Завдання. 94. Автор літературного твору “Ідеальний бізнес” Олефір звернувся до ТОВ “Видавництво “Парус” (далі – Видавництво) з метою тиражування книги

94. Автор літературного твору “Ідеальний бізнес” Олефір звернувся до ТОВ “Видавництво “Парус” (далі – Видавництво) з метою тиражування книги. Видавництво запропонувало проект договору, відповідно до якого воно отримує виключні права на видання твору протягом трьох років, за що сплачує автору гонорар у розмірі 10 000 грн. З метою з’ясування правових наслідків укладення такого договору автор звернувся до юриста за консультацією. Юрист пояснив, що в цьому випадку йдеться про видачу виключної ліцензії, до того ж відповідно до ст. 1109 ЦК України, оскільки винагорода за використання твору визначається у вигляді фіксованої грошової суми, у договорі має бути встановлено максимальний тираж твору. Коли Олефір довів це до відома Видавництва, воно не погодилося з наведеними аргументами. Зокрема Видавництво зазначило, що пропонує укласти не ліцензійний, а видавничий договір, який ЦК України не врегульовано, а тому обмеження обсягу тиражування твору не є обов’язковим.

Як слід вирішити справу?

95. Пилипенко отримав свідоцтво на торговельну марку “Морозко” для класу товарів – морозиво. Оскільки він не був зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, то вирішив реалізувати своє право на торговельну марку шляхом видачі ліцензії зацікавленій особі. ТОВ “Оксамит”, займаючись виробництвом і реалізацією морозива, вирішило не гаяти часу на реєстрацію своєї торговельної марки і уклало ліцензійний договір з Пилипенком.

Потім з’ясувалося, що позначення “Морозко” для морозива використовує також АТ “Основа”. Ліцензіат ТОВ “Оксамит” звернулося з вимогою до АТ “Основа” про припинення порушення своїх прав. Однак АТ “Основа” повідомило, що воно і в подальшому буде використовувати дане позначення, а свою позицію аргументувало таким чином:

а) даний ліцензійний договір не є чинним для третіх осіб, оскільки він не зареєстрований в Державному департаменті інтелектуальної власності, у зв’язку з чим ніхто не знає про його існування;

б) оскільки в договорі не зазначено вид ліцензії, вона вважається невиключною, тому при використанні позначення іншими особами права невиключного ліцензіата не порушуються;

в) ліцензійний договір не є укладеним, бо відсутня умова про те, що якість товарів, виготовлених за ліцензійним договором, не буде нижчою якості товарів володільця свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови;

г) володілець свідоцтва – фізична особа, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, не мала права укладати ліцензійний договір на торговельну марку, оскільки сама не виготовляла товари, для яких зареєстрована марка, а тому не може бути реалізована умова про те, що якість товарів, виготовлених за ліцензійним договором, не буде нижчою якості товарів володільця свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови. Тому навіть якщо така умова і зазначена в договорі, він, однак, є недійсним;

д) в АТ “Основа” виникло право попереднього користувача на торговельну марку “Морозко”, оскільки воно ще до отримання свідоцтва Пилипенком здійснило підготовку щодо використання цього позначення і до моменту укладення ліцензійного договору фактично його уже використовувало.

Як слід вирішити справу?

96. АТ “Універсал” уклало з ТОВ “Водограй” договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності. За договором ТОВ “Водограй” зобов’язалося розробити промисловий зразок “Етикетка для маргарину”, усі майнові права на який переходять до АТ “Універсал”. Після виконання договору АТ “Універсал” подало заявку й отримало патент на промисловий зразок, після чого уклало спочатку ліцензійний договір, а потім договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на зазначений промисловий зразок.

Довідавшись про це, ТОВ “Водограй” вимагало сплатити половину отриманої винагороди, а у випадку відмови погрожувало визнати недійсними як реєстрацію промислового зразка, так і укладені договори. Свою позицію воно аргументувало тим, що питання передачі прав замовнику було вирішено ще до виникнення майнових прав на промисловий зразок, тобто створення самого об’єкта інтелектуальної власності, отже, зазначена умова є недійсною. У зв’язку з цим застосовується ст. 430 ЦК України, а тому ТОВ “Водограй” є співвласником майнових прав на промисловий зразок.

Як слід вирішити справу?

97. ТОВ “Гайдай-Студія” подало позов до АТ “Бурда-Україна” (видавництво журналу “Відпочинь”) про відшкодування матеріальної і моральної шкоди за порушення авторських прав на фотографії, опубліковані в журналі “Відпочинь” без дозволу позивача. На підтвердження своїх виключних прав на фотографії ТОВ “Гайдай-Студія” подало суду договір, укладений про передачу майнових прав з фотографом Гайдаєм, а також свідоцтво про державну реєстрацію авторських прав за позивачем.

Відповідач з позовом не погодився і заявив про відсутність у позивача авторських прав на фотографії. Як з’ясувалося, спірні фотографії були виготовлені на виконання умов договору між ТОВ “Гайдай-Студія” і ТОВ “Колгейт-Палмолів”, за замовленням якого позивач зобов’язувався зробити фотографії для подальшого їх використання в рекламній кампанії ТОВ “Колгейт-Палмолів”. З метою реклами продукції вони і були розміщені в журналі “Відпочинь”. Тому відповідач вважає, що виключні права на використання фотографій належать ТОВ “Колгейт-Палмолів”.

Як слід вирішити справу?

Т е м а 29. Комерційна концесія

(для самостійного вивчення)

П л а н

1. Поняття, предмет та форма договору комерційної концесії.

2. Особливі умови договору комерційної концесії.

3. Сторони договору, їх права та обов’язки.

4. Договір комерційної субконцесії.

5. Відповідальність за договором комерційної концесії.

6. Зміна та припинення договору та їх правові наслідки.

Т е м а 30. Спільна діяльність

Поиск по сайту: