АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРО ТЕХНІЧНУ ТЕРМОДИНАМІКУ, ТЕРМОДИНАМІЧНУ СИСТЕМУ

Читайте также:
  1. III. Мета, стратегічні напрями та основні завдання Національної стратегії
  2. IV. Основні напрями реалізації Національної стратегії
  3. А вот ллорны не отличались тактичностью в таких случаях, они безжалостно подминали одну звездную систему за другой.
  4. Анкетирование - это метод получения информации путем письменных ответов респондентов на систему стандартизированных вопросов анкеты.
  5. Бази даних. Основні відомості
  6. Біотехнічні заходи.Основні її задачи
  7. В мире существует множество различных школ мистицизма и оккультизма. Как наверняка найти систему, наиболее отвечающую индивидуальным запросам ?
  8. ВАЖЛИВІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ
  9. Вакуумні деаератори, будова, схеми розміщення. Основні показники роботи.
  10. Варистори та їх основні характеристики.
  11. Визначення поняття «корпорація»
  12. Визначення поняття «неологізм» та його характеристики

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП 4

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРО ТЕХНІЧНУ ТЕРМОДИНАМІКУ,

ТЕРМОДИНАМІЧНУ СИСТЕМУ 5

1.1. Види та параметри стану термодинамічних систем 5

1.2. Контрольні питання та задачі до підрозділу “Основні поняття

про технічну термодинаміку, термодинамічну систему” 9

1.3. Теплоємкість газів 13

1.4. Контрольні питання та задачі до підрозділу “ Теплоємкість

газів” 14

2. Розрахунок горіння палива 17

2.1. Види та склад палива 17

2.2. Теплотворна здатність (теплота горіння) палива 18

2.3. Розрахунок витрат повітря 19

2.4. Розрахунок об’єму та складу продуктів горіння 20

2.5. Матеріальний баланс процесу горіння 21

2.6. Температура горіння палива 23

2.7. Коефіцієнт використання палива 25

2.8. Контрольні питання та задачі до розділу “Розрахунок горіння Палива” 26

3. РУХ ГАЗІВ У ТЕПЛОВИХ АГРЕГАТАХ 29

3.1. Загальні відомості про рух газів та їх властивості 29

3.2. Рівняння нерозривності струменя 30

3.3. Режими руху газів 31

3.4. Види напорів 31

3.5. Втрати напору при рухові 33

3.6. Рівняння руху газів 34

3.7. Вибір та розрахунок тягово – дуттьового обладнання 35

3.8. Контрольні питання та задачі до розділу “Рух газів в теплових

агрегатах” 39

4. ТЕПЛООБМІН У ПЕЧАХ ТА СУШАРКАХ 41

4.1. Загальні відомості про теплообмін, рівняння теплопередачі 41

4.2. Теплообмін випромінюванням 43

4.3. Теплообмін конвекцією 48

4.4. Передача теплоти теплопровідністю 49

4.5. Контрольні питання та задачі до розділу “Теплообмін в печах та

сушарках” 53

5. СУШІННЯ СИЛІКАТНИХ МАТЕРІАЛІВ 56

5.1. Загальні відомості про сушіння 56

5.2. Побудова процесу сушіння на I – d – діаграмі 59

5.3. Контрольні питання та задачі до розділу “Сушіння силікатних

матеріалів” 64

ЛІТЕРАТУРА 67

ДОДАТКИ 68

ВСТУП

Дисципліна “Теплові процеси та агрегати в технології тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів” (ТН і СМ) належить до числа спеціальних. Метою курсу є вивчення методів одержання, перетворення, передачі і використання теплоти, а також принципів дії і конструктивних особливостей теплових агрегатів і устроїв.

Прискорення науково-технічного прогресу нерозривно пов'язано із зростанням споживання паливно-енергетичних ресурсів. На сучасному рівні розвитку продуктивних сил ця задача повинна вирішуватися не тільки шляхом збільшення видобутку палива і виробництва енергії, але і шляхом планомірного проведення у всіх сферах народного господарства цілеспрямованої енергозберігаючої політики. Це – створення нових технологій, оптимізація й удосконалення конструкцій теплових агрегатів, що застосовуються, процесів горіння палива, аеродинаміки пічних газів, організація теплообміну, утилізація теплоти і максимальне використання вторинних теплових ресурсів у технологічних процесах.

У зв'язку з викладеним очевидна необхідність глибокої і цілеспрямованої теплотехнічної підготовки студентів, що спеціалізуються в області технології ТН і СМ. У цьому відношенні особливе значення набуває закріплення теоретичних знань студентів на практичних заняттях, де повинні здобуватися навички щодо проведення розрахунків, точність виконання яких дозволить зробити правильні висновки по зниженню витрат дефіцитних сировинних матеріалів, палива й інших енергетичних ресурсів при виробництві в'яжучих матеріалів, вогнетривів, кераміки та скла.

Метою проведення практичних занять є – закріплення та поглиблення знань, отриманих при вивченні теоретичного курсу, а також здобуття навичок практичних розрахунків з різних питань термодинаміки та теплотехніки і підготовка до виконання курсового і дипломного проектів, а також до державних іспитів.

Для вирішення цих задач необхідно перед кожним практичним заняттям уважно прочитати конспект лекцій та методичні вказівки, занотувавши у зошит для практичних занять основні положення та формули з даної теми. При необхідності треба звернутись до спеціальної технічної літератури для поповнення знань з питань, що розглядаються. Після цього необхідно ознайомитись з контрольними питаннями до теми і перевірити себе, як Ви на них зможете відповісти, а також встановити, чи спроможні Ви розв’язати задачі, які пропонуються для закріплення конкретної тематики. Всі незрозумілі питання необхідно занотувати у зошиті або на окремому аркуші для наступного їх з’ясування у викладача, що проводить практичні заняття.

 

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРО ТЕХНІЧНУ ТЕРМОДИНАМІКУ, ТЕРМОДИНАМІЧНУ СИСТЕМУ

 

Теплотехніка – дисципліна, що вивчає методи одержання, перетворення, передачі і використання теплоти, а також принципи дії і конструктивні особливості тепло – і парогенераторів, трансформаторів теплоти, теплових машин.

Технічна термодинаміка (ТД) вивчає закономірності взаємного перетворення теплоти і роботи, а також властивості тіл, які приймають участь у цьому перетворенні і процеси, що протікають у теплових агрегатах [1].

Теплота (Q) і робота (L) являють собою дві форми передачі енергії від одного тіла (або системи) до іншого, що можливо при наявності як мінімум двох тіл. Проте у випадку роботи – цей процес макроскопічний (ми можемо спостерігати, наприклад, переміщення поршня при розширенні газу). У випадку теплоти передача енергії від одного тіла до іншого являє собою сукупність мікроскопічних процесів (передача теплоти при співударі молекул, теплопровідність і випромінювання). Робота може бути спрямована на поповнення будь-якого виду енергії (магнітної, електричної, потенційної і т.д.), теплота ж безпосередньо може поповнити тільки внутрішню енергію (U). Механічний еквівалент теплоти дорівнює 1 ккал =426,5 кг·м = 4184 Дж.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)