|
|||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Розрахунок витрат повітря
Кількість повітря, яка необхідна для горіння палива визначається по теоретичній кількості кисню, що вступає у реакцію окислення, із урахуванням надлишку, що забезпечує повне згоряння палива. При цьому враховується, що кисень, який міститься в паливі, також приймає участь у реакціях горіння. При розрахунках враховується, що повітря теоретично складається із кисню та азоту. Вміст цих компонентів у повітрі (% масові): кисень – 23,2; азот – 76,8; (% об’ємні): кисень – 21; азот – 79. Таким чином, знаючи вміст кисню в повітрі (по масі =4,31; по об’єму =4,76), та виходячи із кількості кисню, який вступив у реакцію горіння, можемо знайти потребу в повітрі, як по масі так і по об’єму. Для виведення розрахункових формул спочатку теоретично за реакціями горіння визначають потребу в кисні (Lк) та об’єм продуктів горіння, потім потребу в повітрі та кількість азоту і кисню (при надлишку повітря), які перейдуть у димові гази разом із повітрям. Таблиця 2.2. – Розрахунок теоретичних витрат сухого повітря на горіння різних видів палива
Теоретичні витрати атмосферного повітря при вологовмісті d (г/кг сухого повітря) будуть дорівнювати: L’0=(1+0,0016·d)·L0, м3/м3 (2.8) де 0,0016 – коефіцієнт перерахунку вологи повітря із одиниць маси в одиниці об’єму (із г/кг в м3/м3), тобто: ():(). В теоретичних розрахунках d приймають рівним 10 г/кг сухого повітря, тоді: L’0=(1+0,016)·L0=1,016·L0, м3/м3 В практичних умовах для повного згоряння потрібен надлишок повітря, тому дійсні витрати повітря визначаються за формулами, м3/м3: Lα=L0·α (2.9) L’α=L0’·α=1,016·Lα, (2.10) де α – коефіцієнт надлишку (витрат) повітря, який показує відношення дійсних витрат повітря, що вводиться для горіння до теоретично необхідних (отриманих за реакціями горіння). Коефіцієнт надлишку повітря для газу дорівнює 1,05 – 1,1; для мазуту та пилоподібного твердого палива 1,1 – 1,2; для твердого кускового 1,3 – 1,8.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |