|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Теплообмін конвекцією
Конвекційний теплообмін має велике значення при температурах нижче 6000С та швидкості газів 3 – 5 м/с. Швидкість газів біля стін зменшується і теплота частково передається теплопровідністю. Тому на теплообмін конвекцією впливають такі фактори, як товща прилеглого шару газу, його теплопровідність, характер руху, розміри каналу та властивості димових газів. αконв= f (w, Dпр, ρ, μ, ν, λ, С) газу Кількість теплоти, яка передається конвекцією, знаходять з основного рівняння теплопередачі: Qконв= αконв·(t1–t2)·F, Вт Для знаходження αконв використовують критерії подібності. Наприклад, для турбулентного руху газу, що передає тепло (Rе>10000; 50), критерій Нусельта – Nu=f(Rе, Рr); його можна розрахувати за формулою: Nu=0,021·Rе0,8 ·Рr0,43·()0,25 , (4.17) де Рrгаз – критерій Прандтля при середній температурі газів, Рrст – критерій Прандтля при середній температурі стіни. Для повітря та димових газів значення критеріїв Прандтля мають певні значення. Після їх підстановки маємо: Nu=0,018·Rе0,8 або =0,018· , звідси: αконв=0,018· =А·() (4.18) Коефіцієнт А, що показує залежність коефіцієнтів теплопровідності та кінематичної в’язкості від температури, знаходимо за допомогою таблиць [3]. Таким чином, у випадку що розглядається, конвекційний теплообмін в основному залежить від швидкості газу та приведеного діаметра газоходу. Коли матеріал охолоджується за допомогою димових газів або повітря, то значення αконв в 1,3 рази більші ніж при нагріванні, тому αконв розраховують таким же чином, але в цьому випадку Nu=0,0235·Rе0,8. Якщо канали коротші ( <50), то в ці формули вводять коефіцієнт φ і формули мають вигляд: при нагріванні Nu = 0,018·Rе0,8 ·φ при охолодженні Nu = 0,0235·Rе0,8 ·φ В практичних розрахунках приймають спрощені значення αконв. Наприклад, у високотемпературних печах [3]: αконв=10·w0 , Вт/м2·град (4.19) де w0 – швидкість газів за нормальних умов, м/с. При вільному рухові повітря уздовж зовнішніх поверхонь печі: αконв=А· , (4.20) де коефіцієнт А в залежності від розташування поверхні має значення: для стіни – 2,6; склепіння – 3,3; поду – 1,6; для горизонтальної труби: αконв=1,1· (4.21) для вертикальної труби: αконв=0,72· , (4.22) де tзовн, tпов – температура зовнішньої поверхні огороджень печі та навколишнього повітря, оС. У випадку складного теплообміну, наприклад, при передачі теплоти від газів до внутрішньої поверхні футеровки печі (Q1) або від зовнішньої поверхні футерівки печі в навколишній простір (Q2) випромінюванням та конвекцією маємо: Q1=α1·(tгаз–tвн)=(αконв+αвипр)·(tгаз– tвн), Вт/м2 або Q2=α2·(tзовн–tпов)=(αконв+αвипр)·(tзовн–tпов), Вт/м2 де αвипр у випадку α1 знаходять за формулою: α1випр= =( ·[ – ]) / (tгаз–tвн), Вт/м2·град (4.23) αвипр у випадку α2 знаходять за формулою: α2випр= ·[()4–()4], Вт/м2·град (4.24)
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |