Соціально-економічна ефективність запропонованих рекомендацій

Охорона праці відіграє важливу роль як суспільний чинник, оскільки якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров'я, а тим більше життя. Слід пам’ятати, що стан охорони праці є показником соціального й науково-технічного розвитку держави. Умови праці, що відповідають нормативним вимогам, дозволяють якщо не уникнути, то хоча б скоротити захворюваність, пов'язану з виробництвом. Турбота про здоров'я людини - найголовніше завдання держави.

Адже саме за сприятливих умов праці людина здатна працювати високопродуктивно, створювати необхідний матеріальний потенціал суспільства, добробут усіх громадян.

Соціальна ефективність – це збереження здоров'я і полегшення праці робітників, зменшення кількості робітників, які займаються тяжкою фізичною працею, а також зазнають дії шкідливих виробничих факторів.

Окрім соціального, охорона праці має важливе економічне значення – це висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсації за важкі, небезпечні й шкідливі умови праці тощо.

На прикладі деяких з цих показників дипломант підраховує економічну ефективність від впровадження розроблених ним у цьому розділі заходів щодо поліпшення умов праці і пожежної безпеки.

Пропонується підраховувати економічну ефективність за такими показниками:

1. Умовне вивільнення чисельності працівників у результаті впровадження заходів з охорони праці - розраховують за формулою:

УВП_ч = [(ВРЧ_б - ВРЧ_п) / (Ф – ВРЧ_п)] · Ч, люд.,

де ВРЧ_б – втрати робочого часу через травматизм і захворюваність до впровадження заходів (базовий рік) на одного працюючого, люд.-дн.;

ВРЧ_п – втрати робочого часу через травматизм і захворюваність після впровадження заходів на одного працюючого, люд.-дн.;

Ф – річний фонд робочого часу одного працюючого (базовий), люд.-дн.;

Ч – середньорічна розрахункова чисельність працюючих, люд.

2. Можливе зростання продуктивності праці при постійній чисельності працюючих розраховують за формулою:

П = 100 · УВП_ч / (Ч – УВП_ч), %.

3. Економію фонду заробітної плати визначають за формулою:

Е_зп = УВП_ч · З_с · (1 + П_сс /100), грн.,

де З_с – середньорічна заробітна плата одного працівника, грн.;

П_сс - відсоток відрахувань на соціальне страхування.

4. Економію коштів фонду соціального страхування на виплату за лікарняними листками непрацездатності визначають за формулою:

Е_сс = (В_б / П_б) · [(ВРЧ_б - ВРЧ_п) ·І_з · К · Ч], грн.,

де В_б - сума витрат на оплату лікарняних листків за базовий рік, грн.;

П_б – втрати робочого часу через травматизм, захворюваності в базовому році, люд.-дн.;

І_з – індекс зростання середньорічної заробітної плати робітників за планом;

К - частка виробничої обумовленої захворюваності в її загальній величині (приймають 0,5- 0,7).

Поиск по сайту: