Поняття правоохоронної діяльності її взнаки і завдання та напрямки правоохоронної діяльності держави

Лекція

з дисципліни “СУДОВІ ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ УКРАЇНИ”

ТЕМА №1ПРЕДМЕТ, СИСТЕМА І ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ КУРСУ

«СУДОВІ ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ УКРАЇНИ»

(2 години)

Для студентів та слухачів

юридичного факультету

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Сутність правоохоронної діяльності держави: її поняття, ознаки, завдання та напрямки.

2. Предмет і система курсу “Судові та правоохоронні органи України”, його місце і значення для вивчення інших юридичних дисциплін.

3. Законодавчі джерела дисципліни “Судові та правоохоронні органи України”.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Конституція України від 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради, 1996. – № 30. – ст.141.

2. Про внесення змін до Конституції України. Закон України від 08.12.2004 // Відомості Верховної Ради, 2005. – № 2. – ст.44.

3. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів. Закон України від 23.12.1993 // Відомості Верховної Ради України, 1994. – № 11. – ст.50.

4. Про державну податкову службу в Україні. Закон України від 04.12.1990 // Відомості Верховної Ради України, 1991. – № 6. – ст.37.

5. Про Конституційний Суд. Закон України від 16.10.1996 // Відомості Верховної Ради України, 1996. – № 49. – ст.272.

6. Про міліцію. Закон України від 20.12.1990 // Відомості Верховної Ради України, 1991. – № 4. – ст.20.

7. Про оперативно-розшукову діяльність. Закон України від 18.02.1992 // Відомості Верховної Ради України, 1992. – № 22. – ст.303.

8. Про прокуратуру. Закон України від 05.11.1991 // Відомості Верховної Ради України, 1991. – № 53. – ст.793.

9. Про службу безпеки України. Закон України від 25.03.1992 // Відомості Верховної Ради України, 1992. – № 27. – ст.382.

10. Про судоустрій та статус суддів Закон України від 2010 //

МЕТА ЛЕКЦІЇ:

Метою лекції є розкриття сутності правоохоронної діяльності держави, визначення її поняття, ознак, завдань та напрямків; визначення предмету і системи навчальної дисципліни “Судові та правоохоронні органи України” з ціллю окреслення її місця і значення в системі інших юридичних дисциплін.

ВСТУП

У всіх юридичних вузах України вивчається Дисципліна “Судові та правоохоронні органи України” вивчається у всіх юридичних ВУЗах, яка дає студентам-юристам першого курсу вихідні дані про суди, прокуратуру, міністерство внутрішніх справ, органи юстиції, органи розслідування справ про злочини, про адвокатуру і деякі інші установи і організації, які пов’язані із здійсненням законності та правопорядку, охороною прав і законних інтересів державних і недержавних організацій, окремих осіб.

Кожен юрист зобов’язаний знати, як побудовані і діють органи, які реалізують правові приписи. Такі знання потрібні не тільки для майбутньої професійної практики після отримання юридичної освіти. Вони потрібні також для успішного вивчення студентами-правознавцями інших більш складних юридичних дисциплін на наступних курсах юридичного вузу.

В рамках навчальної дисципліни “Судові та правоохоронні органи України” вивчаються деякі загальні дані про правоохоронну діяльність тих державних та недержавних установ, які покликані здійснювати цю діяльність. До таких установ прийнято відносити суди, прокуратуру, органи юстиції і внутрішніх справ, адвокатуру. Одночасно з ними у виконанні деяких правоохоронних функцій беруть участь й інші установи, наприклад, ті, що сприяють виявленню та розкриттю злочинів. До них відносяться органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність чи дізнання.

Мета вивчення даної дисципліни — дати майбутнім юристам чітке уявлення про те, як побудовані і функціонують ці установи, на яких принципах здійснюється їх діяльність, як вони взаємодіють між собою і іншими державними органами, яке їх соціальне призначення.

Таким чином, дисципліна “Судові та правоохоронні органи України” дає мінімум знань про основні установи, які покликані забезпечувати реалізацію правових приписів, а також знання про механізм правозастосування.

Поняття правоохоронної діяльності її взнаки і завдання та напрямки правоохоронної діяльності держави

Діяльність держави і її органів охоплює багато сфер держав­ного та суспільного життя. Вирішення проблем, пов’язаних з забез­печенням нормального функціонування економіки в цілому, ї галу­зей і конкретних господарських організацій, проведення зовнішньої політики, створення умов для розвитку культури, науки і освіти, підтримання обороноздатності, правопорядку, охорона безпеки дер­жави, а також інші функції — такий зміст цієї різноманітної діяльності.

Одне з центральних місць в ній займає виконання завдань по забезпеченню правопорядку і законності, захисту прав і свобод лю­дини, охороні прав та законних інтересів державних і недержавних органів, трудових колективів, боротьбі з правопорушеннями та зло­чинними проявами. Ці завдання — предмет турботи в першу чергу держави та її органів.

Для більшості державних органів діапазон їх діяльності не замикається на рішенні названих вище завдань — завдань безпосе­редньої охорони законності та правопорядку, захисту прав і сво­бод людини, боротьби зі злочинами та іншими правопорушеннями. У них на першому плані інші завдання — вирішення поточних та пер­спективних питань господарського будівництва, культури, науки і освіти, обороноздатності та державної безпеки, зовнішньої політи­ки тощо. Деякі функції з охорони правопорядку та законності вони виконують ніби додатково, поряд зі здійсненням своїх основних завдань.

Забезпеченням безпосередньо законності та правопорядку зай­мається значно менше органів, які існують головним чином для виконання такої ролі. Їх називають правоохоронними органами.

Щоб зрозуміти сутність критеріїв, якими слід керуватися при віднесенні тих чи інших державних органів до правоохоронних, необхідно усвідомити ознаки правоохоронної діяльності.

Правоохоронна діяльність, як вид державної діяльності має наступні істотні ознаки:

Перша ознака проявляється в тім, що така діяльність може здійснюватися не будь-яким способом, а лише з допомогою застосу­вання юридичних заходів впливу. До них прийнято відносити заходи державного примусу та стягнення, регламентовані законом. Наприклад:

— якщо скоєно злочин, то може бути призначено покарання, встановлене кримінальним законодавством, чи інші заходи впливу, які дозволяються законом;

— якщо майну завдано шкоду, що не тягне кримінальної відповідальності, то може бути покладено обов’язок відшкодування цієї шкоди;

— якщо за укладеною угодою не виконано обов’язки, то можливе застосування майнових санкцій якщо, хтось керував автомобілем в нетверезому стані, то його можна позбавити посвідчення водія тощо.

Другою істотною ознакою правоохоронної діяльності, є те, що здійснювані в процесі її виконання юридичні заходи впливу повинні суворо відповідати припису закону чи іншого правового акту. Тільки вони можуть бути основою застосування конкретного заходу впливу і чітко визначати його зміст. Орган, який застосував та­кий вплив, зобов’язаний пунктуально виконувати відповідне розпо­рядження.

Поиск по сайту: