|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Завдання. 60.Донецька залізниця звернулась до місцевого господарського суду з позовом до ВАТ “Вантажтранс” (далі – ВАТ) про стягнення плати за користування вагонами60. Донецька залізниця звернулась до місцевого господарського суду з позовом до ВАТ “Вантажтранс” (далі – ВАТ) про стягнення плати за користування вагонами, оскільки протягом місяця залізниця на під’їзні колії, власником яких є ВАТ, подавала вагони під завантаження і розвантаження. У судовому засіданні було встановлено, що фактично ВАТ у вказаний період будь-яких вантажів не отримувало і не відвантажувало, а вагони використовувалися його контрагентами. Місцевий господарський суд позов задовольнив, мотивуючи тим, що ВАТ як власник під’їзних колій повинно вносити плату за користування вагонами. Апеляційний господарський суд рішення скасував і постановив у позові відмови, мотивуючи тим, що власник під’їзних колій має сплачувати залізниці плату за користування вагонами для власних потреб, тобто тоді, коли він є вантажовласником. Постанову було оскаржено в касаційному порядку. Яке рішення повинна винести касаційна інстанція? Чи змінилося б рішення суду, якби між залізницею, власником під’їзних колій і контрагентом (безпосереднім користувачем вагонів) було укладено договір, згідно з яким обов’язок щодо внесення плати за користування вагонами покладався б безпосередньо на контрагента? 61. На адресу трикотажної фабрики залізницею надійшло дві партії товарів. У першій партії, що прибула на станцію призначення на 10 днів пізніше передбаченого триденного строку доставки, вантаж виявився пошкодженим. У другій партії товару була виявлена недостача. На підставі комерційних актів, складених при одержанні вантажу, фабрика звернулася до суду і зажадала від залізниці відшкодування збитків і сплати штрафу за прострочення доставки вантажу в сумі 10 178 грн. У судовому засіданні було встановлено, що за перевезення кожної партії вантажу сплачено провізну плату в розмірі 516 грн. У господарському суді представник залізниці пояснив, що така ситуація виникла у зв’язку з аварією потягу, який перевозив вантаж, тому залізниця має бути звільнена від відповідальності. Крім того, на його думку, слід врахувати, що позивач не подав претензії до залізниці про стягнення завданих збитків. Чи є підстави для задоволення вимог фабрики? Розгляньте доводи сторін. 62. На адресу АТ “Древінвест” (далі – АТ) було відправлено залізницею ліс-кругляк. Вантаж на станцію призначення не прибув. Вважаючи вантаж загубленим, АТ на підставі п. 117 Статуту залізниць України пред’явило претензію до залізниці про відшкодування 58 000 грн – вартість вантажу. Залізниця відхилила претензію, посилаючись на п. 135 Статуту, і вказала, що вантаж видано ТОВ “Піраміда”, до якого і слід пред’явити претензію про відшкодування вартості вантажу. АТ подало до суду позов. Доказів про переадресування вантажу сторони в суд не надали. Рішенням суду залізницю було звільнено від відповідальності, а вартість загубленого вантажу стягнуто з ТОВ “Піраміда”. Чи є підстави для оскарження рішення суду? 63. Адвокат, прямуючи за дорученням клієнта на засідання суду до м. Сімферополя, звернувся до каси залізничного вокзалу за квитком. Касир у продажу квитка відмовила, повідомивши, що на жоден з найближчих потягів у кримському напрямку квитків немає. Тоді адвокат придбав білет на літак, але рейс було затримано у зв’язку з несприятливими метеорологічними умовами. Адвокат з запізненням прибув до м. Сімферополю і тому не зміг бути присутнім на судовому засіданні. Відповідно до умов договору з клієнтом він втратив право на винагороду в розмірі 1 000 грн. Адвокат подав судовий позов до авіакомпанії та залізниці з вимогою відшкодувати завдані збитки в розмірі неотриманої винагороди (1 000 грн), різниці між вартістю залізничного та авіаквитка (200 грн), а також моральної шкоди в розмірі Чи є підстави для задоволення вимог адвоката? 64. Громадянка Петренко придбала квиток у плацкартний вагон потягу Харків – Ужгород. У вагоні вона з’ясувала, що її місце зайнято іншим пасажиром, який мав квиток на це ж місце. Петренко попросила провідника звільнити її місце або надати інше. У зв’язку з відсутністю вільних місць у цьому вагоні пасажирці було запропоновано зайняти місце в загальному вагоні або доплатити різницю вартості квитка і перейти до купейного вагону. Петренко зайняла місце у купейному вагоні, а доплатити різницю у вартості квитків відмовилася, пославшись на те, що у видачі двох квитків на одне і теж місце винна залізниця. Вирішіть спір.
65. На замовлення АТ “Харківскло” (далі – АТ) автотранспортною організацією ТОВ “Трансавто” (далі – ТОВ) було подано автомобіль під завантаження для перевезення кришталевих виробів. Завантаження здійснювалося робітниками АТ. Після завантаження водій розписався у товарно-транспортній накладній та дорожньому листі і вирушив у рейс. Після прибуття до пункту призначення виявлено пошкодження значної частини вантажу, про що було складено відповідний акт. Вантажоодержувач після відмови ТОВ задовольнити претензії щодо відшкодування збитків у розмірі вартості пошкодженого вантажу звернувся до суду. У відгуку на позов ТОВ вказувало, що відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом, перевізник перевіряє складування і кріплення вантажу лише з точки зору безпеки руху і збереження рухомого складу, а не самого вантажу і не відповідає за неналежне кріплення вантажу в кузові автомобіля, що призвело в даному випадку до пошкодження вантажу. Зробіть аргументований висновок по справі. 66. Рудовоз “Академік Паладій”, що йшов із м. Керчі до м. Одеси з агломератом, неподалік від м. Одеси дістав пробоїну. Щоб уникнути загибелі судна, капітан прийняв рішення посадити його на мілину. Проте при виконанні цього маневру рудовоз одержав ще одну пробоїну і затонув. Одержувач вантажу – Одеський завод ім. Січневого повстання вимагав сплатити вартість затонулого вантажу. Пароплавство заперечувало проти вимог заводу на таких підставах: рішення капітана було зумовлено наміром зберегти судно і вантаж; за таких умов кожен з учасників перевезення несе відповідальність за наслідки, спричинені обставинами, яких не міг передбачити капітан судна. Дайте правову оцінку доводів сторін. Т е м а 18. Транспортне експедирування (для самостійного вивчення)
П л а н
1. Поняття, предмет та форма договору транспортного експедирування. 2. Сторони за договором, їх права та обов’язки. 3. Підстави та межі відповідальності за порушення договору транспортного експедирування. Т е м а 19. Зберігання Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |