Усна перевірка знань

Найширше в школі використовується індивідуальне опитування. За традицією вчитель називає тему, за якою здійснюватиметься перевірка, потім звертаючись до класу, ставить питання, після чого викликає кого-небудь з учнів. Це дає можливість всім зібратися з думками і приготуватися до майбутньої відповіді.

Активність класу підвищується, якщо вчитель привертає всіх до доповнення неповних відповідей і виправлення помилкових. Пасивність учнів знижує ефективність і закріплюючу роль перевірки.

З метою підвищення активності школярів під час перевірки знань застосовується метод фронтального опитування (бесіди). Найчастіше цей вид контролю має на увазі не просто отримання даних для оцінки знань учнів, але і повторення пройденого матеріалу всім класом.

Особливу увагу необхідно приділяти методиці повторних опитувань з метою виправлення незадовільних оцінок. В цьому випадку вчитель враховує причину отримання незадовільної оцінки (невивчений поточний матеріал, матеріал, що не зрозумів, відсутність знань попереднього матеріалу, невміння виділити головне і ін.). Якщо потрібно, вчитель надає учневі необхідну допомогу, а потім здійснює повторне опитування.

Щоб зробити усне опитування повчальним і таким, що виховує, вчитель ретельно готується до нього: складає систему питань, намічає, кого з учнів питатиме, яким методом проведе опитування (індивідуально, фронтально або комбіновано). Дуже важливе правильне формулювання питань, оскільки випадково поставлені питання часто знижують освітнє значення опитування.

Перевірка знань повинна розвивати розумову діяльність учня. Для цієї мети використовується так званий проблемний метод. Він полягає в тому, що вчитель ставить питання так, щоб учні, відповідаючи на них, активно мислили, аналізували і узагальнювали навчальний матеріал, підтверджуючи свої висновки

конкретними прикладами.

Як відомо, опитування учнів служить закріпленню вивченого матеріалу. Особливо цікавий прийом самоопитування. Він полягає в тому, що двоє що викликані учні виступають в ролі вчителя і учня. Той, хто виступає в ролі вчителя, самостійно складає і ставить питання, інший — відповідає на них. Вчитель при цьому стежить за швидкістю і логікою побудови питань і за правильністю відповідей. Потім учні міняються ролями. В результаті опитування виставляються оцінки і тому хто відповідає і тому хто задає питання. Цей метод сприяє розвитку мислення школярів, орієнтуванню їх в навчальному матеріалі і винахідливості.

Поиск по сайту: