Методика визначення домінуючої гуманістичної (соціоцентричної) чи егоїстичної спрямованості школяра

Дана методика являє собою стандартизоване інтерв’ю. Вихідним положенням при підборі питань інтерв’ю було те, що за всієї суперечливості ставлення людини до самої себе можна виділити деякі тенденції, пов’язані з переважно позитивним чи переважно негативним ставленням. Вказані тенденції проявляються у прийнятті індивідом себе як цілого, терплячому ставленні до свого минулого, в усвідомленні значущості себе як суб’єкта діяльності, як особистості, як суб’єкта спілкування, в задоволеності своїм соціальним статусом, у вірі в здійснимість бажаного особистістю, у задоволеності своєю зовнішністю і т.д.

Оцінка цього здійснюється за дихотомічною (так – ні) шкалою. При цьому позитивне ставлення до себе проявляється у згоді з твердженнями, які відбивають вище перераховані елементи. Таку ж кількість тверджень утримують ті ж елементи зі знаком “–“. Згода з ними означає негативне ставлення до себе. У цілому, ставлення до себе проявляється у перевазі згоди з твердженнями того чи іншого знаку. При цьому максимально можливе негативне ставлення до себе відповідає –16 ум. од., а максимально позитивне - +16 ум. од. Таким чином, реальному ставленню людини до себе відповідає точка на шкалі в інтервалі від –16 до +16 ум. од.

Подібним же чином визначається ставлення особистості до суспільства, яке також є неоднозначним. Під суспільством у даному випадку розуміється і окрема людина, і сім’я, і країна, і людство в цілому.

Однак у школяра (особливо у підлітка) ставлення до суспільства у широкому смислі, як правило, актуально грунтується на ставленні до найближчого оточення. Хоча це ставлення також неоднозначне, але можна виділити переважно позитивні чи переважно негативні тенденції. Ці тенденції проявляються у прийнятті іншої людини такою, якою вона є в цілому, у визначенні значущості іншого як суб’єкта діяльності, як особистості, як суб’єкта спілкування, у цілому у позитивному ставленні до оточуючих людей, до свого народу, до його теперішнього, минулого і майбутнього.

Оцінка цього ставлення теж здійснюється за дихотомічною шкалою. При цьому позитивне ставлення до суспільства проявляється у згоді з твердженнями, які відображають вище перераховані елементи. Негативне ставлення до суспільства визначається за згодою з твердженнями, у яких містяться ті ж елементи, але зі знаком "–".

За переважанням тверджень того чи іншого знаку у відповідях досліджуваних визначається у цілому ставлення до суспільства. При цьому максимально можливе негативне ставлення до суспільства відповідає –16 ум. од., а максимально позитивне - +16 ум. од. Таким чином, реальному ставленню людини до суспільства відповідає точка на шкалі в інтервалі від –16 до +16 ум. од.

Переважання позитивного ставлення до себе позначається як Я "+"; негативного – як Я "–". Переважання позитивного ставлення до суспільства – як С “+”, негативного як С “–“.Опитувальник складається із 40 тверджень (8 з яких – “Шкала неправди”). У кожному елементі основного тексту опитувальника міститься у єдності ставлення особистості до самої себе і до суспільства.

У відповідності з інструкцією, опитуваний погоджується з твердженням, якщо він погоджується з обома його частинами. Таки спосіб постановки тверджень ставить особистість у ситуацію вибору, що підвищує надійність отриманих результатів.

За переважання тверджень того чи іншого знаку, а також їх поєднання у відповідях досліджуваних визначається у цілому ставлення особистості до себе і до суспільства – та й особистісної спрямованості.

Поиск по сайту: