|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Відділ Хлорарахніофітові водорості – Chlorarachniophyta
Евкаріотичні фотоавтотрофні тубулокристати, у яких клітини голі, а вегетативне тіло представлене амебоїдами, здатними об'єднуватися у плазмодії. Пластиди вторинно симбіотичні, хлорофітного типу, з нуклеоморфом. Відділ включає чотири роди з шістьма видами.
Біохімічні особливості. Хлоропласти хлорарахніофітових забарвлені у зелений колір і містять хлорофіли а та b, які не маскуються додатковими пігментами. Продукт асиміляції – парамілон.
Цитологічні особливості. Клітини хлорарахніофітових амебоїдні, утворюють велику кількість тонких розгалужених ризоподій, за допомогою яких клітини з'єднуються у сітчасті колонії, які інколи називають плазмодієм. Кількість клітин у колонії коливається від кількох до 150. Кожна клітина колонії здатна до активного руху за допомогою псевдоподій. Покриви представлені лише плазмалемою. Під плазмалемою знаходяться дифузно розміщені трихоцисти. Клітини хлорарахніофітових одноядерні. Ядро має евкаріотну будову, хромосомну організацію, ядерна ДНК зв'язана з гістонами. У клітині міститься кілька пристінних дископодібних хлоропластів, вкритих чотиримембранною оболонкою. Дві внутрішні мембрани є власними мембранами хлоропласту, дві зовнішні мембрани утворюють хлоропластний ендоплазматичний ретикулюм. Між власними хлоропластними мембранами та мембранами хлоропластного ендоплазматичного ретикулюму є перипластидний простір, у якому знаходиться унікальна ДНК-вмістна структура – нуклеоморф, відмежований від перипластидного простору власною двомембранною оболонкою. Тилакоїди в хлоропласті зібрані переважно по два або по три. В стромі хлоропласту також міститься великий, виступаючий за межі хлоропласту піреноїд. Навколо піреноїду, але завжди за межами пластиди, накопичується парамілон. Мітохондріальний апарат представлений розгалуженим мітохондріоном з трубчастими кристами. Джгутикові стадії у хлорарахніофітів представлені зооспорами з одним субапікальним, спірально закрученим навколо клітини джгутиком, спрямованим назад. Аксонема джгутика несе прості, дуже тонкі пірчасто розміщені мастигонеми. Стигма завжди відсутня.
Розмноження та життєвий цикл. Розмноження відбувається поділом клітин надвоє або за допомогою зооспор. За несприятливих умов амебоїдні клітини можуть набувати сферичної форми, вкриватися оболонкою і переходити у кокоїдний стан. У Chlorarachniophyta спостерігалось статеве розмноження, проте його особливості, місце проходження мейозу та зміна ядерних фаз лишаються нез'ясованими.
Система відділу. Всі відомі хлорарахніофітові належать до класу Chlorarachniophyceae, порядку Chlorarachniales. Типовим представником є рід хлорарахніон – Chlorarachnion (рис. 18), що мешкає у морському мулі.
Рис. 18. Chlorarachnion: А – колонія; Б – окрема амебоїдна клітина; В – зооспора; Г – кокоїдна стадія
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.) |