НАВЧАЛЬНО - МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ. Вивчення першого питанняпочинається з з’ясування суті і функцій фінансів, існування яких пов’язане з наявністю товарно- грошових відносин в суспільстві та

Вивчення першого питання починається з з’ясування суті і функцій фінансів, існування яких пов’язане з наявністю товарно- грошових відносин в суспільстві та існуванням самої держави і виконанням властивих їй функцій. Треба розуміти, що як поняття фінанси - це грошові фонди, що утворюються в процесі відтворення. Як економічна категорія фінанси - це сукупність економічних відносин, що виникають між державою, банками, суб’єктами господарської діяльності, окремими громадянами, між галузями економіки, регіонами тощо у зв’язку з формуванням та використанням грошових фондів. А формування, розподіл і використання в процесі суспільного виробництва грошових фондів, необхідних для забезпечення функціонування економіки та її розвитку, утворюють фінансову систему суспільства, яка включає в себе: загальнодержавні фінанси, фінанси органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, населення, громадських організацій і позабюджетні фонди.

Важливо знати, що характеризують стан економіки і одночасно являються джерелом її розвитку - фінансові ресурси, які являють собою сукупність фондів грошових коштів, що знаходяться в розпорядженні держави, підприємств та організацій.

Необхідно з’ясувати суть складових фінансової системи і розглянути зміст функцій фінансів, до яких відносяться розподільча, регулююча та контрольна. Особливу увагу треба приділити з’ясуванню суті бюджетної системи, яка є основною ланкою державних фінансів і всієї фінансової системи. Вона складається з державного бюджету і бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, місцевих бюджетів.

Важливо зрозуміти, за рахунок яких надходжень формуються доходи бюджету і які витрати передбачають видатки бюджету. Особливу увагу необхідно звернути на фінансування соціальної сфери, зокрема, охорони здоров’я. В останні роки значно погіршилось забезпечення фінансовими ресурсами потреб охорони здоров’я, і ця проблема потребує свого вирішення. Також важливою загально-державною проблемою є перехід до збалансованого (бездефіцитного) бюджету. Необхідно розглянути, якими шляхами можливо досягти цього і яка повинна бути фінансова політика держави при переході до ринкової економіки.

При вивченні другого питання необхідно з’ясувати суть перш за все кредитної системи, без розвитку і постійного вдосконалення якої неможливе успішне функціонування ринкової економіки в будь-якій країні. Недостатню гнучкість кредитної системи в сучасних умовах особливо відчуває економіка нашої країни. Постійна незабезпеченість оборотними коштами підприємств, несвоєчасні розрахунки між споживачами і виробниками продукції, застосування бартерних операцій, високі процентні ставки за кредити тощо зводять нанівець зусилля вийти із кризового стану і не створюють умов для ефективного розвитку народного господарства країни. Треба знати, що кредитна система -це сукупність кредитно-розрахункових відносин, форм і методів кредитування і сукупність кредитно-фінансових установ тієї чи іншої країни, ряду країн в певний період. Основні елементи кредитної системи - банки та небанківські кредитно-фінансові установи (ощадні каси, страхові компанії, фонди соціального страхування, пенсійні фонди, інвестиційні та холдингові компанії тощо).

Далі необхідно з’ясувати суть кредиту та його принципів (поворотність, терміновість, платність, цільовий характер, забезпеченість позики товарно-матеріальними цінностями), чим відрізняється кредит від фінансування, які функції кредиту. Також необхідно з’ясувати зміст форм кредиту, якими є комерційний, банківський, споживчий, державний і міжнародний.

Особливу увагу треба приділити складовій частині кредитної системи - банківській системі, яка являє собою сукупність різноманітних видів банків та банківських інститутів у їх взаємозв’язку. В країнах з ринковою економікою функціонує банківська система двох рівнів. На першому, вищому рівні знаходиться Центральний банк (або система банків, що виконують функції Центрального банку), на другому, нижньому рівні - комерційні, інвестиційні, ощадні та спеціалізовані банки (іпотечні, зовнішньоторгові, інноваційні) та інші небанківські кредитно-фінансові інститути, що функціонують у різних сферах діяльності. Необхідно з’ясувати функції Центрального банку, роль якого в Україні виконує Національний банк, та комерційних, інвестиційних, ощадних, спеціалізованих банків та небанківських кредитно-фінансових інститутів (фінансові, інвестиційні компанії та інвестиційні фонди, страхові компанії).

При вивченні третього питання необхідно з’ясувати суть грошового обігу, його закони і методи регулювання, що являє собою державна грошово-кредитна політика та які її основні напрями в сучасних умовах. При цьому треба розуміти, що грошовий обіг - це безперервний рух грошей у сфері обігу і виконання ними функцій засобу обігу та платежу. Грошовий обіг здійснюється в межах грошової системи тієї чи іншої країни і обслуговує обіг всього суспільного сукупного продукту та відтворення робочої сили. Кількість грошей, необхідна для обігу, визначається економічним законом грошового обігу. Розрізняють готівковий та безготівковий грошовий обіг. Необхідно знати, що важливу роль у підтриманні рівноваги в економіці, збалансованості попиту та пропозиції, відіграє грошова маса - сума купівельних та платіжних засобів, що обслуговують господарський обіг і належать державі, підприємствам, фірмам та окремим особам. У самій грошовій масі розрізняють активні гроші, що застосовуються у готівковому та безготівковому обігу, та пасивні (нагромадження, резерви залишки на рахунках), які лише потенційно можуть використовуватись в угодах.

Необхідно знати також, що рух грошей здійснюється в рамках певної грошової системи, яка являє собою форму організації грошового обігу, що склалася історично і закріплена законами даної країни. Її складовими є: масштаб цін національної грошової одиниці; певний порядок емісії державних грошових знаків і карбування монет та порядок їх обігу; організація і регламентація грошового обігу; організаційні центри грошового обігу (Міністерство фінансів, Центральний банк).

Важливо розуміти, що в умовах ринкової економіки регулювання грошової маси здійснюється як на основі ринкового механізму, так і з допомогою державно-грошової політики, яка здійснюється Центральним банком і банківською системою в цілому. В регулюванні грошової маси особливе місце займає грошово-кредитна політика держави, що виступає як комплекс заходів регулювання грошової маси і регулювання обсягу кредитів, рівня процентних ставок тощо. Необхідно звернути увагу на основні напрями її проведення, що має важливе значення у створенні необхідних умов виходу із кризового стану, стабілізації і нарощуванні темпів розвитку економіки нашої країни.

Поиск по сайту: