Системні захворювання сполучної тканини (ревматичні хвороби)

Системні колагенози (дифузні колагенові захворювання) – це хвороби, об’єд-нані руйнуванням неклітинних елементів сполучної тканини і колагенових волокон. Так як пошкоджується щільна сполучна тканина (дерма, сухожилля, хрящі, кістки) та її спеціальні типи (синовіальні та серозні оболонки, базальні мембрани судин то-що), то до цієї групи захворювань віднесли ревматизм, ревматоїдний артрит, систем-ний червоний вовчак, склеродермію, вузликовий періартериїт та інші системні васкуліти (запалення судин). Зараз їх називають ревматичними хворобами.

Таким чином, основними проявами ревматичних хвороб є пошкодження спо-лучної тканини та судин, в їх етіології істотне значення має стрептококова інфекція, а серед патогенетичних механізмів визначальна роль належить алергічним реакціям сповільненого і негайного типів. Розвивається прогресуюча дезорганізація сполучної тканини: мукоїдне набрякання, фібриноїдне набрякання і некроз, клітинна реакція (гранульоматоз) і склероз.
Кожна нозологічна одиниця ревматичних хвороб має свої особливості. Напри-клад, причиною ревматизму є β-гемолітичний стрептокок групи А. Антитіла до цього збудника мають спорідненість до антигенів сполучної тканини серця. Саме цим пояснюється переважне ураження серця у хворих на ревматизм.
При ревматоїдному артриті пошкоджується, головним чином, сполучна тканина капсули суглобів. У патогенезі хвороби важливу роль відіграють імунні комплекси, де антитілами є імуноглобулінами різних класів (IgM, IgG, IgA).
При системному червоному вовчаку порушується обмін ДНК і утворюються антитіла до компонентів ядра і цитоплазми - ДНК, РНК, гістонів, нуклеопротеїдів. Це викликає зміни багатьох органів і тканин, але переважають вони в шкірі, судинах, нирках і серці.

Системна склеродермія характеризується склеротичними й атрофічними змінами шкіри. Вважають, що вирішальним фактором розвитку склеродермії є порушення синтезу колагену.
Для вузликового періартериїту характерний імунокомплексний механізм ураження артерій середнього та дрібного калібру, що призводить до вторинних змін внутрішніх органів. Внаслідок фібриноїдного некрозу середньої оболонки судин розвивається склероз зовнішньої оболонки та утворюються вузлики.
Група ревматичних хвороб постійно розширюється за рахунок включення до неї нових нозологічних форм, патогенез яких пов’язаний із системною дезорганізацією сполучної тканини і судин. Зокрема, сюди включено хворобу Бехтерєва і дерматоміозит. Хвороба Бехтерєва - це хронічне ревматичне захворювання з ушкодженням суглобово-зв’язкового апарату хребта, яке призводить до кісткового анкілозу (повної або часткової нерухомості суглобів внаслідок зрощення суглобових поверхонь). Дерматоміозит - ревматична хвороба, провідним клініко-морфологічним проявом якої є системне ураження поперечнопосмугованої та меншою мірою - гладенької мускулатури.

Поиск по сайту: