Негайно вживати дієві заходи з метою нейтралізації конфліктних ситуацій. Жоден конфлікт не повинен позначатися на повноті та ефективності виконання завдань з охорони кордону

а) по попередженню виникнення конфлікту:

- вживати ефективних заходів з метою прогнозування та нейтралізації конфліктних ситуацій, які можуть негативно вплинути на результати службової діяльності підрозділу або окремих підлеглих;

- забезпечувати рівне та поважне ставлення до підлеглих;

- ефективно прогнозувати ефект своїх управлінських рішень;

- навчати підлеглих дієвим прийомам профілактики та подолання конфліктних ситуацій в умовах повсякденної та службової діяльності;

- бути прикладом, для підлеглих з виконання службових обов’язків та нормативно-правових вимог, поважати честь та гідність кожного підлеглого, виховувати їх духовність на кращих зразках національної культури, традицій та ритуалів прикордонної служби;

- знати та розуміти природу та причини виникнення конфліктів, їх ознаки та динаміку протікання, впливу їх на службу прикордонних нарядів, особистість прикордонника, колектив відділу та його згуртованість;

- розвивати та володіти навичками та уміннями з попередження, виявлення, уникнення та вирішення конфліктів;

- знати структуру колективу, його особливості. Здійснювати пошук факторів, які безпосередньо впливають на поведінку підлеглих;

- здійснювати моніторинг передумов виникнення конфліктів серед підпорядкованого персоналу, особливо під час виконання завдань з охорони державного кордону;

- у випадку виявлення ознак та передумов виникнення конфлікту не залишати ситуацію на самоплив. Застосувати, в залежності від ситуації, найбільш впливовий та оптимальний механізм вирішення конфлікту;

- під час організації роботи з персоналом враховувати надані психологом органу рекомендації про індивідуальні психологічні якості та особливості підлеглих, їх ставлення до умов службової діяльності й позаслужбового життя, впливу соціально-психологічного клімату в колективі, сім'ї;

- при призначенні старших прикордонних нарядів, груп враховувати організаційні якості, навченість та досвід служби військовослужбовців, активно використовувати методичні рекомендації Адміністрації щодо підбору та комплектування особовим складом прикордонних нарядів;

- проводити заходи щодо підвищення психолого-педагогічної ерудиції серед молодших офіцерів відділу прикордонної служби;

- безпосередньо проводити індивідуально-виховну роботу з військовослужбовцями, які включені у групу надання індивідуальної соціальної-психологічної допомоги.

б) У разі виникнення конфлікту:

Реалістично оцінити і проаналізувати конфлікт.

Для цього керівник відділу прикордонної служби повинен:

- встановити, якою мірою предмет розбіжності стосується взаємодії між військовослужбовцями, організації служби й загальних результатів служби підрозділу. Встановити особливості ділових і особистісних взаємовідносин конфліктуючих сторін, що дозволить одночасно, встановити характер міжособистісного конфлікту та локалізувати його сферу;

- відрізнити безпосередній привід конфліктної сутички від її причини, яка нерідко маскується військовослужбовцями - учасниками конфлікту;

- з'ясувати особистісні мотиви вступу військовослужбовців у конфлікт. У нагоді можуть стати життєвий шлях військовослужбовця, особливо за останній період, його погляди, переконання, основні інтереси і запити;

- вислухати усіх учасників конфлікту (бути упередженим, стриманим, не робити ніяких передчасних висновків).

Визначити та прийняти рішення щодо вибору способу вирішення конфлікту. Для цього необхідно пам'ятати про три важливі умови, що визначають успішність використання будь-якого способу вирішення конфлікту:

- необхідно пам'ятати і бути впевненим у тому, що практично будь-який конфлікт може бути вирішений безконфліктно, без суттєвих жертв для своїх інтересів;

- необхідно прагнути вирішити протиріччя військовослужбовців і прагнути вирішити їх безконфліктно. У керівника повинен бути достатньо чіткий, явно виражений і стійкий мотив на безконфліктне вирішення протиріччя. Це допоможе долати труднощі, що неминуче виникатимуть на шляху;

- важливо на усіх етапах вирішення конфлікту мінімізувати власні негативні емоції відносно військовослужбовця(ів) та прагнути зменшити можливі їх негативні емоції відносно себе.

Вирішити конфлікт. Для цього необхідно виходячи із зазначеного узагальнення способів розв'язання конфліктів:

- використати справедливі процедури. Згадаймо давній спосіб, як поділити пиріг між двох людей: один його ріже, а інший вибирає собі шматок. Ніхто з них не може поскаржитися на несправедливість. Обидві сторони обговорюють умови справедливої домовленості, перш ніж визначають відповідні ролі. До інших способів справедливих процедур належать: жеребкування, надання права вирішувати комусь третьому, по черзі тощо;

- використати вже існуючі об'єктивні критерії. У цьому випадку можливі два варіанта. Перший варіант - сторони приймають існуючий порядок вибору і застосування об'єктивних критеріїв; другий варіант - сторони самі встановлюють цей порядок, виходячи із здорового глузду і своїх інтересів;

- частково використати справедливі критерії. Справедливі критерії повинні бути прийнятними, щонайменше теоретично, для обох сторін. Залежно від проблеми можна запропонувати, щоб угода базувалася на: професійних нормах; моральних принципах; однаковому ставленні; традиціях тощо.

- застосувати ціннісний аналіз. Його джерелом є індивідуальний життєвий досвід і світогляд, в основі якого знаходиться ідеї безконфліктного співіснування.

Поиск по сайту: