 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Література до розділу 1.1
- Фондові матеріали Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області.
- Статистичний бюлетень Обласного управління статистики по Харківській області. Викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення по Харківській області.
- Статистичний бюлетень Обласного управління статистики по Харківській області. Викиди забруднюючих речовин від залізничного та авіаційного транспорту по Харківській області.
- Статистичний бюлетень Обласного управління статистики по Харківській області. Викиди забруднюючих речовин від автотранспорту по Харківській області.
- Фондові матеріали Облдержродючості.
- Фондові матеріали Харківського Гідрометеорологічного центру.
- Фондові матеріали санітарно-епідеміологічних станцій.
4.2 Вимоги до написання підрозділу «1. 2 Визначення природного потенціалу (природно-техногенного) та стійкості природних компонентів до антропогенного впливу»
Цей підрозділ дає можливість автору показати своє володіння новітніми методиками оцінки здатності екосистем протистояти антропогенному впливу. Переважну більшість розрахунків, які повинен виконати магістрант, дозволяє зробити методика В. Барановського [ ].
«1.2.1 Метеорологічний потенціал атмосфери»
Самоочисна здатність атмосфери визначається за метеорологічним потенціалом забруднення атмосфери (ПЗА) і її метеорологічним потенціалом (МПА). ПЗА визначається на основі аналізу повторювання метеорологічних характеристик: приземних інверсій штилів, туманів, опадів, швидкості вітру тощо. Через відсутність необхідної для розрахунків ПЗА інформації,у роботі необхідно розрахувати МПА. Цей показник характеризує переважання тих чи інших процесів (накопичення або розсіювання) протягом року на певній території і визначається за формулою:
Рш + Рт
Км = ---------------- (4.1)
Ро + Рв
де: Км- метеорологічний потенціал атмосфери (МПА);
У чисельнику і знаменнику вказується повторюваність днів у %:
Рш - з швидкістю вітру 0-1 м/с;
Рт - з туманами;
Ро - з опадами 0,5 мм і більше;
Рв - з швидкістю вітру понад 6 м/с.
Якщо Км > 1, то переважають процеси, які сприяють накопиченню шкідливих речовин; при Км < 1, навпаки, - процеси самоочищення атмосфери.
Величина УФР і кількість гроз впливають на розкладання в атмосфері шкідливих домішок, опади сприяють очищенню атмосфери від домішок і продуктів розкладання, рослинність забезпечує біологічну продуктивність, адсорбуючу фітонцидну здатність. Форми рельєфу також впливають на накопичення і розсіювання забруднювачів тощо.
Для розрахунку Км використовуються матеріали майже 150 метеостанцій України, які рівномірно розміщені по всій території держави. Також необхідно проаналізувати матеріали кліматичних довідників, що характеризують швидкість вітру, опади, тумани. Практично для всієї території України метеорологічні величини, необхідні для розрахунку МПА відображені на кліматичних картах за місцем розташування метеостанцій, а шляхом лінійної інтерполяції між метеостанціями можна отримати значення необхідного показника для будь-якої точки країни.
Поиск по сайту: