|
|||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Послідовність виконання завдання1. Визначаємо суму виміряних кутів замкненого теодолітного ходу (рис. 1) і порівнюємо її з теоретичною сумою. де n - число кутів замкненого ходу. . Кутова нев'язка визначається по формулі: . Кутова нев'язка не повинна бути більше припустимої, обумовленої за формулою: де t - точність відліку по шкалі мікроскопа теодоліту (у даному завданні t=30”), n – число кутів теодолітного ходу. У завданні нев'язка припустима 1'<1,5'. Якщо нев'язка не перевищує припустимої, то її розподіляють зі зворотним знаком по кутах. Дані заносимо у відомість координат. Сума виправлених кутів ходу повинна дорівнювати теоретичній сумі: Σβ випр=Σβтеор 2. По заданому дирекційному куту, що зазначений у вихідних даних (див. табл. 1) і ув'язаним внутрішніми кутами полігону, обчислюються дирекційні кути всіх інших сторін ходу по формулі: αn=αn- 1 + 1800 -βвипр де αn – дирекційний кут наступної лінії; α n-1 - дирекційний кут попередньої лінії; βвипр - виправлений кут вправо по ходу лежачого. Контролем обчислення дирекційних кутів буде визначення вихідного дирекційного кута, тобто α 1-2 =α 5-1 + 180 o-βвипр 3. Обчисливши дирекційні кути, визначаємо румби. Обчислені значення румбів записують у відомість обчислення координат. Півн-С r1=α1 α1=r1 (I- чверть) Півд-С r2=180о-α2 α2=180о-r2 (ІІ- чверть) Півд-З r3=α3-180о α3=r3+180о (ІІІ- чверть) Півн-З r4=360о-α4 α4 =360о-r4 (IV- чверть) 4. По румбах і горизонтальним прокладанням сторін обчислюють прирости координат по формулах: ΔX=S cos r ΔY=S sin r, де ΔX і ΔY – збільшення координат. Знаки збільшення координат залежать від напрямку ліній Значення ΔX і ΔY округляють до 0,01 м. 5. Обчисливши збільшення координат, визначають їхню алгебраїчну суму. У замкнутому ході сума збільшень координат теоретично повинна дорівнювати нулю: ΣΔX=0; ΣΔY=0 Практично алгебраїчна сума обчислених збільшень трохи відрізняється від теоретичної на величину нев'язки, тобто абсолютна нев'язка визначається по формулі: Відносна нев'язка визначається по формулі: Відносна нев'язка не повинна перевищувати 1:1500 периметра ходу. 6. Якщо нев'язка припустима, необхідно її розподілити у виді виправлень. Виправлення розподіляють пропорційно довжинам сторін полігону , де P – периметр ходу; S – довжина сторін ходу. Значення знайдених виправлень округляються до см. Сума виправлень на кожну з осей повинна дорівнювати нев'язкам fx, ,fy. Виправлені прирости визначаються по формулах: Виправлення додають до обчислених збільшень зі знаком, зворотним знаку нев'язки. Сума виправлених збільшень повинна дорівнювати нулю. 7. Координати вершин полігону визначаються по формулах: , де Xn, Yn - координати наступної вершини; Xn –1, Yn –1 – координати попередньої вершини. Контролем обчислень служить визначення координат вершини I по координатах вершини V і збільшень. Якщо при обчисленні по формулах одержимо координати вершини I, рівні вихідним, то обчислення виконані вірно. Всі обчислення записуються у відомість координат (табл. 4). Відомість обчислення координат опорних точок замкнутого Таблиця 4
Р= ΣΔX= ΣΔY= ΣΔX=0 ΣΔY=0 fx= fy= fβ = = Складання плану полігону по координатах 1. Побудувати координатну сітку із стороною квадрата в 10 см, визначивши її розміри по найбільших додатних і від’ємних значеннях. 2. Визначити координатні вісі користуючись відомістю координат, нанести вершини замкнутого теодолітного ходу. 4. Використовуючи абрис (рис. 2), нанести ситуацію місцевості на плані.
Рис. 2. Абрис теодолітного полігону 5. Чорною тушшю викреслюють план полігону з нанесенням ситуації в умовних знаках, що відповідають масштабу плану 1:1000. 6. Оформлення рамки, штампу, усіх необхідних написів здійснюється відповідно до вимог. Приклад оформлення плану приведений на рис. 3. Рис. 3. План теодолітного полігону Контрольні питання до завдання №1 1. Що називають рівневою поверхнею? 2. Як вибирають місцеву систему прямокутних координат? 3. Що значить орієнтувати лінію? Що називають азимутом і румбом? 4. Що називають істинним азимутом і дирекційним кутом? Яка залежність між прямим і зворотнім дирекційними кутами даної лінії? 5. Покажіть на рисунку залежність між дирекційними кутами і румбами. 6. Приведіть формулу для переходу від дирекційних кутів до румбів. Обчислите румб лінії, якщо її дирекційний кут дорівнює 321о35′. 7. Що розуміють під магнітним азимутом і як перейти до нього від виміряного на плані чи карті дирекційного кута лінії? 8. Якими орієнтирними кутами зручніше користуватися при орієнтуванні на місцевості? 9. Що розуміють під топографічним планом і топографічною картою? 10. Що називається масштабом карти і як він виражається? Що називається граничною точністю масштабу? Укажіть граничну точність масштабу 1:10000 і 1:1000. 11. Чим відрізняються масштабні і позамасштабні умовні знаки? 12. Що називають висотою перетину рельєфу і закладенням? Як визначити відмітку точки, що лежить між горизонталями? 13. Що таке ухил і по якій формулі він визначається? Як його виразити у відсотках і промілє? Як побудувати графік закладення ухилів і як провести на карті лінію заданого ухилу? 14. Як побудувати профіль лінії місцевості на карті? 15. Як виміряти на карті дирекційний кут і перейти від нього до магнітного азимуту? 16. Які способи застосовують для визначення площ на картах і яка їхня точність? 17. Що називають водозбірною площею і як на топографічній карті визначають її границі? 18. Які прилади застосовують для вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів? Їх класифікація. 19. Назвіть вимоги до взаємного положення осей теодоліту. 20. Покажіть на малюнку поле зору штрихового мікроскопу. Як зробити правильний відлік? 21. Покажіть на малюнку поле зору шкалового мікрометра теодоліта. Як зробити правильний відлік? 22. Що називається місцем нуля (М0) вертикального круга і для чого його треба знати? 23. Яка послідовність роботи при підготовці теодоліту для спостережень? 24. Яка послідовність роботи при вимірі кута нахилу теодоліта? 25. Назвіть способи виміру горизонтальних кутів. Викладіть сутність і область застосування. 26. Опишіть порядок роботи при вимірюванні теодолітом горизонтального кута способом прийомів. 27. У чому складаються основні принципи побудови і розвитку геодезичних мереж? 28. Як вимірюють кути і довжини сторін при прокладанні теодолітного ходу? 29. У чому сутність прямої геодезичної задачі? При виконанні яких робіт вона знаходить застосування? 30. У чому сутність зворотної геодезичної задачі? При виконанні яких робіт вона знаходить застосування? 31. У якій послідовності зрівнюють кути і збільшення координат при обробці теодолітних ходів? 32. Чим визначається вибір методу створення знімального обґрунтування? 33. Як класифікують топографічні зйомки в масштабі 1:5000 і крупніше? 34. Які відмінні риси теодолітної, тахеометричної і вертикальної зйомок? 35. Які способи застосовують для зйомки контурів? 36. Як побудувати на місцевості проектний кут? 37. Чим відрізняється журнал теодолітної зйомки від журналу тахеометричної зйомки? 38. Що розуміють під абрисом зйомки? Чим відрізняється абрис тахеометричної зйомки від абрису теодолітної зйомки? Таблиця №5 Вибір варіанта питання до контрольної роботи №1 Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.) |