Матриця оцінок стосунків учнів

Усіх учнів розташовують за знайденими середніми індексами від найменшого до найбільшого. Можна припустити, що учні з найбільшими індексами в класі є ізольованими, а учням з найменшими індексами – віддається перевага. Проте це не завжди відповідає дійсності. Наприклад, школяр, що є для однієї половини класу „найближчим іншому”, а для іншої половини „дуже неприємним”, отримає такий же середній індекс, як і учень, з яким у класі ні в кого немає „ні ділових, ні особистих взаємин”. Тому доцільно провести додаткову процедуру.

Можна знайти „лідерів” по кожному пункту анкети, тобто школярів, що мають найбільшу кількість „одиниць”, „двійок” і таке інше у своєму стовпці матриці. Саме лідерів за першим пунктом анкети доцільно вважати „зірками” класу, а лідерів за сьомим пунктом – „ізольованими” (у соціометричному сенсі).

На підставі проведеного дослідження педагог отримує інформацію про реально існуючі стосунки між однокласниками, а не бажаних, як це буває при використанні соціометрії.

Методика вивчення положення школяра в системі міжособистісних стосунків „До кого ти звернешся?”

Мета: визначення положення школяра в системі міжособистісних стосунків залежно від виду спілкування.

Хід виконання. Для визначення коефіцієнтів різних видів спілкування (навколо громадської, навчальної роботи або просто дружні контакти) учням пропонується відповісти на запитання:

1. „Якщо в тебе виникла думка організувати суспільно-корисну справу, то до кого в першу, другу і третю чергу ти звернешся за порадою, підтримкою?” (Спілкування, пов’язане з громадською роботою).

2. „До кого в першу, другу, третю чергу ти звернешся для обговорення спірного або незрозумілого питання, що виникло у тебе при виконанні домашнього завдання?” (Учбове спілкування.)

3. „До кого в першу, другу, третю чергу ти звернешся при труднощах в оцінці, характеристиці витворів мистецтва (література, кіно, музика та ін.)?” (Естетичне спілкування.)

4. „Кому в першу, другу, третю чергу ти розповідаєш про те, як провів час в компанії своїх друзів?” (Дружнє спілкування.)

Питання за іншими видами спілкування педагог може скласти самостійно.

Учні підписують свій листок і на кожне запитання записують у строгій послідовності три прізвища (вибір здійснюється не тільки з членів колективу, що вивчається.)

Обробка отриманих даних. Кожному вибору ставиться певний бал: перший вибір оцінюється в 3 бали, другий, – у 2 бали, третій, – в 1 бал. Потім обчислюється оптимальний бал класу з різних видів спілкування за формулою:

О_б= (1+2+3) × (k – 1) =6 × (k – 1),

де k – кількість учнів у класі. Наприклад, у класі з 27 учнів оптимальний бал буде О_б = (1 + 2 + 3) × (27 – 1) = 6 × 26 = 156.

Далі по кожному виду спілкування складається матриця – така ж, як і при соціометрії. У її стовпці виписуються не всі обрані, а тільки члени даного класу, у рядок – номери, під якими значаться прізвища однокласників. У кожному рядку проти номера учня, обраного даним школярем, проставляється відповідна кількість балів.

Згідно матриці, Антонова в першу чергу вибрала Буланову, у другу – Дятлову, у третю – Васильєва. Буланова в першу чергу вибрала Антонову, у другу – когось не зі свого класу, у третю – Дятлову. Васильєв на перше місце поставив не свого однокласника, на друге – Іглова, на третє – Антонову, і т.ін. Підсумовуючи бали по стовпцю, отримуємо реальний бал спілкування (Р_б) окремого учня. Коефіцієнт спілкування (даного вигляду) К_о обчислюється як відношення реального балу до оптимального.

Результати дослідження зручно оформити у вигляді таблиці, в якій проставляються індивідуальні коефіцієнти по кожному виду спілкування.

На підставі отриманої таблиці педагог може:

1) виявити динаміку коефіцієнта спілкування за різними видами спілкування шляхом повторних зрізів (раз у півріччя, рік);

2) виявити лідерів за кожним видом спілкування з метою включення їх у формальну структуру класу (органи самоврядування);

3) більш обґрунтовано планувати виховну роботу й оцінювати її ефективність.

Подальше дослідження індивідуально-психологічних особливостей дітей, що отримали різну кількість виборів при соціометрії, дозволить визначити причини такого ставлення до них з боку однокласників і намітити відповідні шляхи й методи виховної роботи з ними. Починати такого роду вивчення треба, мабуть, з аналізу самих мотивів вибору. Дізнатися, чому учні віддають перевагу комусь з хлоп’ят класу, можна, наприклад, додавши запитання в інструкцію соціометрічної методики („Поясни свій вибір”). Узагальнивши в процесі обробки результатів отримані мотивування, можна скласти припущення про особливості дитини, які забезпечують їй відповідне положення в структурі міжособистісних стосунків. Разом з тим, оскільки пряма постановка питання дає недостатньо щиру та надійну відповідь (до того ж вимагає добре розвиненої самооцінки), рекомендується доповнити її дані результатами інших експериментальних досліджень.

Методика „Вибір однокласників”

Мета: з’ясування мотивів вибору в системі міжособистісних стосунків.

Хід виконання. Кожному учневі пропонується оцінити всіх своїх товаришів за такими якостями: щирий, добрий, сміливий, розумний, прямий, чуйний, витриманий, сильний, акуратний (можна дати інші якості і в іншій кількості).

Мінімальна (найнижча) „відмітка” – 1 бал, максимальна (найвища) – 7 балів. Далі кожному пропонують уявити, що його клас підлягає розформуванню і тому він повинен обрати п’ять однокласників, з якими обов’язково хотів би вчитися разом і далі, і п’ять осіб, з якими у разі потреби міг би розлучитися. При цьому, і в тому і в іншому випадку, потрібно вказати порядок вибору (у першу, у другу і так далі чергу).

Обробка отриманих даних. Проілюструємо її на прикладі, обмежившись для простоти чотирма довільно вибраними якостями: веселий, витриманий, чуйний, акуратний. Занесемо дані в таблицю.

Верхні п’ять прізвищ – це „позитивні” вибори (тобто учні, з якими той, що вибирає хотів би залишитися), нижні п’ять, – „негативні”. М – це середнє арифметичне по відповідній якості в позитивних виборах, Р – в негативних. Далі відбирається група тих якостей, у яких М більше 5. (У даному випадку таку оцінку отримали веселість, чуйність і акуратність.) Ці високі оцінки можуть говорити про важливість вказаних якостей для відбору. Щоб перевірити це, залишається обчислити коефіцієнт (К) „визначальної сили мотиви”.

Основними мотивами вибору (тобто причинами, за якими учень віддає перевагу одним і „відкидає” інших) слід вважати що мають найбільш високий коефіцієнт (у наведеному нами прикладі ними виявляються „веселий” і „чуйний”).

Методика „Референтометрія” (1 варіант)

Мета: виявлення основних референтних груп особистості.

Хід виконання. Учням пропонується 10 запитань-ситуацій (I-А) і список людей, що оточують їх I-Б).

Школярам потрібно здійснити вибір по кожному питанню-ситуації не менше двох осіб: при цьому друга особа повинна бути з тих, яка значима у меншій мірі, ніж перша особа.

Після здійсненого школярами вибору у них забирають список I-Б, просять за п’ятибальною шкалою (5, 4, 3, 2, 1) оцінити кожну з вибраних осіб.

А

1. З ким ви поїдете на екскурсію в інше місто?

2. З вами трапилася неприємність. Кому ви про це розповісте?

3. Ви хочете відсвяткувати свій день народження. З ким ви його проведете?

4. Чи є у вас людина, з якою ви прагнете проводити більше часу?

5. Хто може вказати вам на ваші недоліки, кого ви більше послухаєте?

6. Ви зустріли людину, яка вам сподобалася. Хто може вам допомогти правильно оцінити її?

7. Ви хочете змінити своє життя. З ким ви порадитеся про це?

8. Хто може бути для вас прикладом в житті?

9. Кому ви хотіли б сподобатися більш за все?

10. З ким ви більше всього відверті?

Б

1. Батьки (батько, мати).

2. Родичі (дідусь, бабуся, дядько, тітка).

3. Брат, сестра.

4. Дорослий знайомий.

5. Знайомий батьків.

6. Друзі.

7. Кращий друг (подруга).

8. Компанія, приятелі.

9. Знайома дівчина, знайомий хлопець.

10. Товариші з навчання, роботи.

11. Товариші по гуртку, секції, студії і тому подібне

12. Історична особа, відома всім людина.

13. Людина, про яку ви знаєте від інших.

14. Літературний персонаж.

Обробка отриманих даних. Всі особи, згадані даним школярем, записуються в окремий список без повторень, потім „оцінки” осіб заносяться до списку і підсумовуються для кожного з них.

Після порівняння дві-три особи, що мають найбільшу кількість балів, виносяться на окремий листок у порядку зменшення кількості балів. Ці люди і складають референтну групу даного школяра.

Поиск по сайту: