Тема 9. Держава і право Німеччини (X – XVII ст.)

Курфюрсти — титул князів у Священній Римській імперії німецької нації, що обмеженим числом входили до Виборчої колегії, за якою було закріплено право обрання «Римського короля» — титул, закріплений за німецьким імператором (Кайзером).

Ландтаг - в Середньовіччі — збори станових представників у феодальних німецьких князівствах.

Рейхстаг — вищі суспільно-представницькі збори у Священній Римській імперії німецької нації.

Зерцало - збірник німецького середньовічного права. Найбільш відомі: «Швабське» та «Саксонське» зерцала.

Суд шеффенів - у ряді країн Європи суд за участю представників народу, які, на відміну від суду присяжних, утворюють з професійним суддею єдину колегію. Роль і порядок створення суду шеффенів змінювався. У феодальній Європі (Німеччина, Італія та інших) в VIII-XVI столітті - це суд "творців порядку ", які обиралися згідно зі звичаями і разом з суддею-чиновником здійснювали судовий розгляд у формі інквізиційного процесу.

Була –

- воскова або металева печатка, привішувана до будь-якого державного паперу, до папських грамот.

- постанова папи по духовним справам.

Княжий абсолютизм - являв собою перемогу феодально-консервативних сил над буржуазним рухом та підпорядкування слабкої німецької буржуазії князям. Утвердився в Німеччині в 16-18 в, утворювався в межах окремих князівських володінь.

Ленне право - право, що визначало відносини між васалом і сюзереном. У німецькій середньовічної правовій системі ленне право являло окремий комплекс правових норм, що стосуються вищого феодального стану.

Кароліна — ухвалене 1532 року й опубліковане 1533 року Кримінально-судове укладення «Священної Римської імперії німецької нації». Отримала назву на честь імператора Карла V (1519—1555).

Ландрати - в середньовічній Німеччині - земські ради, які призначалися королем з дворян, рекомендованих дворянськими зборами.

Марка - слово, що пішло від старогерманського «marcha» («кордон»), у древніх германців спочатку означала кордон як приватних володінь, так і державних територій, а виготовлене від неї слово marchio позначало небезпечну прикордонну область Каролінгської держави. На чолі марки стояв маркграф. Відповідно до цього і самі прикордонні провінції називалися марка. Вже в VII столітті марка отримала і інше, переносне значення: так називався округ, розташований у відомих межах і укладав у собі різного роду володіння, що складаються як у общинної, так і в приватній власності.

Магдебурзьке право — одна з найвідоміших правових систем міського самоврядування в середні віки. Феодальне міське право, за яким міста звільнялися від управління і суду феодала. Воно закріплювало права міських станів — купців, міщан, ремісників. Було юридичним виявом успіхів міського населення у боротьбі проти феодалів.

Поиск по сайту: