НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ. Вивчення першого питання починається з з’ясування суті підприємства, його призначення і ролі в народному господарстві

Вивчення першого питання починається з з’ясування суті підприємства, його призначення і ролі в народному господарстві. Треба зрозуміти, що підприємство є первинною ланкою суспільного поділу праці і основною ланкою народного господарства країни, яка виступає як товаровиробник і забезпечує процес відтворення. Тут відбувається безпосередньо поєднання робочої сили з засобами виробництва, запроваджується науково-технічний прогрес, забезпечується ефективність господарювання. Від рівня діяльності підприємств залежить величина створюваного валового національного продукту, соціально-економічний розвиток суспільства, задоволення матеріальних і духовних потреб населення, його життєвий рівень.

Необхідно з’ясувати основні ознаки підприємства, найбільш важливою з яких є самостійність його у системі господарства країни. Важливо знати, що підприємство має самостійний баланс, розрахунковий рахунок у банку, печатку з назвою підприємства, товарний знак. Як самостійна господарська одиниця підприємство користується правами юридичної особи і має свою внутрішню структуру, яка містить бригади, ділянки, відділення, цехи тощо.

Треба звернути увагу на те, що з переходом до ринку сталися значні зміни в умовах діяльності підприємств, з’явились суттєві їх особливості. Найбільш важливою з них є багатоманітність форм підприємств, пов’язана з існуванням багатоманітних форм власності. Значно розширена самостійність підприємств у виборі виду діяльності, номенклатурі товарів і послуг, системі матеріально-технічного забезпечення, встановленні цін на вироблену продукцію, визначенні ринків збуту продукції тощо. Ринок вимагає від підприємства забезпечити повну самоокупність роботи і забезпечити свою діяльність за власні кошти.

Використовуючи положення закону України “Про підприємства в Україні”, необхідно ознайомитись, які можуть діяти підприємства в країні, які сумісно вони можуть створювати об’єднання.

При вивченні другого питання необхідно зрозуміти, що кооперація суспільної праці в межах народного господарства потребує об’єктивну необхідність в економічному управлінні всіх ланок виробництва і забезпеченні високої ефективності господарювання. З цим і пов’язано використання в практичній діяльності виробництва госпрозрахункового (комерційного) типу його організації.

Важливо знати, що госпрозрахунок як економічна категорія - це система економічних відносин між суспільством і підприємствами, між самими підприємствами, а також між підприємствами і їх виробничими підрозділами та працівниками, в основі яких лежить досягнення максимальної ефективності виробництва при мінімальних витратах і забезпечується окупність витрат доходами та отримання максимального прибутку. Госпрозрахунок забезпечує за допомогою товарно-грошових відносин відповідність між ресурсами, що надходять у розпорядження підприємства, і результатами його діяльності.

Необхідно з’ясувати суть принципів госпрозрахунку, якими є: самоокупність, прибутковість підприємств; господарсько-оперативна самостійність; матеріальна заінтересованість всього виробничого колективу і кожного його працівника у підвищенні результатів виробництва; матеріальна відповідальність за результати господарської діяльності; грошовий контроль. Всі ці принципи взаємопов’язані і доповнюють один одного.

При вивченні третього питання треба усвідомити, що процес створення матеріальних і духовних благ і доведення їх до споживачів одночасно являє собою процес споживання засобів виробництва і предметів праці, що використовуються при цьому, а також робочої сили. Витрати на виробництво продукту виступають у вигляді суспільних i витрат підприємства. Необхідно з’ясувати суть суспільних витрат і з чим пов’язано їх існування, а також суть витрат підприємства і що вони характеризують.Важливо знати, що витрати кожного підприємства у грошовій формі мають назву собівартість продукції. Це синтетичний показник діяльності підприємства, який показує, у що обходиться йому виготовлення продукції. Необхідно з’ясувати суть розрахункової, фактичної, індивідуальної, технологічної, цехової, виробничої, повної та галузевої собівартості продукції.

Також необхідно розглянути і структуру собівартості всієї продукції та окремих її видів. Це дасть можливість визначити, під впливом яких факторів сформувався даний рівень собівартості тих чи інших виробів і які заходи необхідно розробляти по зниженню собівартості цих виробів. Адже собівартість продукції є базою для визначення ціни. Зниження собівартості продукції створює передумови для зниження цін на товари і в кінцевому підсумку сприяє підвищенню добробуту суспільства. В зв’язку з цим треба розглянути, які є шляхи скорочення витрат на виробництво продукції підприємствами з урахуванням формування в сучасних умовах принципового нового господарського механізму, переведення економіки країни на комерційні засади.

Стимулювання активності товаровиробників, підприємства, ощадливості тісно пов’язане з ціноутворенням. Розуміння суті ціни, механізму її утворення має особливе значення для розуміння багатьох процесів господарського життя суспільства, вибору товаровиробником правильної тактики поведінки у різних економічних ситуаціях. Треба особливу увагу звернути на формування ціни в умовах ринку і зрозуміти, що ринкова ціна включає галузеву собівартість продукції і оптимальний для даного виробництва на даний час прибуток.Також треба знати, що економічна роль ціни реалізується через виконувані нею функції:облікову, розподільну, стимулюючу, здійснення зв’язків між виробництвом і споживанням, пропозицією та попитом. Необхідно з’ясувати їх суть і розглянути види цін, що використовуються в умовах ринкової економіки. Важливо знати, в якій мірі впливає держава на ціноутворення.

При вивченні четвертого питання необхідно з’ясувати економічну природу прибутку та як він формується на підприємстві. Розраховують прибуток виключенням собівартості продукції із суми продажу. Це буде те ж саме, як різниця між ціною продажу (оптовою ціною підприємства) і собівартістю реалізованої продукції.

Треба розуміти, що прибуток створюється на виробництві і виступає як додатковий продукт. Під час продажу товару втілена у ньому вартість додаткового продукту реалізується як надлишок грошей над їх витратами, що пішли на виготовлення товару, тобто як прибуток. Після реалізації продукції і отримання прибутку власник засобів виробництва стає власником і прибутку, оскільки привласнення прибутку є однією з основних форм економічної реалізації власності. Власник розпоряджається отриманим прибутком на свій розсуд, але дбаючи про дальший соціально-економічний розвиток виробництва.

Необхідно знати, як розподіляється прибуток на підприємствах західних країн і в Україні. При цьому необхідно з’ясувати напрями використання коштів на підприємстві, зокрема, на забезпечення потреби в оздоровленні працівників, профілактики захворювань тощо, а на підприємствах, де існують у складі їх соціальних служб медичні частини, - на забезпечення потреби на їх функціонування.

Далі треба звернути увагу на те, що поряд з прибутком, який є результативним показником діяльності підприємства, для оцінки ефективності використання виробничих фондів і оборотних засобів використовується показник норма рентабельності. Він обчислюється як відношення прибутку до суми основних виробничих фондів і оборотних засобів, помножене на 100. Проте більш повно характеризує ефективність роботи підприємства показник норма рентабельності, яка обчислюється як відношення маси прибутку до суми основних виробничих фондів і оборотних фондів та оплати праці зайнятих на виробництві, помножене на 100. Важливо звернути увагу, від дії яких факторів залежить норма рентабельності підприємства, а також які інші показники використовуються для характеристики ефективності виробництва та які є фактори підвищення її рівня.

Поиск по сайту: