Черговість задоволення претензій кредиторів

Кошти, отримані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення претензій кредиторів (рисунок).

Вимоги кожної наступної черги задовольняються лише після повного задоволення вимог попередньої. У разі відсутності майна для повного задоволення всіх вимог однієї черги претензії задовольняються пропорційно сумі довго кожному кредитору.

Вимоги, не задоволені за браком майна, вважаються погашеними. Не розглядаються і вважаються погашеними також вимоги, пред'явлені після закінчення встановленого терміну подачі претензій. Майно (крім коштів державних підприємств-банкрутів), що залишилося після задоволення вимог кредиторів і членів трудового колективу, передається власникові або відповідному органу приватизації для реалізації, якщо арбітражний суд прийняв ухвалу про ліквідацію підприємства-боржника.

Кошти, що залишилися після задоволення державним підприємством-банкрутом вимог кредиторів і членів трудового колективу, зараховуються до відповідного позабюджетного фонду приватизації.

Після завершення реалізації майнових об'єктів та розподілу виручки між кредиторами ліквідаційна комісія складає і подає до арбітражного суду ліквідаційний баланс. Це вважається кінцевим етапом ліквідаційної процедури щодо банкрутів.

Арбітражний суд розглядає ліквідаційний баланс і виносить постанову про його затвердження або про відмову в затвердженні. Другий випадок може мати місце, якщо якісь із ліквідаційних процедур виконані незадовільно або надійшли заперечення з боку кредиторів. У цьому разі суд може висунути вимогу про виправлення допущених помилок (якщо це можливо зробити) або винести рішення про призначення нових ліквідаторів. Нова ліквідаційна комісія зобов'язана здійснити всі етапи ліквідації підприємства (організації) - банкрута заново.

Якщо ліквідаційний баланс затверджується Арбітражним судом, то останній:

- виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута;

- публікує цю постанову у відповідних виданнях оперативного характеру;

- звільняє ліквідаторів від виконання ними своїх обов'язків.

Таким чином, справа про банкрутство можна вважати закритим тільки після затвердження плану реструктуризації (санації) майна боржника або після затвердження ліквідаційного балансу. Якщо майна банкрута виявилося достатньо, щоб задовольнити вимоги кредиторів, він вважається вільним від боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність або організувати нову (звичайно, якщо залишилася частини майна достатньо для цього).

Таким чином, активне антикризове управління на сучасному етапі господарювання дозволяє підприємству вибрати найбільш ефективні антикризові заходи.

Поиск по сайту: