Питома вага факторів інвестиційної привабливості підприємства

Надалі завданням суб’єктів оцінки інвестиційної привабливості підприємства є ретельне дослідження аспектів, що характеризують кожен із представлених вище факторів. Слід наголосити, що проведений попередній аналіз фінансового стану підприємства, як найбільш важливого фактора формування інвестиційної привабливості, дозволяє відразу присвоїти за нього той чи інший бал. Що стосується решти чинників, то їх оцінка виконується залежно від обсягу тієї інформації, яку має суб’єкт оцінювання. У будь-якому разі кожен фактор повинен бути охарактеризований у повній мірі, виходячи із достовірних даних, щоб на цій основі його можна було адекватно оцінити.

Виконуючи дане завдання, слід звернути увагу на деякі особливості в ході вивчення чинників інвестиційної привабливості підприємства.

Виробничий потенціал підприємства - це сукупність вартісних і натурально-речовинних характеристик виробничої бази, що виражається в потенційних можливостях провадити продукцію певного складу, технічного рівня і якості в необхідному обсязі.

Як правило, для оцінки виробничого потенціалу застосовують три основні підходи:

1. Ресурсний підхід - передбачає оцінку виробничого потенціалу як сукупності виробничих ресурсів, визначаючи його величину як суму фізичних і вартісних оцінок окремих його складових. В такому разі слід звернути увагу на матеріально-технічні, трудові, енергетичні, інформаційні та фінансові ресурси.

2. Структурний підхід - зорієнтований на визначення раціональної структури виробничого потенціалу підприємства, визначає його величину, виходячи з прогресивних норм і нормативних співвідношень, заданих найбільш досконалими технологіями, організацією виробництва загалом і окремих підсистем підприємства, що використовуються в галузі. Для визначення структурних характеристик виробничого потенціалу досліджують: масштаб та просторове розміщення підприємства, характер діяльності підприємства та ступінь його замкненості.

3. Цільовий підхід - спрямований на визначення відповідності наявного потенціалу досягненню поставлених цілей, визначає його величину як рівень відповідності окремих складових потенціалу необхідному, дещо ідеальному уявленню про склад, структуру та механізми функціонування підприємства для виготовлення конкурентоспроможної продукції, який знаходить відображення в нормативних «деревах цілей» з широким спектром локальних і системних оцінок окремих елементів та взаємозв’язків. За такого підходу рівень виробничого потенціалу визначається в процесі його використання й оцінюється з точки зору його результативності.

Маркетинг - це процес планування виробничо-збутової діяльності підприємства на основі вивчення ринку з метою реалізації товарів і послуг та отримання прибутку в умовах конкуренції. Досліджуючи цей аспект діяльності підприємства, слід пам’ятати, що ефективність маркетингової діяльності підприємства залежить роботи за такими напрямами:

- організація маркетингової діяльності підприємства;

- маркетингове планування, що включає в себе формування бізнес-плану підприємства та вибір стратегії маркетингу;

- проведення маркетингових досліджень;

- розробка та реалізація цінової політики підприємства;

- формування та реалізацію комунікаційної політики підприємства;

- розподіл та налагодження збуту виготовленої продукції;

- організація просування продукції підприємства;

- маркетинг науково-дослідних робіт та інноваційного процесу;

- логістика промислового підприємства.

В ході дослідження менеджменту на підприємстві, слід пам’ятати про такі основні його складові: планування, мотивація, організація та контроль. Особливістю даного фактора інвестиційної привабливості підприємства є те, що він може бути оцінений за різними підходами, що різняться між собою.

Один з підходів передбачає визначення в ході оцінки менеджменту на підприємстві економічної, організаційної та соціальної ефективності. Економічна ефективність відображає економічні результати діяльності організації за конкретної системи управління. Організаційна ефективність системи менеджменту характеризує якість побудови організації, системи її управління, прийняття управлінських рішень, реакцію системи управління на стреси, конфлікти, організаційні зміни. Соціальна ефективність менеджменту відображає його вплив на процеси формування професійних характеристик працівників, у тому числі керівників, формування корпоративного духу, відповідного психологічного клімату у колективі, атмосфери захищеності та причетності до цілей організації.

Важливе значення має кадровий потенціал підприємства, що є загальною (кількісною та якісною) характеристикою персоналу як одного з видів ресурсів, пов’язана з виконанням покладених на нього функцій та досягненням цілей перспективного розвитку підприємства. Для аналізу кадрового потенціалу можна звертатись до таких показників:

· темп зростання чисельності робітників;

· темп зростання продуктивності праці;

· темп зростання заробітної плати;

· середня кількість відпрацьованих за рік робочих днів з розрахунку на одного робітника;

· коефіцієнт плинності кадрів;

· питома вага робітників, що підвищили кваліфікацію за певний період (рік, квартал, місяць), у загальній чисельності робітників.

Слід звернути увагу й на досвід роботи та рівень професіоналізму персоналу, організацію та умови праці, психологічний клімат у колективі.

Певне значення має місце розташування підприємства, в ході оцінки якого слід враховувати:

· рівень розвитку регіону, у якому розташоване підприємство;

· інфраструктура у місці розміщення підприємства та його частин;

· демографія місцевості;

· наявність екологічних перешкод у роботі підприємства;

· конкурентні переваги, пов’язані із місцем розташування тощо.

Об’єктами аналізу технології виробництва можуть бути: технологія виробництва на підприємстві (об’єднанню) в цілому; технологія за окремими підрозділами; технологія виробництва окремих виробів або груп виробів, агрегатів, вузлів, деталей; окремі технологічні процеси.

Головними питаннями, які слід вирішити в ході дослідження даного чинника, є аналіз основних показників рівня технології з метою визначення ступеня її прогресивності й економічності з урахуванням специфіки цього виробництва, а також виявлення технічних та організаційних факторів, що зумовили появу невідповідних показників. Особливу увагу в ході такого аналізу варто приділити проблемам автоматизації виробництва та комп’ютеризації різних процесів, застосуванню новітніх технологій (енергозберігаючих, екологічно дружніх, інтелектуальних, економних тощо) у виготовленні продукції підприємства.

Одним із найважливіших факторів є стратегія розвитку підприємства, що передбачає розробку та реалізацію довгострокового плану, який містить комплекс рішень щодо вибору напрямку розвитку підприємства, визначення його основних цілей, а також моделі дій щодо формування та ефективного використання його потенціалу і дає можливість створення сприятливих внутрішніх та зовнішніх умов для успішного подолання основних стадій розвитку. Вона тісно пов’язана з іншими факторами інвестиційної привабливості підприємства. Її невід’ємною складовою є й інвестиційна стратегія підприємства. В ході дослідження стратегії розвитку слід звернути увагу, перш за все, на її актуальність, повноту, якість, відповідність її виду потребам підприємства та впливу на процес управління.

Галузева приналежність підприємства має свій вплив на його інвестиційну привабливість. Тому в ході дослідження необхідно якомога точніше визначити місце компанії в галузі, порівнюючи його із позиціями конкурентів, а також рейтинг самої галузі серед інших.

У виборі потенційного інвестиційного партнера чималу роль відіграє його платіжна дисципліна - своєчасне і точне виконання фізичними та юридичними особами зобов’язань перед кредиторами та іншими особами зі сплати грошових сум, у тому числі податків у державний і муніципальний бюджети; дотримання форм і порядку платежів, встановлених законом, іншими правовими актами та договором. В разі невиконання підприємством своїх платіжних зобов’язань, що супроводжуються несвоєчасним погашенням кредиторської заборгованості, систематичним порушенням умов та строків виконання оплати за товари та послуги, а також судовим переслідуванням за дії такого характеру гостро постає питання про відмові від співпраці з такою компанією.

З попереднім чинником інвестиційної привабливості тісно пов’язаний такий, як репутація. Стосовно цього поняття слід звернути увагу як на ділову репутацію керівництва компанії, так і на рівень довіри та популярність юридичної особи в цілому. У такому разі корисними будуть відгуки про підприємство у ЗМІ, а також результати досліджень щодо ставлення споживачів до продукції підприємства, робітників – до менеджменту фірми, органів влади – до діяльності компанії на ринку.

Окремо слід наголосити, що інвестиційно-привабливим є те підприємство що вже має вихід на міжнародний ринок товарів та послуг, або ж передбачає можливості такого розширення своєї діяльності. Як правило, подібне рішення описане у стратегії розвитку підприємства і містить обґрунтування доцільності даного кроку.

Після ретельного дослідження і узагальнення інформації усі експерти групи незалежно один від одного здійснюють оцінку рівня кожного з вище вказаних факторів за наступною шкалою (табл. 4.10):

Таблиця 4.10

Поиск по сайту: