|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Моделі з фіксованим об’ємомПринцип дії системи з фіксованим об’ємом замовлення оснований на визначенні конкретного моменту часу, коли потрібно розміщувати замовлення, яке відповідає визначеному рівню запасу (точці замовлення), - R, а також розмір цього замовлення Q. Точка замовлення R – це завжди визначена кількість матеріалу. Замовлення розміром Q розміщується в той момент, коли рівень запасу досягає точки R. Рівень запасу визначається як залишок матеріалів перед попередньою поставкою, плюс кількість отриманих матеріалів при минулій поставці, мінус витрачену кількість. Для розробки моделі управління запасами необхідно встановити функціональний взаємозв’язок між змінними, які нас цікавлять. В даному випадку нас цікавлять загальні витрати на створення запасів, які можна виразити наступним чином: Сумарні річні витрати = Річні витрати на закупки + Річні витрати на розміщення замовлень + Річні витрати на збереження, або , (10.1) де ТС – сумарні річні витрати; D – річна потреба в матеріалі; C – ціна одиниці матеріалу, що закуповується; Q – кількість матеріалу, яку необхідно замовити. Оптимальна кількість називається економічним розміром замовлення (Qopt); S – витрати на розміщення одного замовлення; R – точка повторного замовлення; L – період виконання замовлення; H – річні витрати на збереження одиниці середнього запасу матеріалу, тобто Н = іС, де і – відсоток від ціни С. DC – вартість закупки річної потреби матеріалу; (D/Q)S – річні витрати на розміщення замовлень (фактичні витрати розміщення замовлень D/Q, помножені на витрати по розміщенню одного замовлення S); (Q/2)H – річні витрати на збереження (середній запас Q/2, помножений на річні витрати по збереженню одного виробу Н). Для розробки моделі управління запасами необхідно визначити ту величину замовлення Qopt, при якій сумарні витрати мінімальні. Для знаходження точки мінімальних витрат візьмемо похідну від сумарних річних витрат по Q і прирівняємо її до нуля. Тоді Qopt буде мати вигляд: (10.2) Оскільки ця модель припускає, що потреба і час виконання замовлення є постійними величинами, резервний (буферний) запас не потрібен, і точка повторного замовлення, R, визначиться як: R = davL, (10.3) де dav – середньоденна потреба в матеріалі (постійна величина); L – час виконання замовлення в днях (постійна величина).
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |