і засоби широкосмугової пакетної комутації. У країнах, що розвиваються, і навіть у малорозвинених з телефонною щільністю 5-7% рівень цифровізації часом досягає 80% завдяки тому, що їх мережі розвиваються виключно на сучасному цифровому обладнанні, яке забезпечує високу якість послуг і цим стимулює новий попит. В Україні стан телефонних мереж загального користування (ТМЗК) загалом незадовільний: низький рівень цифровізування (за винятком міжміської мережі); переважна частина аналогового обладнання значною мірою відпрацювала свій ресурс; розмаїття типів обладнання утруднює централізацію технічної експлуатації і призводить до значних експлуатаційних витрат; забезпеченість місцевих мереж з'єднувальними лініями (ЗJl) недостатня, а їх стан часто поганий. На сьогодні низький платоспроможний попит на послуги зв'язку та недостатні інвестиції у зв'язок нездатні забезпечити належні розвиток і реконструкцію телефонних мереж та відповідно широкий асортимент і високу якість послуг. Реальні темпи розвитку ТМЗК незначні і не забезпечують навіть потреб у заміні зношеного, застарілого обладнання. Відсутність потрібної нормативної бази також не сприяє розвитку ТМЗК. Тому домінуючому оператору ВАТ «Укртелеком», принаймні у три-п'ятирічній перспективі, доцільно було б нарощувати телефонну щільність лише у межах задоволення платоспроможного попиту, а натомість зосередити зусилля на поліпшенні якісного стану ТМЗК. Важливо розвивати кожну конкретну мережу на обмеженому числі типів ЦСК (одному чи двох), не припускаючи впровадження позасистемних станцій. Вибирати тип ЦСК бажано з огляду на перспективи подальшої еволюції ТМЗК у широкосмугову пакетну мережу. Для суттєвого зменшення пошкоджуваності та кардинального вирішення проблем якості послуг необхідно узгоджено з впровадженням ЦСК цифровізовувати міжстанційні з'єднання, досягати повної забезпеченості 3J1 для всіх цифрових станцій, поступово ліквідовувати існуючі довгі AJl (шляхом, наприклад, встановлення у належних місцях виносних абонентських модулів ЦСК) та впроваджувати сучасні технології абонентського доступу на новихAJI.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |