|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Обробка результатів вимірювань при виконанні лабораторних робіт з курсу «Фізика оптичного зв’язку»МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З КУРСУ ФІЗИКИ ОПТИЧНОГО ЗВ’ЯЗКУ
Київ 2012 Затверджено на засіданні кафедри фізики Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій як Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу Фізики оптичного зв’язку (протокол № ___ від _______________р.) Завідувач кафедрою фізики___________Л.М. Гориня
Зміст
Лабораторне заняття №1. Обробка результатів вимірювань при виконанні лабораторних робіт …………....................4 Лабораторне заняття №2. Сферична аберація оптичних лінз …………..……….…………………………………...…...7 Лабораторне заняття №3. Вимірювання довжини хвилі джерела світла за допомогою дифракційної гратки ……….15 Лабораторне заняття №4. Вивчення фотоелектрорушійної сили …………………………………………………….......24 Лабораторне заняття №5. Вивчення фотопровідності речовини ………………………………………………...………28 Лабораторне заняття №6. Вивчення дифракційної ґратки………………………………………………………………..33 Лабораторне заняття №7 Вивчення закону Малюса ………………………………………………………..……………43 Лабораторне заняття №8 Вивчення лінійчатих спектрів випромінювання……………………………………………..53
Лабораторне заняття №1 (вступне) Обробка результатів вимірювань при виконанні лабораторних робіт з курсу «Фізика оптичного зв’язку» Вимірювання фізичних величин є метою кожної лабораторної роботи з фізики. Вимірювання – це процес порівняння фізичної величини з іншою, якає є однорідною з нею, і яка прийнята за одиницю вимірювання. При цьому розрізняють прямі та непрямі вимірювання. Прямими називаються вимірювання, при яких результати отримуються безпосередньо в процесі вимірювання. Непрямими називають вимірювання, в яких значення фізичних величин обчислюють за формулами, які включають в себе фізичні величини, що визначаються при прямих вимірюваннях. Процес вимірювання неможливо здійснити ідеально точно тому, що в результаті отримуються не дійсні (істинні) значення фізичної величини, а наближені (виміряні). Точність вимірювання – це ступінь наближення виміряного значення до істинного. Кількісною мірою такої точності є похибки вимірювання. Абсолютна похибка () вимірювання виражається у тих же одиницях, що і фізична величина, для якої ця похибка обчислюється. Вона задає інтервал (), в якому знаходиться істинне значення фізичної величини. Відносна похибка обчислюється із співвідношення:
(1)
і виражається у відсотках. За походженням похибки бувають систематичні – як наслідок несправності приладу, помилковості методу вимірювання та ін., систематична похибка має один і той же знак при кожному вимірюванні і не зменшується при збільшенні кількості вимірювань; випадкові – мимоволі внесені експериментатором внаслідок недосконалості органів чуттів, через обмеженість точності приладу і т.д., випадкова похибка має один і той же знак і зменшується при збільшенні кількості вимірювань. В процесі вимірювання систематичні похибки враховуються або виключаються, випадкові оцінюються шляхом обчислень на основі теорії ймовірності.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.) |