Обробка результатів вимірювань при виконанні лабораторних робіт з курсу «Фізика оптичного зв’язку»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З КУРСУ ФІЗИКИ ОПТИЧНОГО ЗВ’ЯЗКУ

Київ 2012

Затверджено на засіданні кафедри фізики

Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій як

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу

Фізики оптичного зв’язку

(протокол № ___ від _______________р.)

Завідувач кафедрою фізики___________Л.М. Гориня

Зміст

Лабораторне заняття №1.

Обробка результатів вимірювань при виконанні лабораторних робіт …………....................4

Лабораторне заняття №2.

Сферична аберація оптичних лінз …………..……….…………………………………...…...7

Лабораторне заняття №3.

Вимірювання довжини хвилі джерела світла за допомогою дифракційної гратки ……….15

Лабораторне заняття №4.

Вивчення фотоелектрорушійної сили …………………………………………………….......24

Лабораторне заняття №5.

Вивчення фотопровідності речовини ………………………………………………...………28

Лабораторне заняття №6.

Вивчення дифракційної ґратки………………………………………………………………..33

Лабораторне заняття №7

Вивчення закону Малюса ………………………………………………………..……………43

Лабораторне заняття №8

Вивчення лінійчатих спектрів випромінювання……………………………………………..53

Лабораторне заняття №1

(вступне)

Обробка результатів вимірювань при виконанні лабораторних робіт з курсу «Фізика оптичного зв’язку»

Вимірювання фізичних величин є метою кожної лабораторної роботи з фізики. Вимірювання – це процес порівняння фізичної величини з іншою, якає є однорідною з нею, і яка прийнята за одиницю вимірювання. При цьому розрізняють прямі та непрямі вимірювання.

Прямими називаються вимірювання, при яких результати отримуються безпосередньо в процесі вимірювання. Непрямими називають вимірювання, в яких значення фізичних величин обчислюють за формулами, які включають в себе фізичні величини, що визначаються при прямих вимірюваннях.

Процес вимірювання неможливо здійснити ідеально точно тому, що в результаті отримуються не дійсні (істинні) значення фізичної величини, а наближені (виміряні). Точність вимірювання – це ступінь наближення виміряного значення до істинного. Кількісною мірою такої точності є похибки вимірювання.

Абсолютна похибка () вимірювання виражається у тих же одиницях, що і фізична величина, для якої ця похибка обчислюється. Вона задає інтервал (), в якому знаходиться істинне значення фізичної величини.

Відносна похибка обчислюється із співвідношення:

(1)

і виражається у відсотках.

За походженням похибки бувають систематичні – як наслідок несправності приладу, помилковості методу вимірювання та ін., систематична похибка має один і той же знак при кожному вимірюванні і не зменшується при збільшенні кількості вимірювань; випадкові – мимоволі внесені експериментатором внаслідок недосконалості органів чуттів, через обмеженість точності приладу і т.д., випадкова похибка має один і той же знак і зменшується при збільшенні кількості вимірювань.

В процесі вимірювання систематичні похибки враховуються або виключаються, випадкові оцінюються шляхом обчислень на основі теорії ймовірності.

Поиск по сайту: